Про себе
Середній бал у період навчання склав 4,63.
Вільно володію російською та українською мовами.
В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію англійською мовою.
Маю досвід роботи із програмами Microsoft Office (Word, Excel, Power Point, Access), AutoCAD, MathCad, ArcView, Delphi, Digitals, SQL.
Основні мої захоплення: дуже люблю читати (не уявляю своє життя без книг),
обожнюю романтичні походи в кіно й театр, люблю слухати музику, колекціоную карикатури.
Дитинство
Народилася 25 червня 1987 року в місті Донецьку.
Найдорожчі й близькі мені люди (мої батьки): тато - Стрільців Іван Юрійович, мама - Стрільців Олена Михайлівна.
Піклуються про мене з першої секунди моєї появи в цьому світі.
У родині була молодшою, а, отже, найулюбленішою дитиною.
До моменту моєї появи моїй сестрі вже було 16 років, а братові - 12.
Можна собі уявити як неосяжну любов і турботу подарували мені мої рідні.
Завдяки постійній увазі рідних я з раннього дитинства мала багато талантів.
Рано почала ходити й говорити. Алфавіт вивчила в три роки.
А вже в п’ять років перечитала всі дитячі книги, які були у домашній бібліотеці.
У дитинстві дуже любила тварин (і зараз дуже люблю).
Пам'ятаю, увесь час мріяла про те, що і в мене колись буде домашній улюбленець.
Прекрасного вечора передодня нового 1994 року мій тато подарував мені маленьке чорне кошеня.
Так здіснилася моя перша мрія.
Школа
Навчатися у школі було моєю другою дитячою мрією.
Тому 1 вересня 1994 року я із величезним бантом на голові та величезним букетом в руках, опромінюючи шкільний двір посмішкою, прийшла на перший у моєму житті шкільний дзвінок.
Так я пішла в 1-Б клас школи № 44 міста Донецька.
Навчатися в школі мені дуже подобалося. Серед перших моїх улюблених предметів були література та математика. Читати я любила ще до школи, а от вирішувати завдання мені дуже сподобалося. Навчалася я відмінно, але головною моєю шкільною проблемою було витерпіти 45 хвилин спокою.
З раннього дитинства рішуча та дуже діяльна, я не могла витримати цих обмежень і, тому дуже часто бувало, що я приносила додому щоденник, напис у якому говорив: «Домашнє завдання 5. Поведінка 2!».
Спокійніше я стала тільки тоді, коли перейшла на другу щаблину навчання, тобто у п’ятому класі. Саме тоді остаточно затвердилися мої захоплення. Тільки до математики та літератури приєдналася ще й географія. Географія і залишилася моїм улюбленим предметом до кінця шкільного навчання.
Звичайно, всім учням дуже подобаються канікули. Адже саме тоді можна читати все що захочеш і головне - не потрібно рано вставати. Я теж не була виключенням, моїми улюбленими канікулами були літні. Адже саме влітку можна поїхати на море, або до бабусі з дідусем у Карпати.
Море мені дуже подобалось і навіть в 6 років я сама навчилася плавати. Саме тоді мої батьки і вирішили віддати мене в спортивну секцію із плавання.
З 7 років я стала займатися плаванням у палаці спорту «Динамо».
Регулярні заняття з цього виду спорту тривали цілих 7 років.
Кілька днів у тиждень віддавала я цьому захопленню.
Мріяла стати спортсменкою. Однак моїм мріям не призначено було збутися.
В 14 років через травму хребта число тренувань довелося значно скоротити.
Однак моєму тренерові - Заболотній Людмилі Миколаївні висловлюю велику подяку за придбані мною навички.
Заняття спортом не заважали мені бути успішною в навчанні. Навчатися мені дуже подобалося, тому й улюблених предметів у мене було дуже багато. Особливо в старших класах: і література, і математика, і географія, і хімія, і фізика.
У період навчання в школі брала участь в олімпіадах з багатьох предметів. Маю грамоти. За отримані мною знання дякую своїм шкільним викладачам. За знання математики дякую Пономаренко Вікторії Іванівні, за знання хімії Антонюк Світлані Матвіївні, за знання фізики Масленниковій Інні Леонідівні, за тепле відношення до літератури Кияниці Наталі Анатоліївні.
Особливу подяку хотілося б висловити моєму улюбленому вчителеві - Третьякову Станіславу Володимировичу - за найцікавіші уроки з мого найулюбленішого предмета - географії.
Адже саме завдяки тому, що географія була моїм улюбленим шкільним предметом я й вибрала свою спеціальність - географічні інформаційні системи і технології.
Університет
Оскільки моїми улюбленими шкільними предметами були точні науки, то вибір вищого навчального закладу був однозначний - це точно повинен був бути технічний університет. А як вже було сказано, улюбленим моїм предметом у школі була географія, тому й факультет вибрати теж було не складно. Побачивши назву «гірничо-геологічний» я одразу вирішила - мені сюди.
Свою спеціальність, свою майбутню професію я вибрала ще в десятому класі. Уже тоді я почала додаткову увагу приділяти тим предметам, які необхідні були для вступу до університету.
А в 11 класі я почала відвідувати підготовчі курси з математиці в нашому університеті. В університет вступила по набраним у результаті рейтингових випробувань балів. Так, в 2004 році почався найкращий період мого навчання.
Першим враженням про університет було усвідомлення того, що прийшла пора дорослішати і розставатися з дитинством. Адже головне не тільки надійти в університет, але й навчатися в ньому добре.
Навчання у бакалавраті - це чотири роки безустанної праці. Однак вони пролетіли зовсім непомітно. Адже поруч завжди були досвідчені наставники і друзі.
У 2008 році одержала диплом бакалавра з напрямку «Геодезія, картографія й землевпорядкування». У цьому ж році вступила в магістратуру за фахом «Геоинформаційні системи і технології».
Після одержання диплома бакалавра проходила виробничу практику на підприємстві ТОВ «Геоінжинірінг».
Не можливо сказати, які предмети стали найкориснішими, адже зайвих знань не буває. Однак при проходженні практики найбільшу користь мені принесли знання по геодезії та комп'ютерній графіці.
Одним з моїх найулюбленіших предметів в університеті стала фотограмметрія. Адже до вступу в університет я навіть не здогадувалася, що фотографія - це не тільки мистецтво зображення, але й основа самостійної науки, що є основою автоматизації процесу геодезичних вимірів.
Саме тому я вибрала для магістерської роботи тему, пов'язану з моєю улюбленою фотограмметрією. Фотограмметрію у нас викладав Могильний Сергій Георгійович, який і став моїм науковим керівником.
Плани на майбутнє
Звісно, що головною метою на сьогодні для мене є одержання диплома магістра. А надалі планую знайти гарну високооплачувану роботу із перспективою кар'єрного росту. Адже головне не просто стати професіоналом зі своєї спеціальності, але й одержати належну оцінку співробітників і керівників.
|
