КОРОТКО ПРО СЕБЕ

Середній бал у період навчання в бакалавраті - 4,81.

Володіння мовами: російська, українська, англійська (технічна).

Професійні навички:

• Мови програмування: Assembler, Pascal, C/C++, Visual C++, C++ Builder, Visual Basic;
• Web-програмування: HTML, CSS;
• СУБД: Microsoft Access, FoxPro, Microsoft SQL Server, Cashe;
• Робота із графікою: CorelDRAW, Macromedia Flash, Adobe Photoshop;
• Математичні пакети: Mathworks Matlab;
• Пакети моделювання: Rational Rose;
• Case-засоби: BPWin, ERWin;
• Робота з ОС: Windows /98/Me/2000/XP/Vista;
• Проектування мереж: Boson NetSim, NetCracker;
• Засоби Offіce: MS Office 98/2000/2003, MS Visio, MS PowerPoint, MS Project.

АВТОБІОГРАФІЯ

Дитинство

Я зробила свій перший подих 4 жовтня 1987 року в місті Макіївка. Я – єдина дитина в родині. Дитинство було дуже забавним періодом мого життя, повним ігор та щастя. Я часто їздила до своїх родичів, які живуть у Росії, але їм було важко встежити за мною, тому що я була дуже активною та неспокійною дитиною. Коли мені було 2.5 роки я пішла в дитячий садочок та здобула там велику компанію нових друзів. Але в старшій групі в мене вже з'явилося бажання змінити щось у своєму житті, і тому я з нетерпінням намагалася наблизити заповітний день – 1-е вересня 1994.

Шкільні роки

Нарешті цей день настав, і я вперше перетнула поріг школи №37 у ролі учня. Після попередньої співбесіди я була зарахована в експериментальний клас із найкращою вчителькою. Що цікаво, коли я побачила її вперше в коридорі перед співбесідою, я рішуче заявила, що саме вона повинна стати моїм першим учителем.

У п’ятому класі два експериментальних класи були реструктуризовані та об'єднані в один. Так, я знову опинилася в новому колективі. У нас був великий клас, який об’єднав дітей із самими різними характерами та поглядами на життя. Ми доповнювали один одного у всьому і майже на кожному змаганні посідали перші місця. У шкільні роки я встигла побувати майже у всіх секціях і гуртках, таких, як легка атлетика, настільний теніс, карате, гімнастика, танці, малювання, театральний гурток. Але найбільший потяг та інтерес я відчувала до легкої атлетики, де ми завжди бігали, стрибали та грали у футбол, волейбол і баскетбол. З нашою спортивною групою ми часто їздили по Донецькій області, приймаючи участь у різних змаганнях. Влітку наша дружна компанія іноді їздила в дитячий табір. Під час мого навчання в школі я також брала участь в олімпіадах з математики, інформатики, фізики, економіки, біології, української мови та літератури, брала участь у спортивних змаганнях. Як результат, я була занесена до банку обдарованих дітей.

У 2002 я закінчила дев'ять класів із червоним свідоцтвом і зрозуміла, що повинна продовжити навчання в новому навчальному закладі з більш високим рівнем навчання. І 1-го вересня 2002 року я стала ученицею Донецького архітектурно-будівельного ліцею. Наступні два роки я провела в технічному класі, вивчаючи мої улюблені предмети та знайомлячись із життям студента, тому що наш освітній процес був побудований майже як студентський. Це був яскравий, цікавий, веселий та божевільний період мого життя. Хлопчики та дівчини в нашому класі були товариськими, творчими та трохи божевільними, тому ми робили кожне свято або змагання незабутніми. Ми разом відзначали свята та робили заміські подорожі. Два роки швидко минули і прийшов час вибору університету та спеціальності. Так як мені завжди подобалися комп'ютери і все, що пов'язане із ними, я вибрала Донецький національний технічний університет і спеціальність "Інформаційні управляючі системи". Я успішно здала попередні вступні іспити, так звані рейтинги. Так, у травні 2004 року я вже стала студенткою 1-ого курсу ДонНТУ.

Університет

Перші курси пройшли життєрадісно та безтурботно з однієї сторони, і одночасно з іншої було складно включитися в освітній процес. Ми регулярно отримували багато нової невідомої інформації та повинні були зрозуміти основу нашої спеціальності. інтенсивне навчання чергувалося з гучними студентськими вечірками. А на літніх та зимових канікулах я завжди їздила відпочивати в яке-небудь цікаве місце. Багато незабутніх вражень залишилося в мене від відпочинку, організованого нашою студентською профспілкою. Ми побували у Львові, у Карпатах, кілька разів у Криму. Всі ці студентські поїздки відрізняються від звичайного відпочинку. Збори в одному місці, в один час великої кількості студентів не можуть пройти тихо та спокійно. Тому від кожної поїздки залишилися теплі спогади не тільки про пізнавальні та веселі екскурсії по цікавих місцях і теплі сонячні дні на березі моря, але і про екстремальне купання під час шторму, про небезпечні пригоди в Карпатах, про гучні вечори й вечірки в колі студентів і багато про що іншого...

У 2008 я одержала диплом бакалавра з відзнакою. За результатами державних іспитів я прийняла рішення продовжити навчання в магістратурі. На даному етапі моє відношення до навчання стало більш серйозним, на перший план вийшли предмети, які важливі та потрібні для мене та мого наступного життя за межами університету. Продовжуючи навчання, ми збираємося з однокурсниками та проводимо свої останні студентські вечірки з приводом або без нього.

Тема моєї магістерської роботи - "Розробка комп'ютерної підсистеми оптимізації вантажних перевезень в умовах транспортного підприємства". Тема з'явилася після вивчення в Інтернеті сучасних проблем і завдань в області розробки комп'ютерних інформаційних систем і під впливом моєї попередньої науково-дослідницької роботи, присвяченої обліку руху вантажних составів по території заводу. У якості керівника моєї наукової праці я обрала доцента кафедри АСУ, заступника декана ФКІТА, відмінного фахівця та просто гарну людину Секіріна Олександра Івановича, на допомогу якого я можу розраховувати в будь-якій скрутній ситуації.

Плани на майбутнє

У найближчому майбутньому я планую обміняти свою магістерську роботу на диплом магістра, знайти чудову роботу, де буду займати престижний керівний пост і зможу реалізуватися та затвердитися як фахівець та як особистість.

Я не люблю будувати плани, але точно знаю, що в моєму житті все буде відмінно!!! А ще у світі стільки всього цікавого та невідомого для мене, що мої дослідницькі цілі ще довго не вичерпаються...

ДОГОРИ