За час навчання в університеті мій середній бал склав 4.15;
Вільно володію російською та українською;
В обсязі, достатньому для читання та друку, володію англійською мовою;
Маю навички роботи в пакетах EWB, Mathcad, P-CAD, Microsoft Office, Stratum, Visio і т.д.;
Є досвід програмування на мовах Pascal, Сі, Асемблер;
Я, Доллінер Павло Якович, народився 5 травня 1986 року в місті Донецьку в 24-ій міській лікарні.
У дитячому садку я теж побував, багато їх було у мене - цілих 4. Починаючи з дитячого садка батьки намагалися мені привити любов до музики, тому мене віддали у фортепіанний музичний клас, що знаходився у моєму дворі, цій справі я присвятив чотири роки.
Перед вступом до школи я пройшов весняне й осіннє тестування, після чого мене взяли в перший клас із профілюючою українською мовою. З першого по п'ятий клас я відвідував басейн спортивного комплексу «Динамо». Починаючи із сьомого класу, я почав захоплюватися бадмінтоном, цей граціозний спорт мене поглинув повністю. Цим спортом я займаюсь досі і навіть захищаю честь університету. У дев'ятому класі я відвідував підготовчі курси в ліцеї. Після закінчення дев'ятого класу наш клас, із профілем української мови, розформували. І став вибір, у який клас перейти? Бажання вступу у ліцей у мене відбила вчителька математики, що радила мені переходити в клас із інформатико-математичним профілем, де вона була класним керівником. Цій людині я зобов'язаний своїм подальшим вибором спеціальності. Окремо слід сказати "дякую" Шевченко Татьяні Степанові, викладачу вищої математики, яка значно підвисила мої знання та навики.
Уже на початку одинадцятого класу виникла проблема подальшого навчання. На той час (чергового етапу світанку комп'ютерних технологій) у мене був інтерес до комп'ютерів. Інтерес до програмування був величезним, але перед другим етапом рейтингів у Доннту (Донецький національний технічний університет) я різко змінив свій вибір убік електроніки. І мені повезло - я вступив!
Вступив в університет в 2003 році на кафедру електронної техніки за фахом «Електронні системи». Я зштовхнувся з важким, але цікавим курсом електроніки, у підсумку, не пошкодував про зроблений вибір спеціальності. Крім навчання я відвідую секцію бадмінтону, у якій тренує старший викладач кафедри нарисної геометрії доцент Юрченко Іван Кузьмич. Входжу в збірні університету. Після отриманя диплому бакалавра, я вирішив поглибити знання в електроніці й продовжив навчання в магістратурі, а також дуже давно мені хотілося навчитися паяти й торкнутися практичної сторони світу електроніки. І знову мені пощастило, Костя (мій однокласник) допоміг мені влаштується в мобільний сервіс, в якому, доречі, працують випускники ДонНТУ. Тепер я вмію трошки працювати з паяльною станцією, перекатувати мікросхеми й трошки читати схеми мобільних телефонів.
Тема магістерської роботи була обрана на місці проходження практики (Укрнімі). Тема звучить так: «Дослідження електронної системи виявлення водоносних шарів».
Зараз ціль одна: написати й захистити магістерську роботу. Розширити свій кругозір у світі електроніки. Ще хочу злітати в космос, я не жартую (Ну це дуже далеке майбутне :))). Після магістратури хотілося б влаштуватися на цікаву, для сфери електроніки, роботу.
Це все.
Дякую, що зайшли на мою стоінку.