Кусов Руслан Сергійович

Факультет комп'ютерних інформаційних технологій та автоматики

Кафедра автоматики та телекомунікацій

Спеціальність: Телекомунікаційні системи та мережі

Тема магістерської роботи:

«Дослідження та розробка передавального тракту радіоканального доступу сучасних телекомунікаційних мереж на основі широкосмугової бездротової технології WiMAX»

Науковий керівник:

професор Воронцов Олександр Григорович

Мій середній бал за період навчання в університеті становить 4,99. Вільно володію російською, українською мовами і англійською мовою в об'ємі достатньому для спілкування та читання технічної літератури за фахом. Маю досвід роботи з програмними продуктами MatLab, Net Cracker, Microsoft Visio, Компас 3D, Electronics Workbench, Photoshop, System View, Microwave Office, Cisco Packet Tracer, Algorithm Builder, LabView. Маю досвід програмування на мовах Pascal, Borland C++ та Builder С++. Захоплююся футболом, акваріумістикой.

Я народився 21 січня 1987 року в славному місті Донецьку в сім'ї студентів Донецького політехнічного інституту. Але вже в перші роки життя, через те, що мої батьки були студентами, мені довелося переїхати на виховання до моєї бабусі в Дебальцеве, там я вперше і пішов до дитячого садочку. Через декілька років мої батьки закінчили університет і по розподілу опинилися в місті Сєвєродонецьку. Вже тоді я закохався у це місто і по сьогоднішній день зберіг тільки приємні спогади про нього.

У Сєвєродонецьку, у віці 3 років я вперше став на лід, коли почав займатися у секції фігурного катання у місцевому льодовому палаці, добре відомому в межах нашої Батьківщини. У віці 6,5 років я перший раз пішов до школи. Це була школа №9 міста Сєвєродонецька. Тоді ж, з окремих причин фігурне катання я змінив на грубий і динамічний хокей. Це була ДЮСШ у цьому ж льодовому палаці при місцевій команді «Хімік».

У 1997 році, якраз тоді коли я перейшов до 5 класу, мені з батьками довелося знову переїхати. На цей раз це було місто Дебальцеве, Донецької області, де моя мама Кусова Лілія Володимирівна, живе і працює по сьогоднішній день.

Тут я пішов до школи №5, у клас із українською мовою навчання. Шкільні роки були яскравими, веселими і незабутніми. Особливу подяку хочу висловити всім вчителям, які навчали мене у різні роки і направляли на вірний шлях подальшого життя.

У період навчання в школі я брав участь у різних культурних і учбових заходах, починаючи конкурсом читців і закінчуючи обласними олімпіадами з різноманітних дисциплін. Брав активну участь у роботі секції етнографії малої академії наук, в рамках якої успішно захистив на обласному рівні наукову роботу за темою «Звичаї населення Донбасу в зимовий період свят». З 9 по 11 клас тричі обирався на пост президента шкільної академії наук. Саме в школі я почав захоплюватися футболом і акваріумами.

У 11 класі я вже напевно знав, що продовжу шлях своїх батьків у Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) на спеціальності «Телекомунікаційні системи і мережі». З цієї миті я почав відвідувати щотижневі курси при ДонНТУ і посилено готуватися до вступних рейтингів.

І ось, з 1 вересня 2004 року, вдало здавши рейтингові випробування, я почав навчатися в групі ТКС-04В. Тут, в університеті, у мене з'явилося багато нових друзів і знайомих.

Перші чотири курси пройшли непомітно. З подій, що особливо запам'яталися, можна виділити підготовку і участь у конкурсі МТС «Професіонали майбутнього 2008». Я входив до команди Донецького національного технічного університету, що складалася з 5 чоловік. Разом ми приблизно півроку працювали над темою «Побудова конвергентної багатофункціональної мережі на платформі NGN та її інтеграція з існуючими мобільними та фіксованими мережами України». Вирішення цієї проблеми дозволить мобільним операторам збільшити число і поліпшити якість послуг, що надаються, зробивши їх при цьому доступнішими для абонентів. Фінал конкурсу відбувся 23 травня 2008 року в Києві. Наша команда гідно зайняла 3 місце та була нагороджена дипломами переможців і сучасними мобільними телефонами. Після цього був місяць стажування у східно-українському регіональному відділенні компанії МТС.

І тут я хочу також особливо відзначити усіх викладачів, які у різний час навчали мене різним дисциплінам, тим, які підвищували мій рівень як фахівця у своїй галузі, так і тим, які розвивали мене як особистість.

У 2008 році я поступив до магістратури, оскільки знав, що мені необхідне щось більше, ніж диплом бакалавра. Можливо навіть і продовження подальшої наукової діяльності. Я опинився в групі ТКС-08М.

Мій науковий керівник – професор Воронцов Олександр Григорович. Це людина, яка знає свою справу. Він у міру принциповий і вимогливий. У нього дійсно можна навчитися багатьом речам. Через ці причини і був зроблений мій усвідомлений вибір наукового керівника магістерської роботи. А оскільки мої захоплення в університеті завжди стосувалися сучасних технологій, то для подальшої роботи була обрана тема: «Дослідження і розробка тракту передачі радіоканального доступу сучасних телекомунікаційних мереж на основі широкосмугової бездротової технології WiMAX».

Надалі я планую закінчити магістратуру, знайти престижну і гідно оплачувану роботу за фахом, якщо звичайно не продовжу свій шлях у науці.

Також у мене є бажання більш поглиблено займатися комп'ютерними технологіями і вдосконаленням знання англійської. А десь ближче до старості і заходу своєї творчої діяльності у мене є мрія відкрити мережу сімейних ресторанів, перший з яких обов'язково з'явиться у Донецьку.