Пилипенко Дмитро Вадимович

Факультет компьютерних інформаційних технологій та автоматики
Кафедра електронної техніки
Спеціальність: Електронні системи
Тема работи: Обгрунтування та дослідження структури електронної системи контролю розчиненого кисню аеротенка очисних споруд
Керівник: доцент Коренєв Валентин Дмитрович

Коротко про себе

     За час навчання в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) зумів набрати середній бал 4,85. Не дивлячись на довгу і важку дорогу по корпусах університету, не отримав жодної трійки за що і отримав диплом з відзнакою. Ось момент здобуття диплома з рук завідувача випускаючої кафедри професора Зорі А.А. Вільно володію російською, українською мовою. Колись давно, на першому курсі, майже почав розмовляти на Pascal`е, але в суспільство мене приймати так не хотіли і довелося розмовляти на Сі. В зв'язку з цим є хороший чотиривірш.

«Всі кого ти не спитай,
Програмуют на Сі.
Зараз зустрінеш ти навряд чи,
Тих, хто пише на Паскале.»

Англійським володію в об'ємі, достатньому для читання, розмови і листування. Маю досвід роботи з аналоговою і цифровою схемотехнікою, мікроконтроллернимі системами збору і передачі інформації про технологічні процеси. Маю вдалий і корисний досвід програмування мікроконтроллерів в системах АСКТП. Із захоплень можу виділити підводне плавання, яке при дотриманні деяких правил доставить масу вражень про підводний світ. Всіх зацікавленних чекають на сайті клубу «Акватик». Люблю мандрівки на природу і різного роду пікніки. Не можна обійти тему розваг з мототехнікою і улюбленим автомобілем.  

Дитинство

Народився у місті Донецьку 22 лютого 1987 року. В історії нашої планети цей день навіть нічим іншим не ознаменувався, крім того, що всі готувалися до свята Захисника Вітчизни.

Батько, Пилипенко Вадим Дмитрович, 1961 року народження, закінчив Донецький політехнічний інститут за фахом автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСК ТП), працював на шахті імені газети «Соціалістичний Донбас». Відмінно знався на електроніці, до чого і мене привчав. Помер 23 серпня 2004 року. 
Мати, Пилипенко Ірина Володимирівна, 1961 року народження, закінчила Національний університет за фахом фінанси. Працює в Національному банку України. Враховуючи, що останнім часом вона рідко бачить мене удома, то вирішила завести нового «сина» в особі йоркширського тер'єра Льва.


Як і більшість дітей Радянського Союзу ходив в дитячий сад, де нічим видатним не виділявся. Дитячий сад не любив — хотів до школи. Електронікою захопився, коли попав під дію змінної напруги 220В промислової частоти 50 Гц у віці 3х років (влаштував найзвичайніше КЗ в розетці). Тоді я відбувся легким переляком, але запам'ятався випадок на довго. Набагато пізніше я побачив плаваючу радіолампу біля пірсу в Балаклавськой бухті — зрозумів,що електроніка у воді не потоне і у вогні не згорить. Вже тоді у мене був комп'ютер "Робік" на базі процесора Z—80. Я вдячний батькам, що комп'ютер, для якого ігри завантажувалися з бобінного магнітофона, встиг мені набриднути вже тоді. Окрім уміння заправляти стрічку я навчився і склеювати їх.

Школа

1 вересня 1994 року для мене відкрила двері загальноосвітня школа №122 і 1—Б клас. Клас виявився дійсно особливим. По-перше, там були друзі з дитячого саду, а по-друге, сам колектив був здатний. З шкільних предметів подобалася математика і фізика. Я не любив школу — хотів до ВУЗа. Зі всіх вчителів хочу виділити Айріяна Рубена Аркадійовича (вчитель математики), Трусову Тетяну Іванівну (вчитель фізики і класний керівник) і їх сміливість у вихованні нелегкого 11—Б класу. Не дивлячись на незліченні спроби розформувати клас із-за жахливої поведінки, наш клас, швидше за все, виявиться єдиним в якому абсолютно всі учні поступили у ВУЗи. У 11 класі почав ходити на підготовчі курси до Донецького національного технічного університету (колишній ДПІ)  по математиці і фізиці. У математиці успіхів не добився, а ось завдяки фізиці я успішно освоїв шкільну програму і по рейтингових випробуваннях поступив в університет. Було чудове відчуття того, що залишилося просто закінчити школу! Школу закінчив, відгуляв випускний і здав документи в приймальну комісію.

Університет

Хочеться на роботу...Прийшов час вибрати ВУЗ і спеціальність. Почав і закінчив вибір ВУЗу з ДонНТУ. Далі методом виключення вибрав факультет компьютерних інформаційних технологій та автоматики (КІТА), а спеціальність для електронщика виявилася одна — «Електронні системи». В період навчання в університеті зрозумів, що спеціальність пов'язана з електронікою лише назвою. Це сильно розчарувало і змусило вивчати справжню електроніку на монтажних платах «рибах» і горілих операційниках. Особливі успіхи і досягненнях спостерігалися останніми роками бакалаврата, коли почав підробляти в конструкторському бюро. Найбільшу користь принесло вивчення наступних предметів: математики (вдячність Локтіонову Ігорю Костянтиновичеві), фізики (Редько Олександр Леонідович) і ТОЕ (Чорноус Віталій Петрович).

Мотивація вступу до магістратури була очевидна — проучившись ще 1,5 років можна було розраховувати на вищу посаду на роботі. А ось тему магистрськой роботи підказали в компанії де я працюю. Мій науковий керівник зацікавився цією темою і виявив її застосовною на практиці. З Інтернетом зіткнувся дуже давно, трохи вивчав мову HTML і Flash, що мені дуже допомогло в написанні цього сайту.

Після закінчення магістратури влаштуюсь на постійну роботу за фахом. Обов'язково створю сім'ю і виховаю гідного сина. Планую подивитись багато країн, особливо багатих на підводний світ. Моя мрія— подивитись на острів Пасхи.