Середній бал за період навчання у бакалавраті: 4,5

Володіння мовами.
    Українська, російська, англійська (технічна).

Досвід роботи:
    2007 – 2009 Інженер з комп'ютерних систем ЗАТ «КЕРАМЕТ»;
    2006 – 2007 Розробник комп'ютерної мережі з термінальним доступом в умовах ЗАТ «КЕРАМЕТ» і його філій;
    2005 – 2006 Адміністратор вузла обміну трафіком ISP «Стелс» у місті Донецьку;
    2001 – 2004 Продавець-консультант на щорічному ярмарку канцелярських товарів у місті Донецьку.

Захоплення.
    Вільний час використовую не лише для підвищення свого інтелектуального потенціалу, занять спортом і відпочинку, а ще і для турботи про своїх рідних і близьких.

Особисті якості.
    Старанний, невтомний, амбітний, упевнений у собі та винахідливий.

Уміння та навички:
1. Робота з програмними пакетами: Microsoft Visual Studio, MATLAB, C++, C Builder, Pascal, MS Office+VBA, SQL Server 2000-2008, Macromedia Flash, Corel Draw, Photoshop, Matlab, HTML та інші.;
2. Маю досвід роботи у висококваліфікованому і дисциплінованому колективі;
3. Досвід роботи з сучасними комп'ютерними технологіями (TCP/IP мережі, VoIP телефонія, віддалене адміністрування і відео-спостереження, та інше);
4. Розробка комунікаційної структури виробнично-заготівельного цеху ЗАТ «КЕРАМЕТ» при ВАТ «Алчевський Металургійний Комбінат» у місті Алчевськ;
5. Участь у розробці іноземного інформаційного порталу для абітурієнтів ДонНТУ;
6. Водійське посвідчення категорії B.

    Я народився 17 лютого 1987 року в місті Єнакієве Донецької обл. (Україна).

Моя сім'я:
    Батько – Репринцев Анатолій Васильович – металург-сталевар
    Мама – Репринцева Євгенія Олександрівна – інженер-будівельник
    Сестра – Делі Юлія Анатоліївна – інженер електронних систем

    Я дуже вдячний батькам за своє народження та виховання. Для мене вони найважливіші й улюбленіші люди на планеті. Сподіваюся, що завжди піклуватимуся про них і буду найвірнішою опорою в їх житті.
    У віці 2-х років мене віддали в дуже затишний та світлий дитячий садок №21 «Теремок». Мої вихователі дуже піклувалися про мене, прищеплювали любов до всього доброго і ніжного, виховували в мені хороші манери. Величезне спасибі їм за це! На жаль, я не можу пригадати їх імен, але їхні милі обличчя і дбайливі руки назавжди залишаться в моїй пам'яті.

    У серпні 1993 року я успішно здав вступні тести, щоб поступити в перший клас загальноосвітньої школи №1 у м. Єнакієве. У ній я провів 10 найчудовіших і веселіших років. На початку я був дуже тихим та спокійним учнем, але з часом ставав усе більш веселим і винахідливим. Однак це не привело до яких-небудь сумних наслідків. Навпаки, мені вдалося не лише добре подружитися зі всіма вчителями у школі, але й взяти участь у багатьох олімпіадах, культурних заходах, конкурсах і змаганнях.
    Велику увагу при навчанні я приділяв фізиці та математиці. Це були мої улюблені предмети, які мені більш всього вдавалися. Також мені подобалася астрономія, але викладали її дуже мало. У старших класах став приділяти особливу увагу інформатиці, що згодом вплинуло на вибір моєї майбутньої спеціальності. У 2004 році я із сумом закінчив даний учбовий заклад. З тих пір я і мої однокласники щороку збираємося на вечері зустрічі з випускниками, щоб знов пригадати ті веселі часи, поспілкуватися і відвідати наших вчителів.
    Мої вчителі завжди піклувалися про моє виховання, навчання і становлення мене як особистості. Величезне спасибі їм за це! Особливо хотілося б виділити моїх класних керівників Толстолуцьку Інну Анатоліївну та Білуху Олену Анатоліївну – це люди, які брали всю відповідальність за мене і моє навчання на себе під час шкільних занять. Вони віддавали усю свою енергію, знання і час, що зіграло дуже важливу роль у моєму навчанні і вихованні. Також хочеться відзначити вчителів математики – Халюзова Юрія Петровича, російської мови та літератури – Сметанко Ольгу Сергіївну, фізики – Васильченко Валентину Іванівну й інших вчителів нашої школи.

    На початку 2004 року, вчившись ще в школі, я брав участь у ряді рейтингів на вступ до Донецького національного технічного університету. На початку травня за результатами трьох рейтингів я вже знав, що поступив до університету. Таким чином, я був першим у класі, хто вступив до вищого навчального закладу.
    Влітку 2004 роки я був зарахований до групи ІУС-04г в Донецький національний технічний університет факультету КІТА на спеціальність «Інформаційні управляючі системи». На початку навчання в університеті здавалося для мене дуже складним і незрозумілим, але з часом, розібравшись в основах алгоритмізації і специфіки викладання, мені стало все зрозуміло і навчання перетворилося на помірну та веселу повсякденну працю. Хоча навчання в університеті дуже сильно відрізняється від шкільного, і тут ніхто не піклується про успішність учнів, зате завдяки специфіці навчання і спілкуванню з викладачами прекрасно усвідомлюєш усю картину навколишнього світу. Навчання в університеті підготувало мене до реального життя.
    У 2008 році я отримав диплом бакалавра і вирішив продовжити своє навчання, поступивши у магістратуру. Мені здалося це необхідним, по-перше, для підвищення власного рівня інтелектуальних здібностей. По-друге, це дозволить розширити область моєї діяльності. Та, по-третє, розкривається значна перспектива високооплачуваної та стабільної роботи.
    Тема моєї магістерської роботи «Розробка моделей та програмних засобів для аналізу роботи Інтернет-вузлів». Керівником моєї магістерської роботи я вибрав одного з ведучих викладачів на кафедрі АСУ факультету КІТА професора Лаздиня Сергія Володимировича, який допоміг вибрати тему роботи і постійно стежить за ходом її виконання. Тема моєї магістерської роботи не просто цікаве словосполучення, а дуже потрібний і перспективний напрям комп'ютерного моделювання. Із зростанням складності нових комп'ютерних технологій і вимог, що пред'являються до побудови мереж Інтернет-провайдерів, Data-центрів та крупних корпоративних мереж, необхідно мати математичний апарат, що дозволяє спроектувати і проаналізувати мережу до покупки дорогого устаткування. Як показують дослідження, моделювання дозволяє заощадити до 70% коштів на помилкову фізичну побудову.
    Звичайно, остаточна думка про викладачів університету сформується лише після закінчення учбового закладу, але навіть зараз можна сказати, що я вдячний усім викладачам за ті зусилля, які вони вкладають у науку та навчання студентів, підготовку лекцій і перевірку знань студентів.

    Робота для мене є невід'ємним фактом життєдіяльності не лише для заробляння грошей, але і для створення та реалізації чогось більш значущого. На мою думку, робота повинна подобатися і приносити задоволення. Вона не повинна ставати тягарем для людини.
    У 2005 році я працював адміністратором вузла обміну трафіком ISP «Стелс». Робота була не складна, проте вона мені не дуже подобалася через одноманітність рутинного налаштування Linux-систем.
    У 2006 році я пішов на практику на ЗАТ «КЕРАМЕТ» і залишився там працювати. Щодня мені доводиться вирішувати дуже різноманітні завдання, що для мене набагато цікавіше за рутинну роботу. Із тих пір мені довелося вивчити, впровадити і підтримувати безліч інформаційних систем. Також мені дуже пощастило з начальником відділу – Палехой Володимиром Івановичем. Це компетентна людина, програміст 1С, один із розробників систем голографічного представлення інформації, колишній викладач Донецького Національного Університету, директор IT – відділу ЗАТ «КЕРАМЕТ».

    У найближчому майбутньому я планую захистити магістерську роботу і отримати диплом. Після закінчення магістратури я планую завести сім'ю і знайти добру роботу. Робота в ЗАТ «КЕРАМЕТ» хоч і є цікавою, але не приносить достатнього для мене доходу і не надає можливості для реалізації всіх моїх інтелектуальних здібностей. Робота мого майбутнього повинна не лише приносити достатній прибуток, але й давати можливість для самореалізації. Для цього я готовий наполегливо працювати, і це мене не лякає.