Стинська Дар'я Валеріївна

Вільно володію російським і українським мовами. В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію французькою мовою.

Маю навички роботи з: -Windows 98/2000/XP/Vista, Linux;
-Microsoft Office (Access, Excel, Powerpoint, Project, Word, Visio);
-Borland Pascal, C, C++, Visual C, Delphi, Visual Basic, Assembler, Matlab;
-Access, Visual Foxpro, Microsoft SQL Server;
-Bpwin, Erwin, Netcracker;
-Corel Draw, Adobe Photoshop, Macromedia Flash.

Особисті якості: відповідальність, працьовитість, терпіння, цілеспрямованість, ініціативність, пунктуальність, знання ділового етикету.

Мій тато, Стінський Валерій Вікторович родом з Казахстану, сильна, строга і справедлива людина, мама, Молякова Тетяна Іванівна родом з Росії, красива, добра і просто сама краща мама на світі. Батькам призначено було зустрітися і полюбити один одного в місті Торезі Донецької області, а пізніше народився мій брат, Стінський Павло Валерійович. 10 травня 1987 року з'явилася на світ я, Стінськая Дарина Валеріївна, батьки чекали мого народження 9 травня, але на той час мені цього не хотілося, і я вирішила відкласти цю подію на один день.

По розповідях батьків я була дуже веселим дитям і дуже активним, навіть дуже, рано навчилася ходити і говорити, як і більшість дітей, була допитливою, задавала купу питань. З дитинства любила тварин, тому всіх котенят, голодних щенят, їжачків з поламаною лапкою, хворих голубів несла додому, лікувала і відгодовувала, мама лаялася, але нічого зі мною не могла зробити. Як і більшість дітей, з двох років ходила в дитячий сад. Ходити туди страшно не хотілося, але доводилося, більш всього не любила сонну годину і манну кашу. Рахувала дні до школи, дуже хотіла бути дорослою.

У 1994 році поступила в загальноосвітню школу № 18 міста Тореза. Шкільне життя виявилося цікавим і захоплюючим, знання давалися легко. Папа завжди хотів, щоб я танцювала, тому в 5 класі мене записали на бальні танці, але щось мені не сподобалося, і через місяць я вже ходила на народні. Дуже любила виступати на сцені, тому жоден шкільний захід не проходив без моєї участі. Улюбленими предметами були геометрія, хімія, біологія, історія, фізкультура. Брала активну участь в олімпіадах по математиці, географії, хімії в яких займала призові місця. Величезне спасибі можу сказати Ведмедячій Любов Павлівні, вона прищепила любов до літератури, весь свій вільний час я читала книги.

У 2004 році закінчила школу з відмінністю, настав момент вибору ВУЗу і спеціальності, тобто фактично напрямок моєму подальшому життю. Для вибору існувала безліч варіантів, не останнє місце мала думка батьків, та і у мене існувало упередження, що ДонНТУ - це один з кращих Вузів в Україні. Склавши іспити, я поступила на спеціальність "Комп'ютерні системи технічної і медичної діагностики" факультету КИТА. І тут життя закипіло… Спочатку, звичайно, було важко! Нове місто, нові друзі, потрібно було пристосовуватися до інших методів викладання, сесій, адаптуватися до умов життя в гуртожитку. А потім все стало на свої місця. Моя думка про університет лише покращала. Студенти моєї групи стали для мене кращими друзями, і у нас сформувався досить згуртований колектив. Викладачі приємно дивували своїм професіоналізмом. За п'ять років життя в Донецьку я стала відчувати себе самостійною людиною.

"...Жити довше, зробити більше, стати краще." – ось такі у мене плани!!! Найближча мета на майбутнє – виконання і захист магістерської роботи. Планую здобути другу вищу освіту (біологія, туризм). Мрію подорожувати, відкрити для себе нові міста, хочу відвідати більше цікавих місць, як в Україні, де їх не мало, так і в інших країнах.