ДонНТУ        Портал магістрів ДонНТУ

Пермяков Артем Юрійович

Механічний факультет

Спеціальність: «Механічне обладнання заводів чорної металургії»

Тема випускної роботи:

«Визначення періодичності технічного обслуговування і ремонтів комбінованого редуктора кліті № 9 прокатного стана 150 ВАТ «ММЗ»

Небагато про себе:

Середній бал в період навчання в університеті - 4,50.

Вільно володію російським, українським мовами. На достатньому для спілкування рівні володію англійським.

Маю досвід роботи в програмних середовищах: MS Office, Kompas, APM WinMaсhine, MDesign, Delphi, Pascal.

Коротка біографія:

Дитинство і шкільні роки

    Я, магістрант механічного факультету ДОННТУ, Пермяков Артем Юрійович, народився 1 квітня 1987 року в славному місті Донецьку. Мій батько, Пермяков Юрій Костянтинович, у той час працював прохідником на шахті ім. А.Ф. Засядько, а мама, Пермякова Марина Василівна, - інспектором в обласному Пенсійному фонді.
    Дитинство, як і багато хлопчиськ тоді, я проводив з футбольним м'ячем в дворах і на рідних териконах. Проте був спокійним, тому як в сім'ї я ріс без братів і сестер і батьки приділяли мені багато уваги. Як згадує моя мама, я навчився швидко читати і писати, а вже в дитячому садку міг спілкуватися українською мовою.
    І ось настав той самий день знань, 1 вересня 1994 року, коли я пішов в перший клас школs № 48 Київського району міста Донецька. Перші 7 класів з навчанням і оцінками у мене не було жодних проблем: завжди виконував домашні завдання і отримував п'ятірки, хоча маму часто викликали в школу із-за моєї поганої поведінки. Я брав участь в районних і обласних олімпіадах по математиці, фізиці і правознавству, до яких виявляв особливу цікавість.
    А потім наступив перехідною вік, прагнення добре вчитися пропало і я став пізнавати мир не тільки за шкільною партою. Саме в той момент я дуже сильно полюбив футбол і зокрема ФК «Шахтар», за якого хворію до цього дня і полягаю в одному з фан-клубов. Але все таки, завдяки наполегливості моєї мами школу я закінчив із золотою медаллю.
    Я дуже вдячний своїм батькам, які, не дивлячись на мою непоступливість, змогли виховати в мені людину.

Універсітет

    У 2004 році я поступив на 1-й курс механічного факультету ДОННТУ. Оскільки ще в школі я виявляв цікавість більше до природних наук (математиці, фізиці), то і вирішив поступати на інженерну спеціальність. Вибір пав на спеціальність «Технологія машинобудування», оскільки в даній галузі необхідні молоді фахівці. Проте вже на 3 курсі перевівся на спеціальність «Механічне обладнання заводів чорної металургії», оскільки вважаю, що металургія перспективніша сфера і тут існує більше можливостей для розвитку кар'єри.
    На перших двох курсах я вчився непогано, сесії здавав в час, але без особливих успіхів. Особливого інтересу до науки не випробовував. Більше часу я приділяв суспільним заходам в університеті, на другому курсі став старостою групи і брав участь у виступах команди КВН механічного факультету «5-й регіон». Завдяки цьому я познайомився з деканом факультету Аввакумовим Сергієм Івановичєм, який сильно вплинув на моє подальше навчання в університеті. Саме він переконав мене в тому, що необхідно цікавитися не тільки основними предметами. І вже на 3-му курсі я брав участь в конкурсі, що проводиться фірмою «АРМ WinMaсhine» з проектом приводу робочого рольганга кліті 950 обтискового стану 950/900 Донецького металургійного заводу.
     Завдяки профкому університету я зміг побувати в Львові і Криму, придбав багато знайомих і побачив дуже багато цікавих місць.
     На старших курсах вплив на становлення мене як фахівця надали всі викладачі кафедри МОЗЧМ, а особливо доцент кафедри Сідоров Володимир Анатолійович. Саме він і допоміг у виборі теми випускної роботи, оскільки є провідним фахівцем в області технічної діагностики і організації ремонтів устаткування. Я вважаю, що дана тема актуальна і необхідна для подальшого розвитку виробництва.
     Студентські роки - найщасливіші в житті!!! Це я зрозумів тільки в магістраті, тому що це - останній курс. З університету не хочеться йти! Якби мені запропонували прожити ці п'ять років наново, то я погодився б без роздумів!!!

Дякую тобі, ДонНТУ!!!

Плани на майбутнє

    Після закінчення магістрату я планую використовувати отримані знання з практики, тобто хочу влаштуватися на роботу за фахом, планую здобути другу освіту: економічне або юридичне, що може допомогти мені в подальшій кар'єрі. Також в моїх пріоритетах навчання роботі в програмах, використовуваних при інженерних розрахунках, проуктірованії і моделюванні, таких як Ansis.
     Також хотів би влаштувати особисте життя, мати хорошу сім'ю і взагалі хочу бути щасливою людиною!!!