ВПЛИВ СТ╤ЧНО╥ ВОДИ ШАХТИ ╤МЕН╤ В.╤.ЛЕН╤НА ДХК «МАК╤╥ВВУГ╤ЛЛЯ» НА СТАН Р.ГРУЗСЬКА
Полякова О.П., Фурман О.В.
Донецкий национальный технический университет
Тези допов╕д╕ II М╕жнародно╖ конференц╕╖ студент╕в, маг╕странт╕в та асп╕рант╕в. 16-16 кв╕тня, Одеса, 2009, с. 101-102
Источник: Рег╕ональн╕ еколог╕чн╕ проблеми/ Зб╕рка допов╕дей II╤ М╕жнародно╖ конференц╕╖ студент╕в, маг╕странт╕в та асп╕рант╕в. – Одеса, 2009, с. 101-102
В Донецькому рег╕он╕ сконцентрована велика к╕льк╕сть потужних п╕дпри╓мств г╕рничодобувно╖, металург╕йно╖, х╕м╕чно╖ промисловост╕, енергетики, важкого машинобудування та буд╕вельних матер╕ал╕в, а також с╕льського господарства, що призводить до використання значних обсяг╕в водних ресурс╕в на виробнич╕ потреби. Насл╕дком цього ╓ критичний стан довк╕лля, в тому числ╕ забруднення поверхневих ╕ п╕дземних вод промисловими та с╕льськогосподарськими стоками. Серед промислових сток╕в б╕льша частка припада╓ на шахтн╕ води, з яких лише 10 % використову╓ться для зрошення, техн╕чних ╕ господарських потреб, решта скида╓ться у г╕дрограф╕чну мережу.
Об’╓ктом досл╕дження ╓ шахта ╕мен╕ В.╤. Лен╕на, яка розташована в м.Мак╕╖вка. Окр╕м високо╖ м╕нерал╕зац╕╕ в шахтних водах дано╖ шахти м╕стяться ╕они важких метал╕в: стронц╕я, титану и марганца, вм╕ст яких перевищу╓ ГДК для скиду у водойми культурно-побутового використання. Шахтна вода п╕дда╓ться безреагентному механ╕чному очищенню на горизонтальних в╕дст╕йниках з╕ знезараженням хлорною водою, з доочищенням в ╕снуючих ставках-в╕дст╕йниках, п╕сля яких через балку Калинова шахтн╕ води потрапляють до р╕чки Грузська, яка ╓ дуже забрудненою. Мул ц╕╓╖ р╕чки за ступенем загрози для здоров’я населення в╕дноситься до категор╕╖ «дуже шк╕дливий». Все це — результат того, что в цю р╕чку скидають промстоки багато промислових п╕дпри╓мств м.Мак╕╖вки та м.Харцизська.
Для оц╕нки впливу шахтно╖ води досл╕джуваного п╕дпри╓мства було доц╕льно оц╕нити зм╕нення якост╕ води балки Калинова п╕сля потрапляння до не╖ шахтних вод шахти ╕мен╕ Лен╕на. Для цього було проведено б╕отестування досл╕джуваних вод з використанням вищо╖ судинно╖ рослини Allium Cera L. (цибуля звичайна), зг╕дно якого п╕сля триденного пророщування цибулин в досл╕джуваних пробах води проводили п╕драхунок довжини кор╕нц╕в ╕ пор╕внювали ╖х з контрольними результатами у чист╕й вод╕, а пот╕м розраховували коеф╕ц╕╓нт ╕нг╕бування росту кор╕нц╕в, що дозволя╓ оц╕нити ╕нтегральну токсичн╕сть проб ст╕чних вод. Цибуля ╓ дещо незвичайним тест-об’╓ктом для анал╕зу токсичност╕ водного середовища, але ма╓ високу чутлив╕сть, ╕ метод, доповнений цитогенетичною оц╕нкою впливу на тест-орган╕зм, дозволя╓ визначити наявн╕сть чи в╕дсутн╕сть мутагенност╕.
Для досл╕ду було в╕д╕брано по 7 непророслих цибулинок д╕аметром (1÷1,5) см на кожну пробу. Цибулинки ретельно очищували в╕д лусочок ╕ розташовували на верхньому зр╕з╕ попередньо п╕дготовлених проб╕рок, в як╕ заливали тестован╕ зразки ╕ контрольний розчин. Таким чином коренева система торкалась р╕дини у проб╕рц╕.
Через три доби за допомогою л╕н╕йки проводили вим╕ри довжини кор╕нчик╕в у пучках. Паралельно проводили ф╕ксац╕ю вим╕ряних кор╕нц╕в для подальшого ╖х цитогенетичного досл╕дження.
Ступ╕нь токсичност╕ зразк╕в для кор╕ння цибул╕ оц╕нювали за формулою:
k=(l0-l)/l0*100%,
де k - коеф╕ц╕╓нт ╕нг╕бування; l - довжина кор╕нц╕в у досл╕джуван╕й проб╕, мм; l0 - довжина кор╕нц╕в цибул╕ у контрольн╕й проб╕, мм.
Досл╕дження були проведен╕ для води вище точки скиду та нижче точки скиду шахтних вод, а також в р╕чц╕ Грузська, притокою яко╖ ╓ балка Калинова. Результати досл╕дження сформован╕ в таблиц╕.
Найменування проби води | Середн╓ значення довжини кор╕нц╕в для виб╕рки, мм | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | Середн╓ для виб╕рок | |||
Контрольна | 31,45 | 32,27 | 31,54 | 30,50 | 30,12 | 29,85 | 31,82 | 31,08 | ||
Балка Калинова (вище скиду) | 30,10 | 28,75 | 28,50 | 29,84 | 29,90 | 30,50 | 30,66 | 29,75 | ||
Балка Калинова (нижче скиду) | 11,45 | 12,75 | 11,51 | 12,80 | 11,00 | 11,60 | 12,20 | 11,90 | ||
Пруд-в╕дст╕йник | 15,75 | 14,95 | 14,10 | 14,15 | 15,95 | 14,88 | 14,20 | 14,85 | ||
р. Грузська | 8,61 | 8,55 | 7,88 | 8,11 | 7,77 | 7,48 | 8,40 | 8,11 |
Величина коеф╕ц╕╓нту ╕нг╕бування для води з балки Калинова вище скиду склала 4,3 %, нижче скиду – 61,7 %, а для р╕чки Грузська – 73,9 %. Використовуючи результати аналог╕чних досл╕джень для води з пруда-в╕дст╕йника був також визначений коеф╕ц╕╓нт ╕нг╕бування, що дор╕вню╓ 52,2 %. Отриман╕ результати св╕дчать про значну зм╕ну токсичност╕ води балки Калинова, яка впада╓ в р╕чку Грузська, таким чином п╕двищуючи ╖╖ ╕снуючий високий р╕вень токсичност╕.
З метою зниження техногенного впливу г╕рничодобувного п╕дпри╓мства на стан г╕дрограф╕чно╖ мереж╕ рег╕ону необх╕дно удосконалити систему очистки шахтно╖ води.