У 1993 році я пішов у перший клас загальноосвітньої Малинівської школи. З перших днів за партою я виявляв інтерес до навчання і робив певні успіхи. Єдиним моїм недоліком, з точки зору навчання, була відсутність елементарної посидючості при виконанні домашніх завдань, але це компенсувалася відмінною пам'яттю, яка допомагала мені весь навчальний матеріал «ловити на льоту» під час уроку.
     Вже в шкільні роки я відрізнявся здатністю до конструювання. Я з задоволенням майстрував все що можна (від рогаток і арбалетів до куренів і катамаранів). Улюбленими предметами були історія, астрономія, хімія та інформатика, які і зараз залишилися зі мною у вигляді захоплень. В старших класах я почав активно займатися спортом у вигляді футболу, волейболу та настільного тенісу. З цих дисциплін у збірної школи виступав на районних змаганнях, де ми не раз займали перші і призові місця. У моєму класі підібралися одні з кращих спортсменів школи, організувавши при цьому зіграний колектив, який до цього часу з повагою згадують школярі та вчителі, дивлячись на кубки та грамоти на стіні пошани.
     Крім спортивних змагань я регулярно брав участь у районних олімпіадах з історії та хімії, де неодноразово займав призові місця, про які мені нагадують дипломи та грамоти. У шкільні роки я користувався авторитетом у однокласників та вчителів, що дозволило мені в 10 і 11 класах на дні самоврядування (присвяченому дню вчителя) займати почесний пост директора школи. З 7-го класу я почав освоювати гру на гітарі, якою мене навчав мій дядько, професійний гітарист Семенюк Олег Андрійович, завдяки чому я брав активну участь в шкільній самодіяльності.
     Загалом, шкільні роки для мене пройшли не безслідно і залишили багато приємних спогадів, накопичених знань і срібну медаль на плечах, які стали в нагоді мені при вступі до університету.