ДонНТУ     Портал магістрів ДонНТУ
Середній бал за період навчання в університеті склав 4,58. Вільно володію російською та українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання та листування, володію англійською мовою. Маю досвід роботи з комп'ютерними додатками: MS Office, MathCAD, MatLAB, AutoCAD, MS Visio, Компас, а також з програмуванням на мові С/С++ та в середовищі MathCAD. Захоплююсь спортом (футбол), а також прогресивними технологіями (Hi-Tech).
Народився 20 вересня 1988 року в місті Донецьк. Батько, Байдак Яків Володимирович, 1959 року народження пропрацював у міліції та в теперішній час є пенсіонером. Мати, Байдак Лариса Василівна, 1962 року народження працює в ТОВ «Вагасервіс», де й займає посаду товарознавець.
В три роки мене відвели до дитячого садку «Зайчик». Особливо запам’ятався випадок, коли в перший ж день я заявив вихователям, що мене звуть Олексій Якович. Поступово навчився читати, писати й рахувати. Але щось з любов’ю до читання не склалось, і тому практично весь час проводив на подвір’ї, граючи з хлопцями у футбол.
1 вересня 1995 року я пішов у 1-Г клас загальноосвітньої школи №8. Із самого початку вчитися, як не дивно, сподобалось , що і підтвердила грамота за 1-3 класи навчання. Вже тоді дуже захоплювала і не відбирала багато часу математика. У 5-6 класах чудовий педагог Захоряш Тетяна Вікторівна викладала у нас математику і географію рідного краю, що надалі і визначило захоплення цими науками. У 5 класі відвідував секцію стрільби, де і виховав в собі терпіння, витримку і наполегливість. Але «настріляти» на перший юнацький так і не вдалося. Особливу подяку хочеться виразити шкільним вчителям : Полторакову Миколі Миколайовичу (історія) Семеновій Ірині Вилинівні (географія).
У 8 класі мій друг мені підказав, що є такий навчальний заклад як Донецький колеж (тепер Донецький ліцей «Колеж»), який проводить набір учнів на конкурсній основі на 9-11 класи. Не довго думаючи, ми пішли на підготовчі курси (математика та українська мова), де відразу стало ясно, що звичайної шкільної програми недостатньо для вступу. Заняття відвідували по п'ятницях і суботах. За витраченим вихідним особливо не жалкував, оскільки дуже хотілось поступити. Десь в кінці 8 класу був проведений рейтинг, який ми успішно «завалили», але на іспитах нам вдалось набрати хороший бал, який і дозволив продовжити навчання в Донецькому колежі. Зарахований був до класу Д, із основною спеціалізацією – правознавство. Після школи було дуже важко звикнути до нових вимог і нової системи навчання (уроки проводилися парами, кожен семестр були сесії, учням вже видавалися залікові книжки). Клас був розділений на дві групи по 12-14 чоловік, викладання велось кращими вчителями міста, що значно підвищувало якість освіти. Навчання було дуже цікавим і змістовним. Впродовж цих 3 років нашим куратором була Сердюк Ірина Вікторівна, яка постійно опікала та направляла нас.
Особливо хочеться виразити подяку викладачам, що дали не тільки глибокі знання по предметах, але й тим, які вплинули на становлення мене як особи, а саме: Сироіжко Світлані Андріївні (російська мова та література), Забіяко Лідії Михайлівні (основи інформатики), Пола Володимиру Дмитровичу (алгебра і геометрія), Полоховій Ельвірі Вікторівні (фізика), Лисенко Світлані Аркадіївні (основи правознавства та цивільна освіта), Стрельцовій Раїсі Яківні (економічна географія).
Паралельно з навчанням в 11 класі, відвідував курси водіння, які успішно закінчив в цьому ж навчальному році. У 2006 році отримав права категорії В.
Вже на початку 11 класу необхідно було визначитись з майбутнім місцем навчання. Вибір університету був досить швидким , оскільки престиж і рівень освіти Донецького національного технічного університету говорить сам за себе, то залишалось визначитись тільки з факультетом і спеціальністю. Виходячи з власних уподобань і рис характеру, Електротехнічний факультет і спеціальність «Електричні системи і мережі» виявились найпривабливішими. Вже в кінці осені пішов на підготовчі курси з математики. Брав участь у всіх рейтингах на вступ і по результату кращого з 3-х (49 балів з 60) мені запропонували навчання по цільовому контракту, на що я і погодився.
Студентське життя почалося досить бурхливо та цікаво. На початку не просто було пристосуватися до різноманіття предметів і нового життя, але, приклавши зусилля, вдалося витягнути на стипендію, як в першому, так і в подальших семестрах навчання на бакалавра. Державний іспит склав на 4, що не перешкодило продовжити навчання в магістратурі.
За час навчання найбільшу користь принесло вивчення наступних дисциплін: теоретичні основи електротехніки, електричні системи і мережі, проектування електричних систем, електричні машини, основні елементи автоматики.
Особливо необхідно відзначити роботу наступних викладачів: Заболотного Івана Петровича, Дмитрієвої Олени Миколаївни, Ларіна Аркадія Михайловича, Алексєєва Євгенія Ростиславовича, Іванова Бориса Пантелейовича, Денника Віталія Федотовича, Полковніченко Дмитра Вікторовича, Гришанова Сергія Олександровича, Мельника Артема Анатолійовича. Саме ці викладачі зіграли головну роль у формуванні моїх знань.
Мотивацією вступу до магістратури було бажання продовжити навчання в університеті та не зупинятись на півдорозі. Моїм науковим керівником є Заболотний Іван Петрович, з яким була визначена тема магістерської роботи виходячи з перспективи подальшого розвитку електричних мереж. Тема сформульована так: «Дослідження методів управління перетіканнями потужності між мережами різної номінальної напруги електричної системи».
Попередній досвід роботи з інтернет-технологіями полягає у використанні інтернету на рівні користувача.
Плани на майбутнє особливо не хочеться розголошувати, але першочерговим завданням є успішний захист дипломного проекту.
Також пріоритетною метою є пошук перспективної та цікавої роботи, яка приносила б не тільки фінансове, але й моральне задоволення.
Після здачі диплому з ДонНТУ не розпрощаюсь, тому що планую одержати другу вищу освіту з економічної спеціальності.