Про мене

Середній бал у період навчання в університеті склав 4,84.

В обсязі, достатньому для читання й переписки, володію англійською мовою.

Маю досвід роботи із програмами :

  • Windows 98/2000/XP/Vista/Seven, Linux;
  • MathCAD, Matlab, Electronic Workbench;
  • MS Office 2000/2003/2007, OpenOffice, Microsoft Office Visio, Adobe Reader;
  • Photoshop, Kompas, Kompas 3-D.

Дитинство

Я, Карпачов Віталій Сергійович, народився 3 квітня 1988 року в промисловім місті Макіївка Донецької області. Моя мати, Карпачова Людмила Володимирівна, маючи педагогічну освіту, відробила близько 20 років вихователем у дитячому садку. Батько, Карпачов Сергій Олексійович, за професією шахтар. На даний момент мої батьки на заслуженому відпочинку по вислузі років.

Щедрий для дітей час протікав щасливо. Правда до двох років я нікому не давав не тільки спати, але й, я підозрюю, жити своїм плачем. З вiком я ставав усе спокійніше. З раннього дитинства почав проявлятися мій знак зодіаку – Овен – і стихія – Вогонь. Я завжди прагнув одержати результат миттєво. У дитинстві я був непосидючою й допитливою дитиною.

В 3 роки я пішов у садок. Яких-небудь особливо яскравих спогадів про той час не залишилося. Пам'ятаю тільки, що садок мені дуже подобався. Тому що вихователь для всіх Людмила Володимирівна, а для мене - мама; усе сплять на тихій годині, а я іграю...

У дитинстві я страшно любив що-небудь колекціонувати: я збирав етикетки з під цукерок, сірникові коробки, марки, мультики з під жувальних гумок і ще багато різної дурниці. Дотепер знаходжу в старому мотлоху свої "колекції".

У нашім будинку була величезна кількість книг, у тому числі й дитячих, тому я рано навчився читати. І дотепер читання залишається моєю пристрастю. Читаю в основному класичну, історичну й, до деякої міри, сучасну прозу.

А взагалі в дитинстві було стільки всього веселого, світлого, доброго, чистого, барвистого

Шкільні роки

У сім років я пішов у перший клас загальноосвітньої школи № 47 міста Макіївки. Коли я пішов у школу, то вже добре вмів читати.

Вчився добре, навіть надто. Щороку одержував похвальні грамоти, але такі успіхи в навчанні не були результатом зациклення на навчанні – просто мені це подобалося. Улюбленими предметами в школі були математика, географія, хімія, біологія.

З 1999 року я почав брати активну участь у громадськім житті школи. Брав участь у шкільних і районних олімпіадах, у якості ведучого виступав на різних заходах, брав участь у спортивних змаганнях з баскетболу й волейболу в складі збірної школи.

Крім шкільних буднiв й шкільного ж дозвілля захоплювався (і захоплююся дотепер) музикою. Я, на жаль, не володію музичними інструментами. Але зате люблю слухати. Класика, джаз, блюз, гоа, фолк, готика, доля і й ріп, альтернативна й клубна музика – у будь-якому стилі є гідні, талановиті, а найчастіше й геніальні композитори й виконавці.

Як тільки я перейшов в 11 клас, відразу став готуватися до вступу у вищий навчальний заклад. Я сконцентрував свою увагу на вузах Донецька й Макіївки. При виборі майбутньої спеціальності я виходив з наступного принципу: мені хотілося стати фахівцем, затребуваним в області, яка не стоїть на місці, а продовжує розвиватися.

З першої спроби поступив на бюджет за результатами рейтингів.

Студентські роки

В 2005 році почалося студентське життя. Перший курс пройшов під знаком нових знайомств і вражень. Наша група виявилася дуже дружної й товариської, так що 1 сесія підкралася непомітно. Здавши її, відчув себе справжнім студентом. Але найстрашніше для мене було те, що закінчивши перший курс я не мав не найменшої вистави про свою спеціальність. Розуміння специфіки моєї професії прийшло пізніше (десь у середині третього курсу) і цей процес ще не закінчився..

Одним з найважливіших подій можна вважати одержання диплома бакалавра в липні 2009 року. Для цього мені довелось прикласти чимало зусиль, і коли була виставлена оцінка по гос.іспиту, мене переповнювали суперечливі почуття: з одного боку, із плечей упав величезний камінь, але з іншого боку – пролетіло 4 роки мого студентського життя. За цей час було все: зльоти й падіння, яскраві перемоги й голосні поразки, завзята праця перед сесією й безтурботний веселий відпочинок протягом семестру... Однак ці роки сміло можна назвати одними із кращих у моєму житті!

Моє прагнення підвищити свій рівень знань стало головною причиною вступу в магістратуру. Вибір теми дипломного проекту був більшою мірою обумовлений особистими якостями керівника, нiж інтересом до даної проблеми. Однак, вивчивши літературу по цьому питанню, зрозумів, що не помилився ні у виборі керівника, ні у виборі теми.

Плани на майбутнє

Планів на майбутнє в мене дуже багато. Чи вистачить часу їх усi реалізувати? Головне - ставити мету перед собою, а бажання й наполегливість допоможуть їх втілити в життя. Однак, я не вважаю захист диплома такою вже важливою метою. Мені здається, це логічне завершення моїх 5 років навчання.