Економічна ефективність споруди і експлуатації електроенергетичної сис-теми загалом значною мірою залежить від раціональної побудови електричних мереж. В елементах електричних мереж втрачається до 15% електроенергії, яка поступає в мережу. При чому основна частина цих втрат – це втрати, пов'язані з наявністю активних опорів у ліній і трансформаторів, тобто втрати на нагрів проводів ПЛЕП, жил кабелів і обвиток трансформаторів. Частка втрат на нагрів в ЛЕП становить приблизно 70% від сумарних втрат. Найбільш радикальним засобом зниження цієї частки загальних втрат могло б з'явитися зменшення активних опорів проводів і жил кабелів. При звичайних температурах і вико-ристанні алюмінію або міді можливість зниження активного опору пов'язана лише із збільшенням перерізу проводів і жил кабелів.

Метод вибору перерізів проводів за економічною щільностю струму, реко-мендований ПУЕ в якості основного при напругах до 220 кВ включно, відпо-відає мінімуму приведених витрат на споруду ЛЕП. Нормування економічної щільності струму було проведене майже 60 років тому і більш не перегля-далося. За сучасними економічними умовами змінилися всі економічні показни-ки, що входять в склад приведених витрат.

Метою роботи є визначення правомірності використання нормованих за ПУЕ значень економічної густини струму.В роботі було проаналізовано головне припущення метода – прямоліній-ність залежності вартості споруди 1 км лінії від перерізу проводу. Для цього були розраховані і проаналізовані залежності вартісті монтажу і проводів від перерізу проводів при використанні металевих і залізобетонних опор для напруг 35-220 кВ в різних районах за ожеледдю. Розрахунки були виконані при значенні нормативного коефіціента ефективності Ен = 21%, нормі відрахувань на експлуатацію ЛЕП pлеп = 8% і середньому тарифі на електроенергію b’ = 0,1865 т.грн./МВт•г. На рис. 1 показана залежність для ЛЕП напругою 110 кВ. Для розрахункових залежностей була виконана лінійна апроксимація.

Аналіз графіків залежності капітальних вкладень від перерізу ЛЕП підтверджує правомірність прийнятого припущення про її лінійность. Виняток складають залежності:

- при напрузі 35 кВ для залізобетоних опор у ІІ районі за ожеледдю;

- при напрузі 35 кВ для сталевих опор у ІV районі за ожеледдю;

- при напрузі 110 кВ для сталевих опор у ІV районі за ожеледдю;

- при напрузі 150 КВ для сталевих опор у І і ІІ районах за ожеледдю.

Таким чином, на підставі даного аналізу не можна остаточно визначити район за ожеледдю, для якого б визначення перерізів проводів за економічною густиною струму приводило б до суттєвих похибок.

Одним з суттєвих недоліків визначення перерізів проводів за економічною густиною струму є занадто великі діапазони часу використання максимального навантаження Тм. Згідно ПУЕ весь діапазон поділений на три піддіапазони – від 1000 г. до 3000 г., від 3000 г. до 5000 г. і від 5000 г. до 8760 г. Але, як показано в [1], похибка в визначенні економічного перерізу Fек при Тм =5000 г. складає 30%, а при Тм = 8760 г. 20% відносно перерізу, який вибирається для середини годинного інтервалу.

В роботі були розраховані значення економічної щільності струму при зміні Тм від 0 до 8760 з інтервалам в 1000 годин. Результати розрахунків для де-кількох інтервалів Тм при використанні залізних опор у ІV районі за ожеледдю приведені в таблиці 1.

Значення економічної щільності струму за ПУЕ вищі. Так, при Тм > 5000 г. значення jек = 1 А/мм^2.

Література:

1. Веников В. А. Электрические системы. Электрические сети / В.А. Веников, А.А. Глазунов, Л.А. Жуков; Под ред. В.А. Веникова, В.А. Строева.// М.: Вища шк., 1998. – 511