Зменшення втрат активної електроенергії, обумовлених перетоками реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження. Ефективне економічне регулювання реактивних перетоків необхідно також для забезпечення нормальних рівнів напруг та зменшення аварійності основного електрообладнання в енергосистемі та у споживачів електроенергії.

Для стимуляції встановлення компенсувальних пристроїв (КП) підприємствами в 1997 р. була введена “Методика розрахунку плати за перетоки реактивної потужності”. Відповідно до неї плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії визначається трьома складовими: основна плата за споживання і генерацію реактивної електроенергії (П1), надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача КП (П2) і знижка плати за споживання і генерацію реактивної еле-ктроенергії у разі участі споживача в оптимальному добовому регулюванні режимів мережі (П3.). Основна плата П1 складається із плати за споживання реактивної потужності і штрафу за її генера-цію у часи нічного спаду навантаження. Величина штрафу в три рази перевищує плату за спожи-вання реактивної потужності. Для раціонального регулювання потоків реактивної потужності відпо-відно до їх графіків споживачі мають використорувати регульовані КП.

Встановлення КП відноситься до заходів, що потребують додаткових капітальних вкладень. Економічна ефективність КП оцінюється в порівнянні з базовим варіантом енергопостачання (до встановлення КП) шляхом порівняння приведених витрат.

Різниця між витратами у базовому і реконструйованому варіанті складає економічний ефект

а його відношення до витрат у базовому варіанті – економічну ефективність:

Витрати для базового варіанту складаються з вартості втраченої електроенергії і плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії П

В витратах після встановлення у мережі КП необхідно врахувати витрати на КП і вимикачі до них, і витрати на їх обслуговування:

На підставі літніх і зимових графіків реактивного навантаження для 4 ПС Кировських електри-чних мереж були визначені потужності конденсаторних батарей (КБ) із умов: 1 - за економічним тангенсом; 2 - за умовою мінімальної плати за перетоки реактивної потужності; 3 - за крітерієм мі-німума приведених витрат. Величини номінальних реактивних потужностей КБ приведені в таблиці 1.

Проведений аналіз показав, що потужності КП, які обрані за економічним тангенсом, значно нижчі за потужності КП, що обрані із 2 і 3 умов. Слід відмітити, що потужністі КП, що обираються із умов 2 і 3, практично не відрізняются. Виключення складає потужніть КП на ПС ЧЦОФ (перший трансформатор). В таблиці 2 подані рекомендації за графіком роботи КБ, обраних із умови мініму-ма приведених витрат.

Були розраховані величини оптимального тангенса навантаження споживачів.При встановлення лічильників на боці низької напруги ПС значення за зимовим графіком навантаження лежить в межах 0,17 – 0,333 при середньому значенні 0,214 і за літніми графіками навантаження в межах 0,132 – 0,333 при середньому 0,204. При встановленні лічильників на боці вищої напруги, тобто при урахуванні втрат реактивної потужності у трансформаторах ПС, значення на 17,3 % вище тангенсса навантаження споживачів, вибраних за зимовим графіком навантаження із умови 3. Для літнього графіка навантаження це значення дорівнює 15,2 %.