Степанович Антон ЛеонідовичФакультет: ЕлектротехнічнийКафедра: Електропостачання промислових підприємств і містСпеціальність: Електротехнічні системи електроспоживанняТема випускної роботи:"Загальний метод розрахунку параметрів режиму електричних мереж освітлення"Науковий керівник: Курінний Едуард Григорович |
Середній бал у період навчання в університеті: 4,67. Вільно володію російською, трохи менше українською мовою. Маю сертифікат про володіння англійською мовою на рівні "Upper-Intermediate". Є досвід роботи в лабораторії електричних машин кафедри "Електромеханіки й ТОЕ" ДонНТУ. Маю навички роботи з комп'ютерними програмами Mathcad, Matlab, Компас, Visio, SPlan, Electronics Workbench Multisim, програмами пакету MS Office.
Я народився 2 квітня 1988 року в місті Горлівка Донецької області. Ріс я в місті, а з 4-х років пішов у дитячий садок. Від дитячого садка лишилися не дуже приємні враження, причиною чого була його кухня, яку не любили багато дітей. З приємного в той час мені найбільше запам'яталися наші виступи на ранкових виступах. Одного разу мені дісталася роль чарівника. Пам'ятаю, мені навіть зробили спеціальний костюм, а на голові спорудили чалму. Я показував фокус, як чорнило, налите в склянку, перетворювалося у воду. Звичайно ж, у склянці було не чорнило, а звичайний кольоровий темно-синій папір, і, накриваючи склянку чарівною хусткою, я діставав цей папір, а у склянці залишалася прозора вода. Діти ще довго після цього розпитували мене про цей фокус. Щороку влітку мій батько виїжджав зі своєю пасікою з іншими знайомими бджолярами на природу в село Бахмутка. Природа там чудова, у мене лишилося безліч приємних спогадів, окрім бджіл. Здається, не проходило жодного літа, щоб одна так не вкусила. Але все це компенсувалося красою місцевих пейзажів, риболовлею, походами у ліс і, звичайно ж, медом.
У сім років я пішов у загальноосвітню школу № 1 нашого міста, де я відучився 10 років перш ніж вступив до університету. Нашим класним керівником була вчителька української мови й літератури, через що українська мова ввійшла в наше життя набагато глибше, ніж можна було очікувати від російськомовної школи. Завдяки нашому класному керівникові наша аудиторія стала музеєм української творчості. Протягом багатьох років у ній збирали предмети української історії й буття: починаючи від предметів домашнього побуту та закінчуючи сорочками, вишиванками та картинами. Дуже сильно запам'яталися вчителі англійської мови. Їхні знання, рівень володіння мовою, вміння викладати запам'яталися надовго. Ще більше я оцінив це, коли вступив до університету. Треба, звичайно, відзначити й те, що наш клас був ліцейним, а тому ми заглиблено вивчали англійську мову. Школу я закінчив з відзнакою.
У шкільні роки крім навчання я так само, як і багато інші хлопців, займався спортом: грав у футбол, баскетбол й інші командні ігри. До речі, наш клас був завжди в призерах по іграх у футбол і ми займали якщо не перше, то друге місце у внутрішкільних змаганнях. У той же час я відвідував авіамодельний гурток, де познайомився з літаками ближче й одержав перші ази в їхньому конструюванні. Мені також вдалося позайматися деякий час у фотогуртку.
До вибору вузу й спеціальності батьки і я поставилися цілком серйозно. Переглянувши різні факультети та спеціальності, ми прийшли до висновку про те, що це буде електротехнічний факультет. Спеціальність була обрана з обліком того, що вона охоплює багато напрямків у цій галузі. Немаловажну роль зіграло й те, що мій батько - радіоаматор, тому ще з дитинства я привчався до електротехніки, навчився паяти, робив простенькі схеми й т.п. Тому це було мені ближче за все.
У 2005 році я вступив до ДонНТУ. Навчання в університеті із самого початку не залишило мене байдужим, навіть не зважаючи на складний для багатьох перший курс. Може гарний колектив, а може те, що нарешті закінчилася школа, але мені сподобалося студентське навчання. Ще більший інтерес з'явився, коли нам почали читати предмети за фахом. Найбільшу користь принесло вивчення наступних предметів: "Теоретичні основи електротехніки", "Електричні мережі й системи", "Електропостачання промислових підприємств", "Електричні машини", "Електричні апарати", "Релейний захист", а також "Електростанції й підстанції". Після закінчення IV курсу я вступив до магістратури, щоб продовжувати навчання далі. Моїм науковим керівником став Э.Г. Курінний, котрий займається питаннями електромагнітної сумісності. Обрана мною тема магістерської роботи ("Загальний метод розрахунку параметрів режиму електричних мереж освітлення") дуже актуальна у наш час, коли відбувається поступова заміна старих ламп розжарювання (ЛР) на нові компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ), споживання електроенергії яких у середньому в 4 рази нижче, ніж у ЛР, а також проектуються системи освітлення з використанням КЛЛ. Тому що часо-струмові характеристики КЛЛ відрізняються від ЛР і це не враховується в сучасних нормативних документах, стоїть задача вивчити це питання й розробити рекомендації щодо розрахунку електричних мереж освітлення з використанням цих ламп.
На найближче майбутнє я планую закінчити й успішно захистити магістерську роботу, влаштуватися на роботу за своєю спеціальністю й отримувати досвід і знання для подальшого професійного й кар'єрного росту.