Цуканов Олексій Анатолійович

Факультет Електротехнічний

Кафедра Електричні станції

Спеціальність: Електричні станції

Тема випускної роботы:

Дослідження впливу несиметрії електродвигунів на точність визначення місця дефектів ізоляції в системі власних потреб електричноЇ станції

Науковий керівник: д.т.н., проф. Гребченко Микола Васильович

Про себе (головне):

Середній бал за період навчання в університеті 4.37. Вільно володію російською, українською мовами. Маю досвід роботи на компьютері з програмами MADCad, AutoCad, MS Word, Excel, Access, також маю досвід програмування на язиках C++, HTML, LabVIEW.

Коротка біографія:

Дитинство

Я народився 02 липня 1988 року у селищі Желанне Ясинуватського району Донецької області. Коли мені виповнився один рік, ми переїхали в селище міського типу Піски також Донецької області. У цьому селищі я пішов у дитячий садок «Берізка», у цьому садку я познайомився з іншими дітьми та з майбутніми однокласниками. Спогади із дитячого садку не чіткі, пам'ятаються тільки деякі моменти, от як, наприклад, я з товарищем замість тихого часу пішли гуляти по селищу, нам тоді добряче дісталось. Також пригадую ненависну перлову кашу та ряжанку з комочками. А ще згадую, шо дуже хотілося у школу.

Школа

У 1995 році я пішов у перший «а» клас Пісківської загальноосвітньої школи. Ще я ходив до музичної школи – вчився грати на баяні, а також ходив на уроки танців. Моя успішність перщі 3 класи була на висоті – п'ятірки та четвірки прикрашали щоденнік. Але цей успіх тривав не довго, після п'ятого класу успішність почала помітно падати. Я кинув навчання в музичній школі, прогулював уроки танців, щоденник почали прикрашати зауваження о невиконанні домашнього завдання та о пропусках занять. Звісно за такі записи діставалось по шиї. Продовжувалось моє ледарство не довго, після того як ледве здав екзамени по окінченні дев'ятого класу, я вирішив взятися за голову. У десятому класі моя успішність повільно, але упевнено, поповзла угору. Я почав у вільний час ходити до спортивного залу, придбав акустичну гітару та почав займатися самонавчанням, а також почав думати, куди поступати після закінчення школи. Спочатку я хотів поступати у технікум, але почитавши книгу-збірник вищих навчальних закладів Донецька, зупинив свій вибір на Донецькому національному технічному університеті. Мене давно цікавила електрика та все що з нею пов'язано – єлектричні станції, устаткування. Без електрики, на мою думку, увесь науковий прогрес стояв би на одному місці, тому, яку обрати спеціальність, я довго не думав. У весіннєм семестрі одинадцятого класу я записався на підготовчі курси з математики та української мови, щоб підготуватися до літніх вступних екзаменів у ДонНТУ. До свого здивування не пропускав заняття та виконував домашні завдання. У червні 2005 року без трійок закінчив одинадцятий клас. Також цим літом за вступними іспитами поступив на бюджет у ДонНТУ набравши 10 балів із 12-ти.

Університет

Перший курс, як нам казали старшокурсники, самий важкий. Кожен день вчились з першої по четверту, а іноді й по п'ятую пару. В перші ж дні я познайомився з усіма моїми одногрупниками, це дуже веселі, цікаві та дорогі мені люди, я сподіваюсь продовжувати зі многими спілкування після закінчення університету. З першого курсу мені дуже запам'яталась перша ознайомлювальна практика, яка проходила під керівництвом Гармаша Володимира Сергійовича в Новоазовську на вітровій єлектричній станції. Ми перебували на березі моря 5 днів. Чисте повітря та легкий морський бриз не відволікали нас від головної цілі нашого приїзду – відвідати та вивчити вітрову єлектричну станцію. Ми кожен день з восьмої ранку йшли пішки на станцію, яка знаходилась кілометрів за вісім від місця нашоро прожитку. За час практики наша група стала ще дружніша та веселіша ніж раніше. Другий та третій курси, для мене, майже не відрізнялись – лабораторні, курсові роботи, а також сесія, як же без неї. Літом 2008 року, після закінчення третього курсу влаштувався на роботу в РЕМ (районні електричні мережі) електромантером 4-го розряду. За цей час я придбав навики прокладки високовольтних кабелів, заміняв старі чарунки КРП на нові,займвся прибиранням території підстанції. Це була моя перша робота за фахом.

Четвертий курс був вельми напружений – два курсових по спец. предметам не давали спокою, а також багато лабораторних, розрахунково-графічних робіт, але більше за все я хвилювався за державний іспит на прикінці четвертого курсу.Та не зважаючи на все це, курсові я захистив вчасно на «відмінно», державний іспит також здав на «відмінно» та отримав диплом бакалавра.

Мого середнього бала було досить, щоб продовжити навчання в магістратурі. Тому я вирішив пійти на п'ятий курс. В першому ж семестрі нам треба було обрати наукового керівника та тему магістерської роботи. Якщо условно прийняти, що генератор – сердце електричної станції то, релейний захист це ніщо інше, як імунна система, без якої генератор та інше устаткування, навіти при невеликих коливаннях нормального режиму роботи, вийшли б з ладу. Релейний захист – відповідальний механізм, який потребуе постійного контролю та покращення.

У майбутньому я хочу закінчити, та звістно й захистити магістерську роботу. Після закінчення університету, планую влаштуватися на роботу у Донецьку, певна річ, що за фахом.