RUS | 
ENG ||
ДонНТУ
Портал магістрів ДонНТУ
Мій середній бал в період навчання в університеті - 4,74. Вільно володію російською та українською мовами. Достатньо для розмовної і письмової мови володію англійською. У 2005 році отримала червоний диплом молодшого спеціаліста з фізичної культури, а після - і диплом масажиста.
Є навички роботи з MS Office (MS Word, MS Excel, PowerPoint); Компас, TeXnicCenter, Photoshop.
Як усім відомо - всі ми народжуємося на цей світ, хочемо ми того чи ні. От і я так з'явилася. У морозний зимовий вечір, саме на церковне свято Стрітення Господнє, 15 лютого 1987 року в Донецьку, народилося маленьке диво. Над моїм ім'ям довго сперечалися: чи то Ганна, чи то Ольга. Мама наполягла на своєму, мене назвали Ольгою. Батьки були раді дівчинці, адже первістком у них був мій брат Ілля, старший за мене на 4 роки. Моїм вихованням займалися мама, Анащенкова Тетяна Сергіївна, і улюблена бабуся Настя. Перший час навіть брат робив спроби за мною доглянути, але це йому швидко набридло.
Я була зовсім маленькою, коли мене віддали в ясла. Пам'ятаю тільки те, що там всі дітки плакали, мабуть, як і я. Потім була середня і старша група в садочку. Ось там було вже весело і безтурботно. Найулюбленіше заняття, яке в мене було - це тихий час. Начебто все і сплять, але насправді розмовляють, грають з своїми улюбленими іграшками, просто дивляться у вікно на перехожих. Одного разу в мене навіть забрали ляльку, щоб я все ж таки спала. І більше я цієї ляльки не бачила. А ще, пам'ятаю, у нас була крейдяна стінка в дірочку, і ми потихеньку розбирали її на шматочки, гризли крейду і малювали єю на асфальті. Звичайно ж, за це були покарані нашими вихователями. Але ж вони нас любили.
Отже, я росла тихою та слухняною дитиною.
У 7 років за тестуванням в школі № 95 я опинилася в самому розумному класі з п'яти можливих - 1-Д. Дивний час - дитинство. Першу вчительку, Косолобову Світлану Миколаївну, і зараз зустрічаю біля школи. Вона й досі вчить малюків, які прагнуть до знань.
У школі не зривала зірок з неба, але старанно вчилася на «4» і «5». Особливо подобалася англійська мова, а в старших класах – природні науки. У 6 класі записалася на секцію баскетболу, брала участь у багатьох змаганнях. Із задоволенням їздила в інші міста за перемогою. І зараз спорт у моєму житті відіграє велику роль.
Ось і закінчилася шкільна лава. У 2002 році після закінчення 9-го класу я вирішила вступити до технікуму на спеціальність «Фізичне виховання». Донецький політехнічний технікум прийняв мене з усією душею. Три роки навчання дали про себе знати. Я стала досвідченою, стрімкою дівчиною, що не знає перешкод.
У 2005 році, закінчивши з відзнакою технікум, хотіла вступити до Інституту фізкультури і спорту (так він ще тоді називався), але мене відмовили, мотивуючи тим, що я занадто розумна для такої професії. Мама запропонувала Донецький національний технічний університет, який і сама колись закінчила. Я була не проти, тому що хімію вважала одним з важливих предметів. Пройшовши співбесіду з хімії, я вступила на факультет Екології та хімічної технології за обраною спеціальністю: «Технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів». ТТМ-05 - весела група.
За чотири роки навчання дізналася багато нового і цікавого для себе, отриманими знаннями з успіхом користуюся. На другому курсі була цікава ознайомча практика на заводах Донецька. Через рік побувала на практиці в м. Слов'янськ на «Слов'янському заводі високовольтних ізоляторів», а ще рік по тому відвідала м. Вишневе Київської області, де вивчала методику отримання керамічних пігментів. Заодно полюбувалась Києвом і його визначними пам'ятками. Я з радістю буду згадувати наші студентські роки. Таке буває лише раз в житті!
З моменту вступу до університету і до сьогоднішнього дня займаюся баскетболом в улюбленого тренера, Турчини Людмили Олександрівни. Наші тренування проходять весело і успішно в манежі ДонНТУ.
2009 знаменувався отриманням диплома бакалавра. Було прийнято рішення піти далі в магістратуру. Мій вибір мотивувався цікавою науковою роботою за обраною темою, яку мені порадив науковий керівник, Біломеря Микола Йосипович. Я вважаю, що виробництво керамічних пігментів досить цікаве і захоплює своєю гамою кольорів, спектром і різноманітністю. Загалом, є над чим подумати. Тому я за неї і взялася! А Микола Йосипович мені сподобався ще з першого курсу, коли як першокласникам він читав нам лекції з нашої спеціальності. Було дуже цікавота пізнавально. У нього є дар чарувати своїх студентів знаннями. А ми в свою чергу прагнемо показати, на що ми здатні.
І ось я тут, у магістратурі! Дерзаю, вчуся, творю! Кожен день я обираю істину, з якою хочу жити.
Майбутнє так примарно, а на ногах потрібно триматися твердо. По закінченні університету хотіла б реалізувати себе як гарного фахівця своєї справи.
Найдорожче, найцінніше завжди дається людині не відразу. Не секрет, що є багато речей в нашому житті, які ми не цінуємо просто тому, що вони дісталися нам дуже легко. Так що я все ж таки хотіла б побачити себе в якості господині, берегині домашнього вогнища, люблячої дружини та матері.
«Царство жінки - це царство ніжності, тонкості і терпимості». Руссо
Ніколи не здамся! Буду йти до кінця, але свого доб `юся.