МОНІТОРІНГ ВИКИДІВ ЗВАЖЕНИХ РЕЧОВИН ВІД ТЕС

 Фарафонова Ю.Г., Ковєшнікова О.С.,  Бєляєва І.В.

ДВНЗ «Донецький національний технічний університет»

         Донецька область – найбільш техногенно напружений регіон України. 20 % промислового виробництва держави приходиться на Донецьку область. Для порівняння населення Донецької області складає  10 % від загальноукраїнського показника. В області багато підприємств, які є енергоємними. Серед них – добувна, металургійна, машинобудівна галузі промисловості.

         Практична вся електроенергія в Донецькій області виробляється на теплових електростанціях, які працюють на місцевому паливі. Всі ці електростанції не розраховані на роботу на низькоякісному вугіллі. Однак, працюють вони не тільки на неякісному, високозольному місцевому вугіллі, а також, частково, на вугільних шламах.  Все це призводить до утворення великої кількості забруднюючих речовин, в тому числі зважених речовин, що потрапляють в атмосферне повітря.

         Метою роботи є  оцінка ступеню впливу ТЕС Донецької області на стан атмосферного повітря. В таблиці 1 наведений перелік найбільших електростанцій загального користування.

          Таблиця 1 – Дані про роботу підприємств енергетики на січень 2009 р.

         Аналіз даних таблиці показує, що на теперішній час всі крупні ТЕС не працюють в номінальному режимі. Однак, аналізи проб атмосферного повітря за межами ряду ТЕС показали порушення нормативів якості атмосферного повітря при забрудненні його пилом (зваженими речовинами, до складу яких входять важкі метали). Від перелічених в таблиці 1 ТЕС в атмосферне повітря надходить 124,9 тис. т зважених речовин, що складає 57,2 % від валового викиду по області.

         В 2007 році було виділено 1 млрд. 300 тис. грн.  на природоохоронні заходи, при цьому кількість викидів повинна була зменшитися на 360 тис. т. Однак очікуваного зменшення викидів не відбулося. А по підприємствах енергетики в 2007 році кількість викидів склала 100,1 % від викидів 2006 р.

         З даних інвентаризацій джерел викидів ТЕС можна зробити висновок, що найбільший негативний вплив на стан атмосферного повітря при забрудненні його зваженими речовинами (в тому числі і важкими металами) роблять Старобешівська,  Курахівська та Слов'янська ТЕС. Оскільки ТЕС мають високі джерела викидів, то концентрації зважених речовин на відстані 3-5 км від ТЕС перевищують ГДК. На цій території проживають мешканці ряду селищ і міст. Це призводить до того, що практично постійне порушення нормативів по зваженим речовинам приводить до підвищення захворюваності людей, в першу чергу, хворобами дихальних шляхів. Окрім дратуючої дії, зважені речовини мають і специфічну дію на організм людини за рахунок наявності в їх складі різних сполук важких металів, найбільш поширеними і токсичними з яких є кадмій, свинець, цинк.

Аналіз даних таблиці показує, що середньорічні концентрації важких металів в атмосферному повітрі міста не перевищують ГДК. Однак, в цілому по місту простежується тенденція росту концентрацій важких металів. Згідно визначенню показника ГДК, ті концентрації, що спостерігаються в атмосферному повітрі міста не можуть викликати захворювання населення. Однак, це лише на перший погляд. Відомо, що ГДК для речовини встановлюється з урахуванням того, що на організм людини діє тільки ця шкідлива речовина. А в наш час атмосферне повітря любого міста, в тому числі і Донецька, забруднено багатьма токсичними речовинами, серед яких є такі, що мають однонаправлену або синергичну дію на живі організми при їх інгаляційному шляху надходження. Однонаправлену дію мають практично всі важкі метали. Ряд важких металів можуть посилювати дію друг друга при спільній присутності в атмосферному повітрі. Треба також зауважити, що до організму людини важкі метали поступають в більшій мірі з продуктами харчування та питною водою. Відомо, що важкі метали проникають в рослини не тільки з ґрунтів, а й з повітря. Наприклад, по даним літератури, близько 95 % свинцю надходить у листові салати з повітря. Все це дозволяє зробити висновок, що концентрації важких металів в атмосферному повітрі на рівні нижче ГДК, не можуть гарантувати належних санітарно-гігієнічних умов для населення, особливо для маленьких дітей, літніх та хворих людей.

Вважаючи той факт, що важкі метали накопичуються в організмі людини і дуже повільно виводяться з організму, майже не перетворюються в довкіллі, мають різноманітний спектр специфічних проявів, то потрібно:

1) запланувати та впровадити наступні заходи щодо зменшення викидів важких металів та захисту ґрунтів:

 – підвищити ефективність очищення промислових викидів від зважених речовин;

 –   при  невисокому  ступені  забруднення  території   важкими металами   можна   використовувати  вапнування  кислих  ґрунтів, використовування цеолітів,  гумусних  препаратів  і  інших  поглиначів  для зниження рухливості важких металів в ґрунті)  і  біологічні  прийоми  (вирощування рослин, що слабо реагують на надлишок важких металів в  ґрунті  і  не накопичують його в кількостях, токсичних для тварин і людини; 

2) створити систему соціально-гігієнічного моніторингу важких металів, задачами якого буде:

  –  виявлення пріоритетних соціальних, екологічних, санітарних, медико-соціальних проблем охорони здоров'я населення;

 –   розробка обґрунтованих регіональних програм, які направлені на зниження захворюваності або негативних наслідків забруднення довкілля;

  –  забезпечення інформаційної підтримки органів охорони здоров'я, соціального захисту по мірах первинної профілактики.

Все це потрібно для того, щоб розробити основні напрями медико-екологічної профілактики і реабілітації населення.

В якості пріоритетних напрямів такої роботи можна відмітити такі, як застосування протекторів, які попереджують та знижують токсичний вплив важких металів на організм, застосування адаптогенів, використання препаратів імунокорекції.            

Назад в библиотеку