ДВНЗ Донецький національний технічний університет

Метою роботи є аналіз джерел викидів свинцю, оцінка рівню забруднення атмосферного повітря міста Донецька сполуками свинцю та пропозиції щодо зменшення їх викидів.

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря викидами свинцю є всі процеси, де відбувається спалювання вугілля (підприємства теплоенергетики, металургійні, машинобудівні підприємства), автотранспорт (за рахунок використання етильованого бензину), виробництво акумуляторів, фарб та лаків.

Для Донецької області найбільш вагомими джерелами викидів свинцю є спалювання вугілля (стаціонарні джерела викидів) та бензину (пересувні джерела викидів).

Контроль вмісту свинцю в атмосферному повітрі міста Донецька проводиться тільки на двох стаціонарних постах відбору проб атмосферного повітря. Аналізу підлягає об'єднана за місяць проба пилу.

В таблиці наведені дані по концентраціях свинцю в атмосферному повітрі Куйбишевського (пост № 2) та Будьонівського (пост № 5) районів.

Таблиця – Дані по концентраціях свинцю в атмосферному повітрі Донецька

Рік	Концентрація свинцю, мкг/м³
Рік	Пост № 2	Пост № 5	По місту
2006	0,05	0,07	0,06
2007	0,1	0,15	0,125
2008	0,11	0,13	0,12

Аналіз даних таблиці показує, що середньорічні концентрації свинцю в атмосферному повітрі міста не перевищують ГДК (0,3 мкг/м³). Однак, в цілому по місту простежується тенденція росту концентрацій свинцю. В 2008 році концентрація свинцю у порівнянні з 2006 роком зросла майже в 2 рази.

Згідно визначенню показника ГДК, ті концентрації, що спостерігаються в атмосферному повітрі міста не повинні викликати занепокоєння у фахівців. Однак, це лише на перший погляд. Відомо, що ГДК для речовини встановлюється з урахуванням того, що на організм людини діє тільки ця шкідлива речовина. А в наш час атмосферне повітря любого міста, в тому числі і Донецька, забруднено багатьма токсичними речовинами, серед яких є такі, що мають однонаправлену або синергичну дію на живі організми при їх інгаляційному шляху надходження. Однонаправлену дію мають практично всі важкі метали. Ряд важких металів можуть посилювати дію друг друга при спільній присутності в атмосферному повітрі. Так, наприклад, свинець та кадмій, володіють нефротоксичною дією, при чому вони посилюють дію одне одного.

Треба також зауважити, що до організму людини свинець, як і інші важкі метали, поступає в більшій мірі з продуктами харчування та питною водою. Відомо, що для захисту рослин від проникнення в них важких металів з ґрунтів використовують вапнування. Але відомо, що важкі метали проникають в рослини і з повітря. Так по даним літератури, близько 95 % свинцю надходить у листові салати з повітря. Все це дозволяє зробити висновок, що концентрація свинцю в атмосферному повітрі на рівні нижче ГДК, не може гарантувати належних санітарно-гігієнічних умов для населення, особливо для маленьких дітей, літніх та хворих людей.

Вважаючи той факт, що важкі метали, в тому числі свинець, накопичуються в організмі людини і дуже повільно виводяться, то потрібно:

1) запланувати та впровадити наступні заходи щодо зменшення викидів свинцю і захист грунтів:

– підвищувати ефективність очищування викидів від спалювання вугілля від пилу, до складу якого входять важкі метали;

– підвищувати паливну економічність вітчизняних авто;

– використовувати в автомобілях ємкостні накопичувачі енергії (так званий «конденсаторний запуск двигуна»);

– при невисокому ступені забруднення території свинцем можна використовувати різні хімічні (вапнування кислих ґрунтів, внесення мінеральних або органічних добрив окремо або спільно, використовування цеолітів, гумусних препаратів і інших поглиначів для зниження рухливості свинцю в ґрунті) і біологічні прийоми (вирощування рослин, що слабо реагують на надлишок свинцю в ґрунті і не накопичують його в кількостях, токсичних для тварин і людини; витягання свинцю з ґрунтів за допомогою мікроорганізмів; культивування рослин, здатних акумулювати свинець у великих кількостях (фітомеліорантів) з подальшим їх видаленням з території, переробкою або похованням).

2) створити систему соціально-гігієнічного моніторингу важких металів, задачами якого буде:

- виявлення пріоритетних соціальних, екологічних, санітарних, медико-соціальних проблем охорони здоров'я населення;

- розробка обґрунтованих регіональних програм, які направлені на зниження захворюваності або негативних наслідків забруднення довкілля;

- забезпечення інформаційної підтримки органів охорони здоров'я, соціального захисту по мірах первинної профілактики.

Все це потрібно для того, щоб розробити основні напрями медико-екологічної профілактики і реабілітації населення. В якості пріоритетних напрямів такої роботи можна відмітити такі, як застосування протекторів, які попереджують та знижують токсичний вплив важких металів на організм, застосування адаптогенів, використання препаратів імунокорекції.

Назад в библиотеку