Поволоцька Ірина Валеріївна

Факультет екології та хімічної технології

Спеціальність: "Управління екологічною безпекою"

Ефективність озеленення та його стан у Кіровському районі міста Донецька

Науковий Керівник: Чайка Людмила Вікторівна

Реферат з теми випускної роботи

        Актуальність теми.Стан зелених зон міста Донецька є гострою проблемою, що потребує негайних рішень. У зв'язку з ростом житлової і промислової забудови вільних територій, площа парків і скверів зменшується. Інтенсивна антропогенна дія приводить до порушення процесів метаболізму і загального пригніченню стану зеленихнасаджень міста. Відсутність реального господаря багатьох парків, скверів і урочищ, недостатній контроль з боку влади і відповідних державних установ приводить до забруднення територій зелених зон сміттям.
       Для такого крупного індустріального міста як Донецьк, одним з найважливіших чинників створення сприятливих умов для життя населення є наявність природних або створення штучних природних об'єктів, що на жаль пов'язане з високою вартістю землі.
       Тому підвищення екологічної ефективності різних елементів озеленення міста в умовах обмеженої території є актуальним питанням для будь-якого індустріально-промислового центру.

        Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення стану і видового складу зелених насаджень на прикладі Кіровського району міста Донецька, а також їх еколого-економічна ефективність.
        Для досягнення цієї мети були поставлені завдання:

        1) визначення кількості і площ зелених насаджень Кіровського району;
        2) проведення інвентаризації деяких об'єктів для визначення видової різноманітності і стану рослин;
        3) аналіз дії промислового потенціалу району на окремих представників рослинного світу досліджуваної території;
        4) аналіз сануючих функцій наявних зелених насаджень, в умовах промислової зони;
        5) складання з фахівцями Донецького Ботанічного саду асортименту стійких до антропогенного навантаження рослин з високими показниками пило- і газоуловлювання;
        6) проведення еколого-економічного розрахунку заміни «старих» насаджень видами, що рекомендуються;
        7) подача на розгляд керівництву КП «Кіровський зеленбуд» розроблені заходи для їх використання при озелененні району.

        Об'єкт дослідження– мікрорайон проспекту Семашко Кіровського району міста Донецька, як один з найбільш техногенно навантажених районів. Предмет дослідження - стан і ефективність озеленення Кіровського району міста Донецька, яке визначає екологічну складову здоров'я жителів. Показники здоров'я, у свою чергу, виступають індикаторами впливу техногенного навантаження.

        Методи дослідження, які використовуються в роботі. Інвентаризація зелених насаджень за допомогою візуального огляду території, фотографування і інтерв'ювання з працівниками КП «Кіровський зеленбуд». Визначення пиловловлюючих властивостей окремих видів. Обробка експериментальних даних методами математичної статистики.

        Практична значущість роботи. У роботі визначений конкретний асортимент рослин, який може бути використаний працівниками зеленбуду при проведенні робіт по озелененню для підвищення якості природного довкілля Кіровського району.

        Новизна отриманих результатівполягає в тому, що доведена необхідність підбору видів зелених насаджень в індустріальних регіонах на підставі їх пило- і газовловлюючих властивостей.

1. Огляд літератури

        В цьому розділі на підставі літературних даних наводиться характеристика рослинного світу Донецької області і міста Донецька. Проаналізован видовий склад і показник лісистості області [6]. Дана характеристика экологічного каркасу і динаміка рівня озеленення районів міста Донецька [12]. Розглянуті головні функції рослиннго світу в урбоекосистемі і житті міського населення.

2. Вплив забрудненності атмосферного повітря на стан здоров'я мешканців Кіровського району

        Загальна чисельність мешканців району складає - 164,8 тис чоловік. Щільність населення – 2424 люд/км², що в 1,3 рази більше ніж по місту в цілому [6].
        На високоурбанізованій території Кіровського району зосереджено 20 одиниць промислових підприємств.
       Базовими галузями промисловості в районі є: вугільна і машинобудівна. Після закриття Рутченковської ділянки Донецького коксо-хімічного заводу основними джерелами забруднення довкілля в Кіровському районі є шахти: АП "Шахтоуправління ім. Скочинського", АП "Шахта ім. Абакумова", АП "Шахта Лідієвка", ГП "Шахта Кіровська". Серйозне техногенне навантаження на територію району надають 7 териконів, 2 з яких – палаючі. По даним лабораторних досліджень рівні забруднення атмосферного повітря які реєструються під факелом діючих породних відвалів, що горять, перевищують ГДК по пилу в 1,5-2,3 рази, сірки діоксиду – 1,3-2,4 рази, вуглецю оксиду – 1,2-1,5 рази, сірководню – 1,5-5,0 рази, азоту діоксиду – 1,3-2 рази. Крім того, більшість териконів не мають СЗЗ, яка повинна складати 300–500 м, оскільки ця територія заселена.
        За звітними даними Донецької Міської Ради перевищення концентрації понад норму від стаціонарних джерел спостерігається лише по азоту діоксиду, і складає 1,6 ГДК, що пояснюється наявністю машинобудівних заводів на території району [12]. Таким чином, основними забрудниками атмосферного повітря в Кіровському районі є: азоту діоксид, вуглецю оксид, сірчистий газ і пил.

        Азоту діоксид – є потенційним подразником, здатним збільшувати ризик хронічних легеневих захворювань. Групою ризику є люди з хронічними захворюваннями органів дихання і серцево-судинної системи, асматики і діти у віці до 2-3 років.
        Вуглецю оксид – при вдиханні здатний створювати дефіцит кисню в тканинах тіла, проте фізіологічні і патологічні зміни відбуваються лише під впливом дуже великих доз, маловірогідних в реальних умовах.
        Чутливі групи населення по відношенню до оксиду вуглецю – особи страждаючі серцево-судинними захворюваннями.
        Сірки діоксид – впливає на збільшення смертності від серцево-судинних захворювань і захворювань органів дихання.
        Пил, шкідливі зважені речовини і сажа – це збірні поняття, які включають рідкі і тверді частки, органічні аерозолі, сульфати, нітрати, метали, вуглець і інші речовини. Пил здатний викликати безліч несприятливих ефектів залежно від хімічного складу і дисперсності. Групою ризику при наявних в районі концентраціях є люди страждаючі хворобами серцево-судинної системи і органів дихання, літні люди [12].
        Залежність здоров'я мешканців Кіровського району від показників екологічного стану підтверджують статистичні дані районної лікарні, представлені у вигляді діаграми на
рисунку 2.1.

        За останні 5 років в структурі захворюваності домінуючим класом є серцево-судинні захворювання і хвороби органів дихання. Причому, в першому випадку практично 70 % випадків зустрічається в дорослої частини населення (18 і старше) і 80 % випадків захворювання органів дихання у дітей (до 14 років) [7].

3. Результати інвентаризації зелених насаджень Кіровського району міста Донецька

        Насадження Кіровського району загального і спеціального користування займають 2241,1 га, що складає 33,4 % від загальної площі району. Показник озеленення – кількість насаджень загального користування на одного мешканця з 2000 року зменшився на 20 % і складає 9,5 м²/люд, при нормативі 22 м²/люд.
        Об'єкти зелених насаджень Кіровського району включають: 7 парків, 29 скверів, 4 внутрішньоквартальних сада і 3 набережні.
        З метою визначення видового складу і стану рослин були вибрані 5 районних об'єктів для проведення інвентаризації. Результати обстеження наведені в таблиці 3.1
       

Таблиця 3.1 – Видовий склад об'єктів озеленення Кіровського району

        Таким чином, на всіх досліджуваних об'єктах видовий склад вельми обмежений і представлений 5–10 видами, з яких найчастіше зустрічаються: каштан кінський, біла акація, клен ясенелистий, тополя, береза повисла, верба, черемха звичайна і ясен зелений, з хвойних – лише ялина звичайна.
        В процесі проведення інвентаризації було також виявлено, що велика частина дерев відноситься до старих і знаходиться в незадовільному стані, про що свідчить наявність гілок, що усохнули, нерівномірно розвинена крона, недостатнє облиственіння. До того ж практично на кожному об'єкті є ділянки, забрудненні побутовим сміттям і сухими гілками.

4. Аналіз пило- і газопоглинальних властивостей рослин

        Газоочисні і пиловловлюючі споруди не забеспечують повну очистку промислових викидів, і не можуть підвищити вміст кисню у повітрі. Один гектар зелених насаджень за одну годину виділяє таку кількість кисню, скільки за цей же час його поглинає 200 осіб. Така природна лабораторія здатна також відфільтровувати з повітря за рік 70 т пилу, при цьому пилозатримуючі властивості різних порід дерев і кущів неоднакові. Наприклад, максимальні показники осадження пилу спостерігаються у таких видів дерев як: шовковиця (0,28 кг/м²), вяз пірґясто-вітвистий (0,27 кг/м²), іва (0,24 кг/м²), ясень звичайний (0,22 кг/м²). Пиловловлюючі властивості кущів значно нижче, ніж у древесних рослин і коливаються в межах         0,03–0,15 кг/м² [2].

        Ефективність фільтрації повітря від шкідливих газових домішок залежать від видів рослин і їх фітоценозів. Величини цього процесу визначаються, перж за все, площею листяного аппарату та обсягом нешкідливого накопичення в них токсичних елементів. При цьому стійкість листя визначається пошкодженнями, які виникають при відповідних рівнях сполук сірки, хлору, фтору та інших інгредієнтів [1]. Наприклад, тополь Боле, липа дрібнолистяна, бояришник, рябіна, яблоня домашня відносяться до малостійких видів. Айлант високий, вяз гладкий, клен ясенелистяний, тополь канадський є стійкими, оскільки можуть витримувати в 10–30, а інколи в 50 разів більшу кількість забруднюючих компонентів повітря. Тому, міські насадження необхідно створювати з більш стійких видів, що мають високі пило- та газопоглинальні властивості.

        Аналіз розглянутих властивостей окремих рослин дозволив розподілити їх по рівням з урахуванням санітарно-гігієнічних функцій і стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища (таблиця 4.1). Пиловловлююча здатність – кількість пилу, що затримується одиницею площі листяної поверхні представлена наступними рівнями: 1 – низький (до 0,08 кг/м² ), 2 – середній (0,09–0,16 кг/м² ), 3 – високий (0,17–0,28 кг/м² ). Показник газопоглинання наводиться по сірки діоксиду і характеризує газолокалізуючу здатність рослин – вміст SO₂ в г/кг абсолютно сухої речовини. Аналогічно до першої градації наведені види також були розподілені на три рівня: 1 – низький (до 8 г/кг), 2 – середній (8-14 г/кг), 3 – високий – (15-22 г/кг). Зимостійкість: 1 – теплолюбиві рослини; 2 – відносно зимостійкі; 3 – вельме зимостійкі. Засухостійкість: 1 – вологолюбиві; 2 – средньовибагливі до вологи; 3 – засухостікі. Солестійкі й газостікі види позначені знаком "+", а нестійкі до засолення грунтів та загазованості поітря – знаком "-" [4].

Таблиця 4.1 – Характеристика санітарно-гігієнічних функцій та стійкості окремих видів рослин до несприятливих
факторів навколишнього середовища

        Аналіз средніх значень рівней характеристик (таблиця 4.1) дає можливість розділити представлені види на кілька групп по їх позитивному впливу на навколишнє середовище. Наприклад, в першу групу з високими саніруючими властивостями (К = 2,6-3) потрапив тільки ясень звичайний; в другу групу з середніми значеннями (К = 2,1-2,5) – ясень зелений, бузок звичайний, шовковиця, вяз пір'ясто-вітвистий, клен ясенелистяний, клен польовий, бірючина звичайна, тополь канадський, гледічія трьохколючкова; третю групу склали види з низькими значеннями (К = 1,5-2) – айлант високий, акація жовта. Як видно, в нашому кліматичному поясі найбільш розповсюдженими є види із середніми значеннями санітарно-гігієнічних показників і стійкості до зовнішніх факторів навколишнього середовища.

5. Практичне використання результатів

        Під час створення зелених насаджень різноманітного призначення, при доборі ассортимента рослин і при їх компановці необхідно дотримуватись в комплексі трьох важливих принципів:
        1) екологічного;
        2) систематичного або філогенетичного;
        3) декоративно-естетичного.
        Оскільки для Кіровського району характерно забруднення атмосферного повітря пилом породних відвалів, азоту діоксидом, вуглецю оксидами, сірки діоксидом, то добір асортименту рослин повинен здійснюватись, перж за все, за екологічним принципом.
        В основі такого підходу є підбор видів з високими пиловловлюючими і газопоглинальними показниками, а також урахування відповідності місцевості і грунтово-кліматичних умов природньому екотипу обраних рослин, у зв'язку з тим, що позбавлені нормальних умов дерева і кущі знижують свої санітарно-гігієнічні функції, декоративність, чахнуть або зовсім гинуть. Згідно з таблиці 4.1 найкращі показники пило- і газопоглинання при максимальній стійкості до несприятливих факторів середовища мають ясень звичайний, ясень зелений, бузок звичайний, шовковиця, вяз пір'ясто-вітвистий, клен ясенелистяний, клен польовий. Саме ці види повинні бути першочерговими під час озеленення санітарно-захисних зон, декоративно-захисних смуг та інших типів спеціальних насаджень Кіровського району.
        Разом з тим при доборі асортименту рослин для озелення території необхідно дотримуватись систематичного принципу, при якому близькі систематичні одиниці, наприклад родові комплекси, займають подібні між собою екологічні ніші.
        Декоративно-естетичний принцип підбору рослинності передбачає виразність найбільш характерних рис будови дерев і кущів. В основу такого підбору покладено поєднання зовнішнього вигляду, форми, текстури і кольору [11].

Висновки

        В роботі показано, що в створенні сприятливих умов для життя населення будь-якого великого індустрільного міста, одним з найважливіших факторів є наявність натуральних або штучних природних обґєктів. При цьому в умовах обмеженої вільної території під зелені насадження в основі підбору асортименту рослин повинні бути їх санітарно-гігієнічні показники.
        Вивчення джерел забруднення Кіровського району міста Донецька підтвердило, що головними серед них є 7 териконів, 2 з яких – палаючі. В роботі був проаналізован вплив забрудненності атмосферного повітря пилом і іншими забруднюючими компонентами на стан здоровґя мешканців району.
        Инвентарізація зелених насаджень Кіровського району дозволила встановити, що показник озеленення не відповідає нормативним вимогам, видовий склад обмежений, більша частина дерев відноситься до "старих" і знаходиться в задовільному стані.
        Аналіз рівней санітарно-гігієнічних показників і стійкості дав можливість розподілити види рослин по їх позитивному впливу на навколишнє середовище і людину.
        Відповідно до запропонованої градації рослин по саніруючим функціям для озеленення досліджувального району рекомендуються наступні види: ясень звичайний, ясень зелений, бузок звичайний, шовковиця, вяз пір'ясто-вітвистий, клен ясенелистяний, клен польовий. Також в роботі розглянуті головні принципи створення зелених насаджень різноманітного призначення, добору асортимента рослин та їх компановці.
        Результати роботи можуть бути представлені у вигляді рекомендацій по озелененню району для КП "Кіровський зеленбуд".

Анімація (6 кадрів, безперервний цикл, 173 КБ)

Література

1. Тарабрин В.П. Фитотоксичность органических и неорганических загрязнителей / В.П. Тарабрин, Е.Н. Кондратюк, В.Г. Башкатов и др. – К.: Наук. думка, 1986. – 216 с.
2. Кучерявый В.П. Урбоекологія: Підручник / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2001. – 440 с.
3. Денисов В.В. Экология города / под ред. В.В. Денисова. – М.: Ростов-на-Дону, 2008. – 231 с.
4. Лаптев А.А. Справочник работника зеленого строительства / А.А. Лаптев, Б.А. Глазачев, А.С. Маяк. – К.: Будівельник, 1984 – 152 с.
5. Українсько-російський словник-довідник: Екологія та неоекологія. – Харків: 2001 р. – 360 с.
6. Третьяков С.В. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан природного навколишнього середовища в Донецькій області у 2005 р. / Під ред. C.В. Третьякова. – Донецьк: "ЦЭПИ "ЭПИцентр ЛТД." – 2006. – 152 с.: іл.
7. Звіт про захворювання населення Кіровського району міста Донецька за 2004 – 2009 роки.
8. Приказ Госжилкоммунхоза, Правила от 29.07.1994 №70 "Об утверждении Правил содержания зеленых насаждений городов и других населенных пунктов Украины" [Электронный ресурс] – режим доступа – http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG511.html
9. Приказ Государственного комитета Украины по вопросам жилищно-коммунального хозяйства от 25 февраля 2005 года № 32 – "Нормативы приживаемости деревьев и кустарников при проведении работ по озеленению городов и других населенных пунктов Украины" [Электронный ресурс] – режим доступа – http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=1372
10. Государственные Строительные Нормы Украины. "Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений" (Киев2002) [Электронный ресурс] – режим доступа – http://www.proxima.com.ua/dbn/articles.php?clause=161
11. ДБН 360-92 "Градостроительство, планировка городских и сельских поселений" [Электронный ресурс] – режим доступа – http://www.fireman.ru/bd/snip/2-07-01-89/2-07-01-89.html
12. Стратегия экологической политики города Донецка до 2020 г. – Донецк, 2008.[Электронный ресурс] – режим доступа – http://doneco.org.ua/download.php?id=111

---

Про автора