Про себе (головне)

Мій середній бал в період навчання в університеті склав 4,8. Вільно володію російською і українською мовами. У об'ємі, достатньому для читання і листування володію англійською мовою. Маю досвід роботи з наступними пакетами: MS Word, MS Excel, MS Access, Adobe Reader, MathCad, Statgraphics, Visual Basic, PhotoShop, Statistica, MathLab. Комунікабельна, допитлива, цілеспрямована, працелюбна, а також люблю все, що можна зробити своїми руками. Заміжня, дітей не маю.

Коротка біографія

Кожна людина є художник свого власного
життя, що черпає силу і натхнення в собі самому.
Сергій Миколайович Булгаков

Дитинство

Я, Юлія Олегівна Шевченко, народилася 27 червня 1988 року в м. Авдіївка . Мої батько – Олег Іванович Лісовик, 18 листопада 1960 року народження, і мати - Ірина Францівна Лісовик 17 жовтня 1960 року народження. Я стала другою дитиною в нашій дружній сім'ї. У мене є старший брат – Олександр Олегович Лісовик. Моя мати працювала вихователем в дитячому садку, але після мого народження вона зрозуміла, що потрібна сім'ї і тепер вона домогосподарка. Батько, вже упродовж 30 років, працює на ВАТ «АКХЗ». На даний момент займає посаду заступника начальника ремонтного цеху. Братик, також як і батько, працює на ВАТ «АКХЗ» інженером у відділі головного механіка.

Я була тихою і скромною дитиною, гралася з машинками і автоматами. Товарищувала в основному з хлопчиками, тому приходила додому із зідраними колінами. До школи мене готувала мама. За освітою вона педагог, тому вчиться мені було дуже цікаво.

Школа

1 вересня 1995 року, сидячи на плечі високого і красивого хлопця, я давала перший дзвінок в школі №5 міста Авдіївки. Моєю першою вчителькою була Алла Олександрівна Новік. З першого класу мій щоденник був повний п'ятірок. Я читала швидше за усіх, писала грамотно і добре рахувала. Вдома у нас було фортепіано, і мені було дуже цікаво навчитися грати на ньому. Одного дня коли мама забирала мене зі школи, я повідомила їй про свої наміри. У 1997 році я стала ученицею дитячої музичної школи міста Авдіївки з класу фортепіано. Грати на цьому інструменті мене вчила Лариса Володимирівна Ухова. Я із задоволенням ходила на заняття по музичній грамоті (сольфеджіо) і хорового мистецтва. Найбільше любила писати музичні диктанти. Брала участь в звітних концертах у складі хору під керівництвом Ганни Євгеніївни Марченко. У 2004 році я закінчила музичну школу з відзнакою. При цьому я не забувала про загальноосвітню школу. У 1998 році наш клас потрапив під керівництво Людмили Вікторовни Петраковой, прекрасного математика і класного керівника. Саме ця жінка прищепила мені любов до точних наук. Я брала участь в міських олімпіадах. Особливо цікаво мені було на олімпіаді з праці. Впродовж декількох років я займала перші місця. Життя кипіло: організація концертів, виставок, ярмарків, випускних старшокласників, виготовлення декорацій, участь в олімпіадах і змаганнях – ніщо не пройшло повз мене. На обласних змаганнях «Юний інспектор дорожнього руху» я познайомилася зі своїм чоловіком. 26 червня 2005 року, після успішної здачі іспитів і урочистого вручення атестатів зрілості, почалося найцікавіше - випускний вечір. Зі світанком почалося нове життя. Додався ще один рік до мого віку, і прийшов час чогось нового, невідомого, але дуже цікавого.

Університет

Про вибір учбового закладу особливо не замислювалася - вирішила піти по стопах брата. Він закінчив факультет екології і хімічних технологій ДонНТУ за фахом «Механік хімічних виробництв». У школі мені дуже подобалися уроки хімії і я завжди прагнула попрацювати в лабораторії. Тому ще до закінчення школи відвідувала підготовчі курси і вже на першому турі вступних рейтингів я стала студенткою групи ОС-05. З другого курсу за рекомендацією деканату стала старостою і до цього дня виконую ці обов'язки. Єдиний раз брала участь в культурному житті факультету - в день його 80-річчя. Щороку разом з групою брала участь в заходах, які організовувала «Троянда вітрів». Численні практики залишили свій слід в моїй пам'яті. Відвідуючи заводи, ботанічний сад, фільтрувальну станцію я набиралася не лише знань, але і приємних вражень. На 4-му курсі Анатолій Іванович Панасенко взяв мене під свою опіку. В результаті нашої співпраці мною був написаний диплом бакалавра на тему «Отримання електродного пеку з відходів коксохімічного виробництва» і захищений на відмінно. На даний момент ми розглядаємо можливість очищення газів, що відходять, при виробництві гранульованого електродного пеку з використанням каталітичних методів.

Планів на майбутнє дуже багато, тільки не можу визначитися з чого почати.
В першу чергу в моїх планах отримати диплом Донецького національного університету з кваліфікації магістр, а також знайти роботу за фахом, щоб перевірити отримані знання з практики.
Також я бажаю здійснити подорож по Європі - побачити своїми очима те, чим захоплюються інші.
І, звичайно ж,саме велике моє бажання виховати дітей схожих на мене))).
Я сподіваюся, що цілеспрямованість і напорство допоможуть мені в здійсненні поставлених цілей.