|
|
Короткі відомості про себе:Автобіографія:Дитинство та школа:Я, Голотова Анна Олегівна, народилася 10 лютого 1988 року в шахтарському місті Горлівка Донецької області. У родині я єдина улюблена дитина, це примусило мене бути предметом гордості для рідних. Дитинство моє пройшло у дитячому садку «Колобок». У 1995 році я пішла до 1 класу загальноосвітньої школи №65 міста Горлівки. Навчання у школі не складало для мене особливих труднощів, мене цікавило усе, я була однією з кращих учнів у класі. Особливо захоплювалася біологією, історією, алгеброю, російською літературою. Одночасно з навчанням, я займалася в театральній студії «Соловейко». У 12 років вирішила записатися в ансамбль «Веселка», там я 4 роки займалася вокалом і досягла значних успіхів: зайняла перше місце в місті Горлівка, увійшла в 12 кращих вокалістів Донецької області. Всі ці роки поряд зі мною була моя найкраща подруга Амоша Наталія – відверта та щира людина, я дуже вдячна їй за те, що вона у мене є. Після закінчення 9 класу я вирішила продовжити навчання в Горлівському машинобудівному коледжі. Коледж:У 2003 році, я вступила на 1 курс Горлівського машинобудівного коледжу за співбесідою, на спеціальність «Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях». Навчання на 1 курсі я вважаю найскладнішим, тому, що з 1 рік ми повинні були засвоїти шкільну програму за 10-11 клас. Закінчивши 1 курс на відмінно, я перейшла в групу коледжу – це давало можливість продовжити навчання в Донецькому Національному Технічному Університеті з переведенням за співбесідою на 3 курс при умові наявності червоного диплома. На 3 курсі Горлівського машинобудівного коледжу я одержала другу спеціальність «Економіка підприємства». Мені хотілося би висловити слова вдячності всім викладачам Горлівського машинобудівного коледжу, які на протязі 4 років були нашими вчителями та вихователями і намагалися зробити з нас справжніх людей. 2 липня 2007 року я отримала червоний диплом молодшого спеціаліста за фахом «Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» та диплом молодшого спеціаліста за фахом «Економіка підприємства». Університет:У 2007 році я за співбесідою вступила на 3 курс Донецького Національного Технічного Університету за спеціальністю «Технологія машинобудування». Університет дав мені багато позитива, я познайомилася з цікавими людьми, з найкращими викладачами, професіоналами свого діла. Навчатися в університеті виявилося значно складніше, але цікавіше. Кожна лекція – це відкриття для себе чогось нового. Лабораторні та практичні заняття – найцікавіші пари, на яких ми одержуємо не тільки теоретичні навички, але й маємо можливість візуально підтвердити цю теорію на практиці. З великим задоволенням я відвідую лекції Фєніка Леоніда Миколайовича, Голубова Миколи Васильовича, Іщенка Олександра Львовича, Михайлова Олександра Миколайовича – я вважаю, що вони найкращі викладачі кафедри «Технологія Машинобудування». Ці викладачі прагнуть до підвищення свого професійного рівня, на кожній лекції ми пізнаємо останні новинки в розвитку машинобудування не тільки в Україні, але й його світових лідерів.
| В житті нам зустрічаються різні люди. В університеті, в мене з’явилося багато нових друзів, з котрими мені цікаво. Ми разом вирішуємо побутові проблеми, разом відпочиваємо, відвідуємо міську ковзанку, кінотеатри, приймаємо участь у творчому житті університету. Влітку 2008 року ми їздили відпочивати в Крим, це було чудово! У 2009 році отримала диплом бакалавра, склавши державний іспит на «5». За підсумками державного іспиту та середньому балу я вступила до магістратури. Моїм навчальним керівником є старший викладач кафедри «Технологія Машинобудування» - Фєнік Леонід Миколайович. Разом з ним розроблена тема магістерської роботи «Дослідження процеса силового шліфування під час обробки виробів із різноманітних матеріалів». Я впевнена, що роки навчання в університеті буду пам’ятати все життя, бо для кожної людини студентські роки – кращі роки життя. Найголовнішими людьми мого життя є мати – Голотова Людмила Іванівна та бабуся Пермякова Галина Миколаївна, які на протязі мого життя завжди підтримують та допомагають мені. За це я їм дуже вдячна. Плани на майбутнє:В майбутньому я сподіваюся захистити магістерську роботу, знайти цікаву роботу за спеціальністю з гідною платнею. Дуже хотілося би використати у майбутній роботі всі свої знання, придбані в коледжі та університеті. Прикласти всі зусилля для розвитку машинобудування та підняття економіки нашої держави на вищий рівень. І звісно, я дуже хочу створити сім’ю, бути коханою та люблячою дружиною, виховати двох синів. |
|