|
|
Источник: Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем. Збірник наукових праць. – Краматорськ - Київ, вип. №23, 2008. – с. 183 - 187 http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Niots/2008_23.pdf
В теперішній час сучасні методи формоутворення дозволяють отримати заготовки по формі і розмірам близьким до готових деталей. Багато в чому залишається не вирішене питання подальшого формування заданих фізико-механічних і експлуатаційних властивостей поверхневого шару, остаточної доводки поверхні деталі.
Однак, особливі якості важкооброблюваних магнітом'яких сплавів
потребують вдосконалення існуючих і розробку нових методів оброблення
поверхонь.
Одним із перспективних методів оброблення є метод магніто-абразивного оброблення.
На жаль, у науково-технічній літературі, незважаючи на велику
кількість публікацій по дослідженю температурних закономірностей
алмазно–абразивного шліфування [1], практично немає відомостей про
вивчення контактних температур у поверхневих зонах деталей, що
обробляються магніто-абразивним обробленням.
Відомо, що температурний фактор суттєво впливає на кінцеві
параметри якості поверхні.
Тому, дослідження температур при магніто-абразивному обробленні
безумовно є актуальним питанням, що спонукало до відповідного
вивчення і підготовки даної статті.
Дослідження цього питання виконується в рамках науково-дослідної роботи «Розробка технології отримання і обробка композиційних підшипникових матеріалів для важких умов експлуатації» (Державна науково-технічна програма МОН України № 2140-п).
Магніто-абразивна обробка є процесом обробки деталей в середовищі композиційного феромагнітого абразивного порошку, утримуваного силами магнітого поля в робочій зоні. Магніто-абразивний матеріал розташовується між полюсами електромагнітів, створюючи ріжучий інструмент («щітки»), щільністю якого можна варіювати в широких межах, змінюючи напруженість магнітого поля в зазорах. Принципова схема МАО наведена на рис. 1. При русі деталі через робочу зону абразивний порошок охоплює оброблювану деталь, чинячи тиск на неї в кожній точці поверхні.
Сплави на нікелевій основі дістали поширення як в Україні, так і
закордоном, і в умовах складного і раціонального легування та підібраних
режимів термообробки вони набувають найвищих жароміцнісних властивостей за температур 550...1030 °С.
Оброблення проводилося на матерілах, що мають широку гамму
легуючих елементів, на основі нікелю.
У якості абразивів використовувались порошки з матеріалів ПОЛІМАМ-Т1.
Обробка виконувалась на супорті універсального верстата К162М: полірувальний супорт установлювався на верстат.
Режими різання змінювалися у діапазоні:
- довжина зазору - 1мм;
- швидкість деталі - 40-45 м/хв;
- магнітна індукція - 0.5-2.5 В/м2.
Температури у зоні оброблення досліджувались з допомогою
термоактивних фарб, що під дією температур змінюють свій колір, наприклад, з зеленого (80°С) на жовтий (100°С) [3].
В результаті досліджень були отримані такі дані:
Порівняно з обробленням звичайними абразивними кругами [2]
показує, що при магніто-абразивному обробленні нікелевих сплавів значно
видно, що контактні температури менше гранично допустимих 200 °С та
залежать від величини зазору, магнітої індукції та напруженності
магнітого поля. Ці фактори впливають на сили притискання зерен [4].
Температура збільшується зі збільшенням індукції в робочому зазорі
і зменшується з підвищенням шорсткості поверхні і швидкості обертання
оброблюваної поверхні.
Але підвищення температур в зоні різання сприяє відпочинку і
зменшеню залишкових напружень. З цією ціллю бажано зменшувати число
обертів деталі, підвищувати індукцію і зменшувати шорсткість вихідної
поверхні при оброблюванні.
Але, виходячи із фізики та технології процесу магніто-абразивного
оброблення, ми бачимо, що постійно змінюється різальна кромка та одні
зерна замінюються іншими. Крім того, зона оброблення постійно
знаходиться під дією мастильно - охолоджуючої рідини, що дозволяє активно зменшувати контактні температури та відводити стружку.
1. Аналіз експерементальних даних дає пояснення, що миттєві контактні
температури у зоні різання не перевищують гранично допустимих.
2. У подальших дослідженнях корисним є вивчення питання впливу
комплексної дії силового та температурних полів у поверхневих шарах
деталей на інтегральні показники параметрів наклепу.
Література
|
|