У 2009 році закінчила четвертий курс університету за напрямом підготовки «Інженерна механіка» з присвоєнням кваліфікації бакалавра за фахом «Технологія машинобудування» (диплом з відзнакою, середній бал - 5.0).
Вільно володію російською та українською мовами, англійською – зі словником.
У процесі навчання набула навички роботи з такими програмними пакетами як: Microsoft office, Kompas 3D, Вертикаль, SоlidWorks, APM WinMachine, Mathcad, ANSYS, Автопроект, GEMMA-3D.
Я народилася в місті Вуглегірськ Донецької області в чудовий день весни 20 квітня 1988. Моя мама працювала у той час медсестрою у лікарні № 5 міста Єнакієве на селищі Карла-Маркса, а самі ми жили в селищі Ольховатка, тому мій тато, щоб не віддалятися від нас працював на шахті «Ольховатська» забійником в цьому ж селищі.
З батьками я проводила небагато часу, тому що після рочка моїм виховання зайнялися бабуся Валентина Максимівна, дідусь Василь Дем'янович та тітка Надя. Я почала ходити в садочок № 57, була дуже допитливою, активною. Навіть кілька разів доводилося червоніти моєї тітки Наді з-за того, що я билася з хлопчиками. Спогади від садочка лише позитивні: ігри, конкурси, прогулянки на свіжому повітрі, дружба з хлопцями з групи.
Завзяття до школи було неймовірним: стільки нового і незвіданого. Майже всю нашу групу з садочка батьки 1 вересня 1995 відвели в один і той же клас школи № 4 на селищі Карла-Маркса до найгарнішою вчительці Антоніні Олексіївні.
Всі 9 класів я вчилася на четвірки і п'ятірки. Одними з моїх улюблених предметів були українська мова і література (подобалося читати Котляревського І.П., Франка І. Я., Коцюбинського М.М.), але все-таки на першій сходинці була фізична культура, тому що я дуже любила спорт: ходила у всі спортивні секції в школі. Займалася трохи і баскетболом, і волейболом, стрибками з місця і з розбігу, дуже сильно любила біг. Він у свою чергу зіграв чималу роль у моєму житті, тому що неодноразово їздила на змагання й захищала честь школи. У 7 класі за спортивне активну участь у житті школи мою фотографію повісили на дошку пошани.
Зі школи мене почали відпускати в табори відпочинку. Там були радість, любов, розчарування, але головне для мене спорт. Наприклад в таборі ДОЦ «Гагаріна» міста Єнакієвого наш загін посів перше місце в першості з піанерболу, а в ДОЦ «Берізка» міста Слов'яногірськ я посіла друге місце з бігу серед дівчаток і хлопчиків.
Ще одним дуже важливим і важким рішенням у житті, як для мене, так і для моєї мами було розлучення з татом, але благо мама зустріла людину, що дійсно любить, доброго і дбайливого, яка стала мені другим, вірніше першим і єдиним татом. Саме він (Олексій Миколайович) і моя бабуся наполягли на вступі до технікуму після дев'ятого класу.
Також хочу висловити величезну подяку моїй любій мамі (Ірині Василівні) за її любов, виховання, розуміння і терпіння. Завдяки мамі в мені присутні такі якості, як відповідальність, повага до старших, велика любов до тварин (їх у нас багато: 2 собачки, 2 котика, папужка і рибки).
І тут почалася наступна сходинка мого життя. У 2003 році шляхом проходження співбесіди і хороших оцінок в атестаті я вступила на перший курс Горлівського Машинобудівного коледжу (ГМК) на спеціальність «Обробка матеріалів на верстатах і автоматичних лініях». Відразу ж поперезнайомились один з одним і з деякими людьми підтримую дружбу і зараз. Перший рік навчання пролетів як один день. Умовою переходу на другий курс був вибір між програмою навчання за програмою технікуму та коледжу. Мій вибір і ще дев'яти чоловік був на користь коледжу, але до нас прийшли ще інші хлопці, які закінчили 11 клас. Ми зі всіма подружилися.
Тут мої погляди трохи змінилися: мені сподобалася зарубіжна література та трохи хімія. Подобалися твори Оскара Уальда, Екзюпері. Крім шкільної програми я зацікавилася незрозумілими явищами природи.
Протягом двох останніх років навчання основним фахом навчалася додатковому та отримала диплом за спеціальністю «Економіка підприємства».
Моїм захоплення або навіть хобі в коледжі став не тільки спорт (біг), але я також стала представником студентів у профспілці. На подяку моїм заслугам моє фото було вивішено на дошці пошани серед кращих студентів ГМК. Від профспілки їздила в постійні відрядження до Донецької обласної Ради профспілки. В одному з таких відряджень я вперше познайомилася з Донецьким національним технічним університетом. Він вразив і зачарував мене своїми масштабами та кількістю студентів різних національностей. Напевно тоді й вирішили мої подальші плани.
У 2007 році після отримання колледжского диплома з відзнакою одразу вступила на третій курс Донецького Національного Технічного Університету, тим самим продовживши навчання за фахом «Технологія машинобудування». Навчання не викликало особливих труднощів, тому що була досить велика база знань, придбаних в коледжі. За весь період навчання я брала участь не тільки в конференціях, а й у громадському житті університету (виступи на дебюті першокурсників).
У 2009 році я закінчила бакалаврат і отримала диплом з відзнакою. У цьому ж році представилася можливість вступити в магістратуру, чому я дуже рада, так як для майбутнього вища технічна освіта буде давати тільки плюси у моїй майбутній кар'єрі.
На даний момент я працюю над магістерською роботою за темою «Технологічне забезпечення експлуатаційних властивостей деталей машин з використанням методів поверхнево-пластичного деформування» під керівництвом доцента кафедри, кандидата технічних наук Івченко Тетяни Георгіївни. Ця тема в машинобудуванні займає чимало місця, так як можлива заміна механічної обробки обробкою поверхнево-пластичним деформуванням, що зараз дуже актуально.
Одними з головних планів на майбутнє є: по-перше, успішний захист магістерської роботи, а по-друге, працевлаштування на престижну роботу з великими заробітками. Також хочеться стати гарною дружиною і матір'ю, бути помічником і опорою своїй родині так, як у свою чергу мені допомагає моя сім'я.