Коротке резюме
Дата народження: 1 серпня 1987
Середній бал у період навчання у бакалавраті: 4,93
Володіння мовами: російська, українська, англійська (розмовна, читання літератури за спеціальністю)
Уміння та навички:
Мови програмування: Pascal, C/C++
Web-програмування: HTML, CSS
Робота з графікою: Adobe Photoshop
Математичні пакети: Mathworks Matlab
Пакети моделювання: OPNET Modeler, NetCracker, Cisco Packet Tracer, System View
Робота з відео: Pinnacle Studio
Робота зі звуком: Adobe Audition, Cakewalk Sonar, VST
Ділові якості: відповідальність, самоорганізація, ініціативність, пунктуальність
Особові якості: комунікабельність, здатність адаптуватися, доброзичливість, націленість на результат, уміння і бажання працювати в команді
Захоплення: музика, електрогітара, футбол
Особові дані: громадянин України, неодружений, маю водійське посвідчення категорії В
Автобіографія
Дитинство
Я народився 1 серпня 1987 року в селищі міського типу Донське Волноваського району Донецької області в щасливій родині Федора і Світлани. Мій батько - Охріменко Федір Михайлович, начальник ділянки зв'язку і сигналізації хіміко-металургійної фабрики Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Моя мама - Охріменко Світлана Василівна, електромонтер ділянки зв'язку і сигналізації на тому ж підприємстві. Батьки створили усі необхідні умови для мого розвитку, приділяли достатньо часу вихованню. Завдяки ним, я навчився відповідати за свої слова і вчинки, цінувати дружбу, поважати працю. Також я дуже вдячний їм за те, що вони змогли пояснити мені, тоді ще дитині, що для досягнення мети, необхідно витрачати певну кількість зусиль - чим вище мета, тим більше зусиль вона вимагає.
Яскравими спогадами моїх дитячих років є дві поїздки до столиці нашої держави міста Києва.
У дошкільні роки я відвідував дитячий сад «Теремок», в якому набув друзів і товаришів. Із багатьма з них я спілкуюся досі. Влітку 1994 року настав час попрощатися з дитячим садом, щоб 1 вересня впевненою ходою вирушити до першого класу.
Школа
Моєю першою вчителькою була Райхель Валентина Василівна. Під її керівництвом я провчився чотири роки, з першого по четвертий клас, старанно виконуючи домашні завдання. Вчився я із задоволенням, можливо, саме тому мені вдавалося вчитися на відмінно. Вільний від навчання час, я проводив на ігрових майданчиках, мріючи стати професійним футболістом.
На п'ятому навчальному році керівництво нашим класом прийняла вчитель російської мови і літератури, талановитий педагог Копачевська Ольга Василівна. Вона багато працювала над розвитком індивідуальності кожного учня в класі, з чим, поза сумнівом, успішно справлялася.
У середній школі проявилися мої здібності в точних і природних науках. Я із задоволенням займався математикою, любив фізику, хімію, біологію, географію, українську мову. Велика заслуга в цьому моїх учителів: Буянової Валентини Олексіївни, Шульгіна Петра Васильовича, Куркуріна Георгія Васильовича, Нагребельної Світлани Володимирівни, Стадник Людмили Анатоліївни. У восьмому класі я став учнем обласного ліцею для обдарованих дітей «Ерудит» за напрямом «Фізика», в якому провчився чотири роки на очно-заочному відділенні, відвідуючи заняття по вихідних днях.
В цей же час я став додатково займатися англійською мовою. Допомагав мені в цій нелегкій справі викладач Грипась Анатолій Васильович. Я завжди буду вдячний йому за ту базу знаннь іноземної мови, якою він поділився зі мною.
У шкільні роки було активним і моє спортивне життя. Я займався легкою атлетикою під керівництвом тренера Шевченка Петра Павловича. Йому вдалося прищепити мені дух лідера і переможця. Ці якості досі допомагають мені в багатьох ситуаціях повсякденного життя. Регулярні тренування дозволили увійти до складу шкільних збірних команд з легкої атлетики, футболу, баскетболу і волейболу. Ми неодноразово перемагали в районних змаганнях, а також брали участь в обласних.
На десятому році шкільного життя я перейшов до класу з поглибленим вивченням фізики і математики. Моїм класним керівником стала Ольховська Людмила Гаврилівна. Вона мала випустити наш клас у велике життя, тому прагнула дати нам, своїм учням, усі необхідні знання, щоб ми в ньому не загубилися.
Починаючи з сьомого класу я регулярно брав участь в учнівських олімпіадах і конкурсах з різних предметів, в яких нерідко вдавалося перемагати або займати призові місця.
А в 11 класі моя любов до музики проявилася в захопленні електрогітарою. Я став фанатом цього інструменту і не розлучаюся з ним досі.
Університет
В 11 класі переді мною стало питання вибору професії. Практично без коливань було вирішено вступати до Донецького Національного технічного університету за фахом «Телекомунікаційні системи і мережі». Рішення мотивувалося тим, що галузь телекомунікацій є такою, що постійно розвивається, перспективною і необхідною інформаційному суспільству. Успішно здавши рейтингові випробування, я став студентом бюджетної форми навчання. Як виявилось, в той момент усе тільки починалося...
Перші роки навчання асоціюються з розширенням кола знань і знайомих. Звичайно, пам'ятаються не лише години в університетських лабораторіях, але і безсонні веселі ночі в гуртожитку. Серед дисциплін, які вивчалися, мені подобалися ТОЕ (теоретичні основи електротехніки), ТЕЗ (теорія електрозв'язку) і теорія телетрафіку.
На четвертому курсі я взяв участь в програмі компанії МТС «Професіонали майбутнього», у рамках якої з командою університету ми перемогли у всеукраїнському конкурсі. Нагородою стала подорож до Німеччини, міста Ганновер на одну з найбільших світових виставок CEBIT - 2010.
У цей же період мені пощастило побувати в Одесі, красивому місті на березі Чорного моря. Метою поїздки була участь у Всеукраїнській олімпіаді за напрямком «Телекомунікації». На жаль, повернутися з перемогою не вдалося, але сама поїздка стала відмінним стимулом для самовдосконалення.
Успішно склавши державний іспит після закінчення 4 курсу навчання, я вступив до магістратури. Це рішення мотивувалося широкими можливостями, які відкриваються, як в науковій, так і в професійній діяльності. Спільно з науковим керівником, к.т.н., доцентом кафедри АТ Воропаєвою Вікторією Яківною, було прийнято рішення продовжувати наукову діяльність в області мобільних мереж. Вже навесні 2010 року, це дало свої результати. Робота на тему «Аналізи параметрів upstream/downstream каналів для мереж UMTS» пройшла відбір першого туру у Всеукраїнському конкурсі наукових студентських робіт, і мені знову судилося відправитися до Одеси для захисту свого творіння. Цього разу з Південної Пальміри вдалося привезти диплом третього ступеню.
Плани на майбутнє
У найближчі мої плани входить вступ до аспірантури і подальша робота над собою, для того, щоб в майбутньому стати одним з провідних фахівців в галузі мобільних мереж нового покоління. А ще мені хочеться відкрити власну студію звукозапису, щоб вільний час проводити, займаючись улюбленою справою - музикою.
