КОРОТКЕ РЕЗЮМЕ

Середній бал у період навчання у бакалавраті: 4,79

Володіння мовами: російська, українська, англійська (навчальний рівень)

Професійні навички:

• Web-програмування: HTML, CSS;
• СУБД: Microsoft Access;
• Робота з графікою: Adobe Photoshop;
• Математичні пакети: MathCAD, Matlab;
• Пакети моделювання: MicroCap, Electronic Work Bench;
• Конструкторськіпакети: PCAD, Compas, AutoCAD;
• Робота з ОС: Windows /98/Me/2000/XP/Vista;
• ЗасобиOffice: MS Office 98/2000/2003, MS Visio, MS PowerPoint.

АВТОБІОГРАФІЯ

Дитинство

Я, Шатілова Катерина Євгенівна, народилася 11 жовтня 1988 року в місті Донецьку. Моя мама, Шатілова Тетяна Михайлівна, 1958 року народження, працює головним бухгалтером на фірмі, що займається ремонтом залізничних доріг. Батько, Шатілов Євген Вікторович, 1956 року народження, обіймає посаду енергетика цеху металургійного заводу. У мене є старший брат – Шатілов Олексій Євгенович, 1980 року народження, який закінчив факультет обчислювальної техніки та інформатики Донецького національного технічного університету за фахом «Програмне забезпечення автоматизованих систем» і зараз працює в готелі «Victoria» провідним інженером-програмістом.

Моя сім’я щодня була для мене прикладом для наслідування. Я завжди прислухалася до всіх порад, що мені давали батьки. Із самих пелюшок тато мене привчав до порядку, а мама завжди говорила, що потрібно рухатися вперед, прагнути чогось кращого, саме мама мені прищепила таку рису вдачі як цілеспрямованість у досягненні поставленої мети. Велике значення надавалося моєму дошкільному розвитку – мене вчили читати й рахувати, вивчали зі мною напам’ять вірші, організовували ігри для тренування логічного мислення та розвитку ерудиції.

Одні зі своїх найбільш пізнавальних, цікавих, захоплюючих днів дитинства я провела в дитсадку № 6. У садок я кожного разу ходила із задоволенням, мені було цікаво дізнаватися що-небудь нове. Завжди брала участь у святкових концертах, саме в садку я почала захоплюватися танцями завдяки своєму викладачеві Ганні Георгіївні. Також мені дуже подобалася арифметика, саме тому надалі математика стала для мене однією з найулюбленіших, найцікавіших наук. У садку я ніколи не любила спати вдень, спочатку мене намагалися змусити спати, але, врешті-решт, я просто заважала спати іншим дітям, і тому моя вихователька щодня знаходила яке-небудь цікаве заняття, щоб я не порушувала тиху годину.

Шкільні роки

1995 року я пішла в перший клас загальноосвітньої школи № 29. Моєю першою вчителькою була Олександра Дмитрівна, яка і почала виховувати в мені особистість. Учила мене завжди тримати голову прямо, ніколи не ховатися за чужі спини. Завдяки її любові до своєї справи у мене виникло прагнення добре вчитися. Я брала участь у різних концертах і конкурсах. А надалі, в старших класах, брала участь в олімпіадах. У восьмому класі я вступила до Донецького технічного ліцею, заздалегідь склавши вступні іспити з алгебри та геометрії і написавши диктант з української мови. На першому курсі я відразу ж відчула різницю між школою та ліцеєм. Навантаження було більше, але це було того варте. Із труднощами, які зустрічалися на моєму шляху, допомагала мені справлятися прекрасний класний керівник Вдовиченко Ірина Миколаївна, яка за 4 роки навчання стала мені другою мамою. Моїми улюбленими предметами були математика, історія, хімія. Любов до цих предметів мені прищепили прекрасні викладачі Гладунова Валентина Григорівна, Вдовиченко Ірина Миколаївна, Таратута Оксана Едуардівна. Саме в ліцеї, почавши цікавитися інформаційними технологіями, я зрозуміла, що в майбутньому моя спеціальність буде пов’язана саме з цим напрямом. Саме перебування там навчило мене не боятися труднощів, важко працювати для досягнення поставлених цілей і добиватися їх. Завдяки моїм зусиллям, наполегливості і завзятості викладачів ще до закінчення школи я успішно склала рейтинги та пройшла на бюджетне відділення на спеціальність «Автоматизоване управління технологічними процесами».

Університет

Коли я вибирала свою спеціальність, я розуміла важливість і перспективність автоматизації у наш час. Після ліцею я не розгубилася, коли почалося навчання в університеті, оскільки звикла багато працювати над підвищенням свого інтелектуального потенціалу. Мені пощастило – вищу математику у мене викладала професор Казакова Олена Іванівна, яка з перших же днів почала заохочувати наші наукові розробки, допомагати при написанні статей. Це вона перша прищепила нам гордість за вибрану спеціальність. Під її керівництвом на перших курсах я брала участь у багатьох конференціях, що проводяться в нашому університеті, Cевастопільському державному технічному університеті, Московській державній академії інформатики і права тощо, друкувалася в наукових збірниках. За результатами багатьох конференцій я була нагороджена дипломами.

На третьому курсі прийшла пора вибору наукового керівника. І я, не вагаючись, вибрала одного з кращих фахівців нашої кафедри ГЕА – Оголобченко Олександра Семеновича. Із напрямом моєї магістерської роботи ми визначилися відразу. Під керівництвом Олександра Семеновича я почала займатися актуальною проблемою – автоматизацією процесу провітрювання. До теперішнього часу я вже встигла досягти певних результатів у цьому напрямі та випробувати їх на різноманітних конференціях. 2009 року я брала участь в Х Міжнародній молодіжній науковій конференції Ухтинського державного технічного університету «Севергеоекотех». Того ж року взяла участь у конкурсі студентських наукових робіт – нашому, вузівському, в розділі «Гірнича справа» з роботою «Обґрунтування параметрів системи автоматичного регулювання процесу провітрювання».

Плани на майбутнє

Найголовнішим моїм завданням на сьогоднішній день є написання і захист відмінної магістерської роботи, після захисту – вдале працевлаштування. Також хочу вдосконалити свої знання з англійської мови, у сфері роботи з графікою. Як і в будь-якої дівчини, моєю головною мрією є створення люблячої сім’ї, затишної домівки. Хочу мати дітей, дивитися, як вони зростають, дорослішають, пізнають новий для них світ, радіти їх успіху і досягненням.