Автор: Чудовська Анастасія Костянтинівна
Название статьи: Порівняльний аналіз алгоритмів виділення контурів
Источник: Матеріали XIII Всеукраїнської (VIII Міжнародної) студентської наукової конференції з прикладної математики та інформатики, Львів, 22 – 23 квітня 2010 року
Зі збільшенням автоматизації всіх сфер людської діяльності завдання машинного розпізнавання образів стало дуже актуальним. Найважливішим етапом розпізнавання є виділення контурів об'єкта, що розпізнається. Воно може виступати як частина системи прийняття рішень охоронної системи, що відфільтровує помилкові спрацьовування (наприклад, відокремлювати тварин від людей). У рамках даної роботи був проведений аналіз ефективності роботи найбільш популярних з існуючих алгоритмів виділення контурів.
Характерною особливістю розглянутого підходу до отримання оцінки якості використовуваних алгоритмів для задачі виділення контурів на фотозображеннях є застосування спеціальних наборів штучних зображень, розроблених для тестування різних властивостей методів виділення кордонів.
Якість роботи того чи іншого методу оцінюється шляхом порівняння результатів роботи методу на зашумлене або розмите зображення з еталонним препаратом контурів, який формується редактором тестових зображень. В якості шумів розглянуті білий і Гауса, як найбільш адекватні при моделюванні шумових викривлень.
Набір тестових зображень, має властивість певної повноти, тобто він охоплює значну кількість ситуацій, що виникають при обробці реальних зображень.
Нехай ідеальний контур складається з Nt крапок, і деякий детектор контурів при обробці зображення виділив Nd точок кордону, з яких Ntd точок виділені вірно.
Якість роботи детектора контурів оцінюється параметрами: чутливість = Ntd / Nt, і специфічність = Ntd / Nd.
Чутливість відображає, яка частина дійсних точок контуру знайдено, а специфічність - яка частка дійсних точок серед усіх знайдених.
Крім того обчислюється відстань від знайденого контуру до еталонного і визначаються дві характеристики: Emean - середня відстань між контурами і Emax - максимальна відстань між контурами.
Рисунок 1 – Набір тестових зображень
За отриманими даними рохзраховуємо усереднені показники для кожного методу і будуємо таблицю ефективності методів.
Метод |
Чутливість |
Специфічність |
Emean |
Emax |
Canny |
0.94 |
0.906 |
0.12 |
1.4 |
Змійки на вододілі |
0.942 |
0.891 |
0.24 |
2 |
Моделі теорії графів |
0.897 |
0.732 |
0.41 |
2.2 |
Метод активних контурів |
0.904 |
0.661 |
0.54 |
1.6 |
Динамічне програмування |
0.912 |
0.750 |
0.44 |
1.2 |
Алгоритм Перова |
0.81 |
0.53 |
0.58 |
2.3 |
Алгоритм жука |
0.794 |
0.603 |
0.53 |
1.4 |
Слід зазначити, що якість роботи методів активного контуру знижується при зашумленні зображення, а також за наявності на зображенні ділянок контурів з великою кривизною.
Алгоритми Canny і «Змійки на вододілі» володіють найкращою специфічністю, тобто дають менше помилкових точок.