Біографія
Дитинство
Я народилася раннім морозним ранком 16 лютого 1988 року в місті Донецьку. Мої чудові батьки: Ріфкат Карімович і Тамара
Олексіївна, чекали мене з нетерпінням. Я друга дитина в сім'ї. Мою старшу сестру звуть Лілія. Батьки для мене зробили дуже багато,
за це їх ціную, люблю і поважаю — вони дали все, що необхідно для правильного формування самостійної людини, за це їм величезне
СПАСИБІ!
У 3 рочки я пішла в садок. У мене залишилися найсвітліші спогади про цей період часу.
Дошкільна час пройшов весело і безтурботно.
Школа
У 1995 році я пішла в 1-й клас ЗОШ № 46. У мене виявився не тільки самий
сильний, але і дружний клас. Ми разом росли і вчилися, відзначали свята і
долали труднощі. Навчання давалося мені легко.
У пам'яті залишилася і перша
вчителька, Максимова Віра Андріївна, яка багато чому хорошому навчила мене.
У третьому класі я взяла участь у шкільному змаганні з шашок, де і перемогла. Далі, зайняла
перше місце у районному змаганні серед школярів. Це було дуже приємною подією в моєму житті.
У восьмому класі записалася в гурток сучасної хореографії. Це було вирішальна подія в моєму
житті, оскільки до сьогоднішнього дня продовжую займатися. Я вважаю,
що заняття танцями відіграли дуже важливу роль у моєму житті, багато чому навчили.
З дев'ятого класу я почала поглиблене вивчення алгебри та геометрії, брала участь в олімпіадах і
задумалася про виборі подальшої спеціальності та внз. А в одинадцятому вибір був зроблений, і я пішла на курси для
підготовки до вступних іспитів з математики.
Також я брала активну
участь у громадському житті школи і класу. Після закінчення школи отримала
похвальні грамоти та подяки.
Найбільше запам'яталася вчителькою стала для мене Замолдінова Олена Володимирівна — учитель з великої літери.
Це суворий, але справедливий вчитель. Спасибі Вам за уроки, які нам піднесли!
Величезне спасибі можу сказати Мельник Маргариті Семенівні, вона завжди вчила висловлювати прямо свою точку
зору, а також навчила мене цікавитися подіями в країні і за кордоном.
Університет
Одним із непростих моментів у моєму житті був вибір університету. Я подала документи у 3 внз.
Хотілося здобути гідну освіту і в майбутньому стати кваліфікованим фахівцем. Вибір був зроблений.
У 2005 році вступила на бюджетне місце в Донецький національний технічний університет на спеціальність «Економічна кібернетика».
На першому курсі було трохи важко вчитися.
Часом опускалися руки. Предмети здавалися дуже важкими, а викладачі — суворими. Але з кожним семестром виходило все краще і краще.
Після закінчення другого курсу на літніх канікулах мене запросили працювати в піонерський табір вожатою.
За два місяці я отримала такі навички та досвід, які людина набуває протягом декількох років.
Це:
- уміння нести відповідальність не тільки за себе, але і за підопічних;
- організаторські здібності;
- розвиток творчих талантів та інше.
Я впевнена, що все це мені знадобиться в житті.
З третього курсу я відповідально підійшла до навчання, збільшилася успішність.
На момент закінчення четвертого курсу мій середній бал був 4,7. Але це не допомогло мені вступити в магістратуру на бюджет.
Свого наукового керівника я вибирала виходячи з напрямку його досліджень.
Олег Олександрович Криводубський займається безпосередньо проблемами, пов'язаними з моєю спеціальністю.
Тому вибір був зроблений негайно. І тема моєї магістерської роботи — «Прогнозування собівартості продукції». Гадаю,
що отримана модель мені обов'язково знадобиться в майбутньому.
Плани на майбутнє
Після закінчення університету я хочу знайти роботу, яка дозволила мені самореалізуватись,
отримувати материальне і моральне задоволення. Можливо, вона буде пов'язана із управлінням персоналу.
Разом із роботою, я планую отримати другу освіту. Також, більш детально зайнятися вивченням літератури
з психології та удосконалити свою англійськоу мову. І, звичайно, однією з моїх цілей — це отримати досвіт роботи за кордоном, щоб потім застосувати
його в Україні.
|
