Резюме
Середній бал у період навчання в університеті становить 4.93 з 5.
Вільне володіння українською, російською та англійською мовами.
Більше 2-х років досвіду роботи програмістом у міжнародній компанії.
Технічні навички та досвід:
- Мови програмування:
- C, C++, Microsoft Visual C++ 2008
- C++/CLI, C#, Microsoft Visual C# 2008
- Бібліотеки:
- STL
- MFC, ATL, Win32 API
- MSXML
- Технології:
- COM
- Microsoft .NET Framework
- Web:
- HTML, CSS
- JavaScript
- XML
- Досвід застосування шаблонів проектування.
- Уміння організувати процеси керування якістю та тестування.
- Навички швидкого освоєння нового, високий рівень мотивації та самоорганізації.
Автобіографія
Дитинство
Народився у Донецьку 5 квітня 1988 року в родині студентів факультету автоматизованих систем керування (АСУ) Донецького Політехнічного Інституту (ДПІ) Кушнір Кароліни Іванівни та Кушніра Юрія Леонідовича.
Усе, що в мене вийшло, насамперед, заслуга моїх батьків. Їхні зусилля, терпіння, час принесли багато коштовного в моє життя.
Перші роки разом з батьками я жив у студентському гуртожитку ДПІ №2. Щоб устигати вчитися, батьки часто віддавали мене бабусі Кушнір Надії Олександрівні, яка працювала вихователем у дитячому садку. Самі теплі спогади залишилися про її турботу, пісні, казки. Вона навчила мене читати і познайомила з чарівною та поетичною культурою українського народу.
Завдяки студентському оточенню говорити, ходити та багатьом іншим речам я навчився швидко. Батьки приділяли багато часу моєму розвиткові, ми часто грали в логічні ігри й ігри зі словами. Батько завжди вчив мене думати ширше, не шаблонно, іти не стандартними шляхами, як це зараз називається “out of the box“, знаходити розв'язки в, здавалося б, безвихідних ситуаціях.
Після закінчення інституту батьки працювали інженерами-програмістами, спочатку в Сєверодонецьку, а потім у Димитрові, я ходив у дитячий садок. Комп'ютери в нас удома почали з'являтися, коли мені було 5 років. Почасти завдяки цьому, я з дитинства прагнув працювати в області комп'ютерних технологій.
Шкільні роки
У перший клас я пішов в ЗОШ №10 міста Димитрова. На той час був досить добре підготовлений. Працюючи в сфері комп'ютерних наук, батьки розуміли, наскільки важливим для успіху є знання англійської мови. Але репетиторів ніхто наймати не став. Був обраний більш складний і надійний шлях: навчати мене самостійно, попередньо вивчивши мову. Щодня, починаючи з 2-го класу по 7-й, у мене було заняття англійською з мамою. Після 7-го більше займався самостійно, читав англійські книги, журнали. Зараз володію мовою на високому рівні.
Після 1-го класу ми переїхали у Красноармійськ, і в 2-й клас я пішов в ЗОШ №2, в 3-й — в ЗОШ №9, де й вчився до 10-го.
Красноармійск славиться своєю сильною школою боротьби дзюдо. Тренувальний центр знаходився поруч із моїм будинком, і я займався там близько 3-х років, починаючи з 5-го класу. Зараз жалкую, що не додавав максимум зусиль і досить швидко припинив заняття, але все-таки вони принесли багато користі, навчили працювати з найбільшою віддачею та збільшувати свої сили. На цих заняттях стало зрозуміло, що для досягнення бажаного результату необхідно довго, завзято та цілеспрямовано трудитися. Важливе кожне зусилля, адже й глечик наповнюється від падіння крапель.
В 6-му і 7-му класах виступав у шкільній команді конкурсу «Дружина юних пожежних», своєрідний КВК на пожежну тему. Завдяки активності та придбаному досвіду в 8-му класі пощастило потрапити в шкільну команду КВК, що складалася з 11-класників. Ми більше місяця готувалися до міських змагань, нас учили злагоджено працювати в команді, синхронно рухатися, поводитися на сцені. Одним з конкурсів був виступ капітана. Відтворювати його в мене виходило яскравіше товаришів, тому бути капітаном довірили мені. Виступ пройшов успішно та приніс високі бали для команди.
Завжди намагався навчитися робити гарні, оригінальні та практичні речі своїми руками. Опанував геометричне різьблення по дереву. У майбутньому мрію освоїти рельєфно-заовалене. Кілька років, починаючи з 6-го класу, відвідував заняття з кераміки в Красноармійському дитячо-юнацькому центрі. Одержав знання про виробництво предметів із глини та практичні гончарні навички.
У середині 10-го класу перейшов в українську ЗОШ №10. Спочатку було важко та незвично вивчати всі предмети українською мовою, але через кілька тижнів звик. Вчитися там подобалося, до того ж у цій школі був новий, сучасний стадіон, на якому ми часто грали в баскетбол і футбол.
Був призером на міських олімпіадах з фізики, хімії, історії. В 10-му і 11-му класах вигравав міські олімпіади з англійської мові. Переміг у конкурсі «Учень року міста Красноармійск 2005».
Величезне спасибі всім учителям, які дали корисні знання та уміння, особливо моєму класному керівникові й учителеві географії ЗОШ №10 Бардан Галині Остапівні, учителеві закордонної літератури ЗОШ №10 Радченко Наталі Олександрівні, учителеві хімії й завучеві ЗОШ №10 Молчановій Ірині Іванівні, учителеві історії України ЗОШ №9 Чернышовій Марині Євгенівні, учителям математики ЗОШ №9 Тюриній Наталі Сергіївні та Пилипенко Ніні Олександрівні, культурно-масовому організаторові ЗОШ №9 Клименко Наталі Василівні, вчителю молодших класів ЗОШ №9 Хмільовій Любові Іванівні.
Університет
Професію програміста я вибрав ще в дитинстві, і увесь час навчання в школі намагався глибше освоїти знання, які зможуть знадобитися у роботі. Сумнівів, у яке місто їхати вчитися, і до якого ВНЗ вступати, не було. Це було як повернення додому. Після проходження співбесіди з математики був зарахований на перший курс спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем. Програмне забезпечення Інтернет». З початком навчального року оселився в студентському гуртожитку №9. Почалося більш самостійне життя.
Із самого початку навчання я був настроєний вийти зі стін ДонНТУ висококваліфікованим, цінним та ефективним професіоналом в області комп'ютерних наук. Мені дуже пощастило навчатися у викладачів кафедри прикладної математики та інформатики. При вступі не очікував, що предмети виявляться настільки актуальними, сучасними та потрібними.
У середини 2-го курсу прийшов час знайти роботу, яка давала б необхідний досвід розробки програмних продуктів та спрямовувала в полі професійної діяльності. Під час зимової сесії, усі іспити на якій здав автоматом, і зимових канікул я інтенсивно вивчав Java і планував зробити його своєю основною мовою програмування. Але навесні мова C++ здалася не менш затребуваною, перспективною, та такою, що має широкі можливості, та я став поглиблено вивчати її. Усе літо після 2-го курсу вивчав Visual C++ і програмування в Windows, багато практикувався.
Моя праця принесла плоди, і в листопаді 2007 року я був щасливий стати програмістом у німецькій компанії “soft Xpansion GmbH & Co. KG”, де працюю й зараз. Спочатку встигати одночасно вчитися, працювати та жити в гуртожитку було важко. Але поступово адаптувався, зміг здати зимову сесію на відмінно. Через деякий час прочитав кілька книг по керуванню часом і став розпоряджатися цим коштовним ресурсом ефективніше.
На 4-му курсі дуже зацікавив курс системного аналізу, що читається доцентом кафедри ПМІ Андрюхіним Олександром Івановичем. У цьому курсі красиво спліталися філософія, математика та програмування. Олександр Іванович став керівником мого дипломного проекту та запропонував цікаву тему з області штучного інтелекту, пов'язану з автоматизацією винахідницької діяльності.
Плани на майбутнє
Річард Бах сказав: «Кожний з нас народжується на світло із брилою мармуру, що таїться усередині, та інструментами для її обробки. Ми можемо все життя тягати із собою цю неопрацьовану брилу, можемо роздрібнити її в щебені, але можемо й надати їй чудову форму».
Прикладаю максимум зусиль, щоб зробити свою брилу не просто статуєю, що обдає душу теплою хвилею краси, а ще й практичним предметом, таким, як фонтан, освіжаючий в спеку, місток через стрімкий гірський струмок або дорожній камінь, правильно направляючий подорожніх.
З кожним днем, хочеться ставати краще, розширювати досвід і навички, пізнавати нове, дивитися на звичні речі по-іншому, успішно долати зростаючі рівні відповідальності, відчувати ріст і бачити, як праця приносить плоди.
Різниця результатів від віддачі справі на 100% і 110% з часом починає вимірюватися в мільйонах. Мені дуже подобається працювати в області інформаційних технологій, бути частиною цього немислимого прориву; дуже подобається досягати неможливого і реалізовувати потенціал повністю, нарощуючи його.
Після захисту магістерської дисертації та закінчення університету планую продовжувати працювати у сфері програмного забезпечення. Маю намір навчитися ефективно управляти програмними проектами, організовувати процес розробки і роботу команди, розробляти архітектурний дизайн програмних проектів.
Важливо, щоб моя робота приносила користь народу України і людям в усьому світі.
17 травня 2010 р.