УКРАЇНА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ. РЕАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА ЧИ ПОЛІТИЧНА ФАНТАЗІЯ?

Моспан А.А.

Конкурс депутата Европейского Парламента Гражины Станишевской,
Европейский Парламент, 31 октября 2008 г.


  Нашими можновладцями з часів проголошення незалежності України ведеться курс на євроінтеграцію. Особливо цей процес пожвавився після президентських виборів 2004 року. Майже у кожного пересічного громадянина питання євроінтеграції викликає асоціацію з проблемою можливого вступу України до ЄС.

  Правда, зараз ця проблема істотно відсунулася на задній план у зв'язку зі світовою єкономічною кризою, яка в Україні поглибила наявну політичну та економічну кризи й поставила країну на грані дефолту. Але, як майбутній економіст я повинна думати на крок вперед, а як громадянин і оптиміст, вірити, що стан країни стабілізується. Тому питання винесене в заголовок роботи повинно бути вирішеним принципово.

  Серед простого народу України поширена думка, що економічний критерій розвитку держави є визначальним для вступу до ЄС. Керівництво країни, нерідко саме цим пояснює передчасність подання Україною офіційної заявки про вступ до Союзу. Але стаття 49 чинного нині Договору про Европейський Союз дослівно зазначає: «Будь-яка Европейська держава, що шанує принципи, сформульовані в частині першій статті 6, може звернутися з поданням щодо набуття членства в Союзі», а частина перша статті 6 говорить про те, що «засадничими принципами Союзу є спільні принципи всіх держав-членів – свобода, демократія, шанування прав людини та засадничих свобод, верховенство права».

  Звичайно, від подання заявки до реального вступу до ЄС довгий шлях й потрібно зважати на п?ять критеріїв Маастріхтської угоди, яким повинні задовольняти країни, вступаючі до ЄС: дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% СВП; державний борг – менше 60% СВП; держава на протязі 2 років підтримує курс національної валюти в заданому діапазоні; рівень інфляції не перевищує 1,5% середнього значення трьох країн-членів ЄС зі стабільними цінами; довгострокові відсоткові ставки по держоблігаціям не перевищують 2% середнього значення ставок у країнах з низькою інфляцією.

  До такого економічного рівня нам ще дуже далеко. І вступ до ЄС з такого погляду становиться малоймовірним у найближчі часи. Навіть, як було задекларовано нашими керівниками країни на самому високому рівні про можливий вступ України до Союзу у 2016 році, це також радше бажаєме, ніж реальне положення речей.

  Тепер поставимо запитання: «Чи вигідно самому ЄС, щоб Україна стала членом Союзу?». Я маю на увазі неписаний критерій – готовність євроспільноти прийняти до своїх лав нову державу. Думаю, що на даний час Європі це, навіть вигідніше, ніж самій Україні, як не парадоксально це виглядає. Звичайно, вигідно більш з політичної точки зору. Зараз, коли Росія відновлює свої засади світової держави й намагається вести «гру» за своїми правилами, європейські країни шукають противагу великому східному сусідові. З цієї точки зору вступ України до ЄС виглядає дуже перспективно. Не слід принижатися думаючи, що ЄС готовий, аби до нього приєдналася Туреччина, і не готовий бачити серед своїх членів Україну. Дослідження Єврокомісії ще у 2006 році засвідчило, що за участь України у євроінтеграції виступає 45% опитаних громадян ЄС і 41% – проти, щодо Туреччини результати опитування є значно песимістичнішими – відповідно 35% та 52%.

  З історичної точки зору ЄС за всю свою історію лише кілька разів відхиляв заявки про набуття членства: у 1987 року – Марокко (не задовольняла географічному принципу членства), 1990 – Туреччину. Іспанії (при правлінні генерала Франко) і Туреччині було відмовлено, головним чином, через авторитарність режимів, що правили в країнах на час подання заявок. Після того, як автократії поступилися місцем демократичним урядам – ЄС погодився розпочати з цими країнами переговори про вступ. А так як після помаранчевої революції політичний режим нашої країни визнається світом як демократичний, а наш президент – головним демократом на пострадянському просторі, то з цього боку нам також нічого не загрожує на шляху до ЄС.

  Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що шлях України до ЄС не буде швидким і легким, особливо в умовах світової кризи, яка погіршила всі економічні показники. Ще кілька років назад йшла річ про вступ до Союзу, хоча й пострадянської, але європейської країни з найбільш високими у Європі темпами росту економіки. Тепер в умовах різкої зміни курсів іноземних валют, падіння темпів розвитку економіки, великої інфляції, зростаючими цінами й дефіцитом державного бюджету – питання про вступ нашої країни до ЄС значно відсувається. Але як демократична країна з прозахідною орієнтацією, Україна має хороші шанси бути радо прийнятою до Союзу. Й тоді політична фантазія наших можновладців стане реальністю.


© Моспан А.А. 2010