← Библиотека
|
Автор: Снежок К.В. Гурецкая А.А. Источник:ІХ Внутрішньовузівської студентської науково-практичної конференції «Мовна культура фахівця у контексті сучасності».- Донецьк: ДонНТУ, 2009 р. |
Інтернет як будь-яке велике досягнення цивілізації несе і користь, і шкоду. З одного боку, Всесвітня мережа відкриває нові можливості у пізнанні і спілкуванні, з іншого викликає Інтернет-залежність. Головне для користувачів — відчуття міри, і тоді Інтернет стане засобом поліпшення життя. Число користувачів Інтернету в Україні швидко зростає, але одночасно зростають і пов'язані з ним проблеми. Всесвітня павутина все більшу кількість людей «затягує» до своєї мережі — багато користувачів вже буквально жити не можуть без віртуального спілкування. Останніми роками фахівці все частіше говорять про нове психологічне захворювання — так звану Інтернет-залежність. Через що люди можуть буквально цілодобово сидіти в мережі, не помічаючи ні часу, ні оточуючих. Особливо це стосується молоді. Одним з головних і найбільш неприємних наслідків впливу Інтернету є спотворення розмовної мови користувачів. Проблема впливу Всесвітньої мережі на мову є одним з аспектів загальної, давно існуючої проблеми «мова і комп'ютер». Дана проблема в прикладному плані була поставлена в ході робіт із створення перших комп'ютерів в середині минулого століття. Менш чітко вона була сформульована ще раніше — в творах письменників-фантастів, що описують спілкування людини з роботами. Тому основною метою даної роботи є виявлення шляхів формування і особливостей Інтернет-мови, особливо Інтернет-щоденників і блогів. Об'єктом дослідження можна визначити величезну безліч блогів і Інтернет-щоденників. Кількість публікацій за вказаними питаннями надзвичайно велика. Скласти уявлення про загальний стан проблеми і її актуальність дозволяють, наприклад, видання К.П. Піотровського, М.К. Пилиповича, Г.Л. Родіонова,Н.І. Черкасової. З останніх робіт, присвячених вживанню комп'ютера в дослідженнях культури мови, робота Л. Граудіна. Проте, можливість зворотної дії комп'ютерів, комп'ютерних мереж і штучних мов на мову спілкування людини з людиною, зокрема, на загальнолітературну і розмовну мову, до останнього часу не сприймалася серйозно, а тому їй приділялося недостатньо уваги. Блог — це мережевий щоденник одного або декількох авторів, що складається із записів у зворотному хронологічному порядку. Блог може включати текстову інформацію, зображення, аудіо- і відеоматеріали. Сукупність всіх мережевих щоденників називається блогосферой. Блоги — украй цікаве і корисне явище в Інтернеті, тому вони і розвиваються вибухоподібно. Спочатку вони служили для обміну цікавими посиланнями. Інша сутність мережевих журналів — особистий щоденник, в якому люди висловлюють свої враження. Блоги можуть служити «майданчиком» для обнародування літературних творів, хоча і не дуже для цього підходять. І нарешті, блог — це альтернативне джерело інформації. Пригадати хоч би ураган у США або події у Франції. Завжди знайдеться людина, яка поділиться тим, що він бачить довкола. За останніми даними, кількість щоденників (блогів), розміщених в Інтернеті, досягла 35,3 млн. І кожні півроку їх кількість подвоюється. Ця мода не обійшла стороною і нашу країну. Півмільйона українців щодня додають в свої мережеві щоденники нові враження. Основною проблемою, на наш погляд, є те, що існує повна свобода в мережевих щоденниках. Звичайно, існує певний етикет в Інтернеті взагалі і в блогах зокрема, проте, він не настільки строгий і обов'язковий, щоб всі користувачі його дотримувались. Даний етикет діє лише у випадках, коли Ви не поважаєте закон, намагаєтеся найняти терористів, виправдовуєте расизм або виступаєте проти інших релігій. А ось якщо людина намагається виразити себе за допомогою нецензурної лексики, — це право кожного, але не варто чекати популярності блогу. Блоги придумані для того, щоб скоротити дистанцію між людьми, дозволити всім показати, на що вони здатні. Як і в житті, в блогах люди не спілкуються чисто літературною мовою, використовують жаргони, спрощені і «перероблені» слова, так званий «жаргон падонкафф». Жаргон падонкафф, він же «Олбанська мова» — широко поширився в Рунеті на початку XXI століття стиль вживання російської мови з фонетично майже вірним, але навмисне неправильним написанням слів, частим вживанням нецензурної лексики і певних штампів, характерних для сленгової лексики. Найчастіше використовується під час написання коментарів до текстів в блогах, чатах і web-форумах. Цей сленг породив безліч стереотипних виразів, новий вигляд лайок [1]. Серед нової нецензурної лексики можна назвати такі слова, як «забанець» — відвідувач блогу, що попав до бан-аркуша унаслідок власної докучливості, «ссилкун» — блоггер, записи якого містять лише посилання на інші сайти, «статофіл» — людина заклопотана статистикою свого блогу та інші [2:28]. Дуже ймовірно, що через декілька років ці слова вийдуть з вузької комп'ютерної лексики та урізноманітнять нашу звичну розмовну мову. Для багатьох людей блоги — це своєрідна терапія, спосіб виразити своє життя з іншого боку. За статистикою близько 30% людей відмовилося від відвідування психотерапевтів, після того як вони дістали можливість виражати свої емоції в блогах. Письменство — це своєрідна терапія, а публікація блогів — це можливість отримати відгук від кого завгодно. Багато людей стали відомими завдяки своїм політичним оглядам, жартам, цікавим історіям. Це однозначно сприяє творчому розвитку особи. На наш погляд, майбутнє нашої мови залежить від нас самих, від наших цілей і мудрості. Від того, що ми хочемо повідати оточуючим і як… 2. Билярчик А. Ругаться – так по-русски // Итоги недели. Вып.. № 5(183). – 2009. С.28. |