Фотографія


Контактна інформація:

m enko@g

s sergstepanenko

i 85−94−626
  • Володіння комп'ютером:
    • Програмування: Delphi, С/C++, Assembler, Pascal, FoxPro
    • Робота з середовищами розробки: MS Visual Studio, Eclipse, IAR
    • Робота з різними сімействами мікроконтролерів
    • Розробка схем на апаратному рівні
    • Робота з MS Offіce: Word, Excel, PowerPoіnt, Access, Visio
    • Робота з графікою: Adobe Photoshop
    • Бази даних, облік, мультимедіа, робота із системою, мережами, апаратурою
  • Володіння мовами:
    • російська, українська — рідні
    • англійська — вільне спілкування та читання
    • немецкий — спілкування та читання на достатньому рівні
  • Досягнення:
    • Дійсний член МАН (каф. ОТІ)
    • Перші місця на різних олімпіадах
    • Середній бал за час навчання 4.98
  • Особисті якості: цілеспрямованість, наполегливість, ретельність, чесність, комунікабельність
  • Захоплення: настільний теніс, подорожі, фотографія, плавання

Біографія

Справжній смак перемоги відчуває тільки той, хто наполегливо долає перешкоди. Перемагаєш тільки тоді, коли здійснюєш зусилля, хоч трохи, але понад норми.

Дитинство

5 березня 1988 я зробив першу перемогу — я народився! Це було нелегко...

Мої батьки — Степаненко Валерій Федорович і Степаненко Ольга Іванівна, вибираючи мені ім'я згадали і Сергія Радонезького, і Сергія Корольова, і прадіда мого — Сергія, який загинув на війні.

Вдома мене чекали не просто іграшки — плюшеві ведмедики, все було розвиваючим моторику пальців, увагу, слух, пам'ять. Усе за системою Нікітіних складалося, розкладалося, мінялося місцями. Не вміючи говорити, я з захопленням розкладав листівки з тваринами, чітко відрізняючи «пуму» від «рисі», а «лисицю» від «куниці». В 1 рік 8 місяців почав вчити букви, в 3 роки вже читав, читати любив. І з цього віку я став старшим братом для Андрійка та Катюші. Бути старшим — це відповідально, я відразу став дорослим. Прочитав усю домашню бібліотеку. Завжди захоплювався технікою, моделюванням.

Школа

У 1995 році пішов у звичайну школу № 62. Мені щастило — завжди зустрічалися чудові вчителі. Першою моєю вчителькою була Тамара Петрівна Білоног. Щастя великих відкриттів завжди належало людям захопленим, наділеним даром фантазії. Без захопленості немислима робота. «Жити просто — не можна! Жити треба з захопленням!» — Це сказав Сергій Павлович Корольов. Захоплень у мене завжди було багато. Я завжди шукав що можна вивчити, освоїти, не тому що потрібно, а тому що цікаво. Саме тому навчився грати на фортепіано, займався електронікою. Навчався в школі на відмінно, брав участь у всіляких олімпіадах. Класним керівником у мене була Віра Олександрівна Курінна — чудовий вчитель англійської мови. А відмінним знанням української мови я зобов'язаний Аллі Семенівні Бардус.

У 2002 році вступив до 9 класу Донецького колежу, де вперше познайомився з інформатикою. У дев'ятому класі зайняв другі місця на міських олімпіадах з наступних предметів: хімія, географія, математика, економіка і перші місця з російської мови та літератури та інформатики. На обласних олімпіадах з двох останніх предметів також зайняв призові місця. У десятому класі зайняв III місце на міській олімпіаді з математики, переміг на олімпіадах з хімії та інформатики, в обласній олімпіаді з інформатики зайняв призове місце. Також у десятому класі зайняв II місце в другому етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у відділенні ОТІ. Переміг на міському конкурсі комп'ютерних програм, розроблених учнями установ міського підпорядкування. У 11 класі — III місце в міській олімпіаді з фізики, I з інформатики. На обласній олімпіаді з інформатики також зайняв призове місце. Закінчив Донецький колеж із золотою медаллю.

Конспектувати (а не дослівно записувати лекції) і мати свою точку зору з приводу історичних чи сучасних подій мене навчив вчитель історії — Павло Іванович Порошин. А підготуватися до вступу в університет мені допомогли уроки алгебри Сергія Валентиновича Гладкого, на яких протягом всього 11 класу ми вирішували всілякі типи завдань, які зустрічаються у рейтингових завданнях.

Університет

Вступив у ДонНТУ на бюджет за рейтингами. В університеті в 2006 році також брав активну участь у різних конференціях: «Физика и научно-технический прогресс», «Регіони України: історія становлення та проблеми сучасного розвитку», «The 2nd Young Scientists 'Scientific and Technical Conference». Був нагороджений «Почесною грамотою Вченої Ради Донбаської національної академії будівництва і архітектури».

У 2009 році брав участь в олімпіаді з комп'ютерної інженерії, яка проходила в Запоріжжі. Така олімпіада проводилася вперше, завдання виявилися несподіваними, а результати не вражаючими. А ось на олімпіаді з програмування в Харкові я став переможцем першого туру. Також у 2009 році я брав участь у конференціях «Комп'ютерний моніторінг та інформаційні технології» і в ювілейній міжнародній науково-технічній конференції «Інформатика та комп'ютерні технології».

Учитель, що може наділити своїх вихованців здатністю знаходити радість у праці, повинен бути увінчаний лаврамі.

Е. Хабард

За час навчання найбільше запам'яталися викладачі:

  • Борис Семенович Гусєв, пари якого завжди проходили з гумором. Невдале написання першого модуля послужило поштовхом до глибокого вивчення предмету і подальшої здачі його на відмінно. Було цікаво спочатку розібратися в роботі тригерів, а потім заглянути навіть всередину логічних елементів.
  • Предмети Володимира Олексійовича Краснокутського допомогли, нарешті, розібратися для себе як працює транзистор, зрозуміти, що таке операційний підсилювач і імпульсний блок живлення.
  • На заняттях Олексія Олександровича Красічкова я навчився керувати портами комп'ютера на найнижчому рівні — я отримав можливість підключати до комп'ютера будь-які, в тому числі саморобні, пристрої й контролювати їхню роботу. У мене до цих пір збереглася саморобна флешка, яку можна підключати до паралельного порту. Також, завдяки Олексію Олександровичу, я брав активну участь у підготовці відеороликів до Дня кафедри ЕОМ 2008 і не раз залишався в університеті до пізнього вечора.
  • Про Ольгу Георгіївну Шевченко хочу розповісти особливо. Вона веде предмет СПЗ — системне програмне забезпечення. Програмувати під DOS мені не подобалося, але за деякий час я побачив, що ми навчаємося не програмуванню під DOS, а саму операційну систему зсередини. Мені дуже сильно запам'ятався наступний момент: на практичних заняттях ми зробили всі підготовчі кроки, щоб за допомогою однієї своєї програми, без участі ОС, запустити іншу на виконання. На жаль, лабораторні закінчувалися лише підготовкою до запуску, сама передача керування була розглянута лише теоретично. Я захотів доопрацювати програму, але не все працювало так як хотілося. Після пари я показав програму Ользі Георгіївні, але протягом цілої перерви знайти помилку не вдалося. Я залишив свої ідеї з передачею керування між програмами — це була моя ініціатива, а лабораторні роботи у мене були здані. Повною несподіванкою було, що на наступному занятті Ольга Георгіївна розповіла, як вона вдома розібралася, що було не правильно, і змогла запустити програму! Курсовий з файлових систем був моїм першим достатньо серйозним досвідом програмування під Windows. Ольга Георгіївна стала моїм науковим керівником на четвертому курсі.
  • Олександр Юрійович Самощенко зміг зацікавити мене актуальністю цифрової обробки сигналів. На парах ми розглядаємо всі сучасні формати зображень, звуків і відео зсередини. Лабораторні з цього предмету дали мені навички роботи із середовищем MATLAB. Мені подобалися екзаменаційні завдання: коли треба було запропонувати свій варіант рішення, щось придумати, розробити, нестандартно розрахувати, а не тількт вивчити теорію.

Ти ніколи не будеш знати достатньо, якщо не будеш знати більше, ніж достатньо.

У. Блейк

До кінця навчання я почав розуміти, що наш університет дає дуже гарну базу, основу для подальшої самоосвіти. Шкода, що навчальна програма дуже швидко застаріває і її потрібно оновлювати. Без підтримки її в актуальному стані, все більше і більше доводиться вивчати самому, а для цього потрібно мати прагнення знати більше всіх і краще за всіх. Предмети: організація баз даних, ООП, інтернет-технології, програмування під Windows, адміністрування мереж хотілося б розширити, тому що інформація, отримана на них, дуже оглядова, і без самостійного вивчення матеріалу застосовувати її на практиці важко.

Найголовніше, чого мене навчив університет — це вміння вчитися, швидко сприймати нову інформацію, без страху братися за будь-які нові починання.

Практика в Німеччині

Про свої здібності людина може дізнатися, тільки спробувавши застосувати їх на ділі.

Сенека

Ще на другому курсі я вступив у німецьку групу з метою потрапити на практику до Німеччини. Завдяки нашому професору, Володимиру Андрійовичу Святному, після отримання диплома бакалавра з відзнакою, я поїхав на 4 місяці до Штутгарта. Практику я проходив в інституті паралельних і розподілених обчислень (IPVS) у професора Леві (Paul Levi). Відділ, в якому я працював, бере участь у європейському проекті SYMBRION REPLICATOR, який займається розробкою роботів зі штучним інтелектом. У ньому використовувалися нові для мене середовища розробки. Програмувати під всі використовувані в роботах процесори я навчився дуже швидко. Також довелося вчитися командної роботи над програмним продуктом. За час практики я придбав цінний досвід роботи за спеціальністю, а також встиг побувати в багатьох німецьких містах, а також у Франції і в Чехії.

Виявлена мною активність була високо оцінена керівником: мене запросили на практику вдруге для написання магістерської роботи, вже на п'ять місяців.

Плани на майбутнє

Май мету для всього життя, мету для відомого часу, мету для року, для місяця, для тижня, для дня і для годині, і для хвилини, жертвуючи нижчі цілі вищим.

Л. М. Толстой

Людина може, здатна зробити дуже багато, але більшість з людей не роблять і половини можливого через слабку вимогливість до себе. Можна бути всебічно розвиненою людиною і нічого до ладу не зробити — головного, основного, суттєвого. Кожній людині необхідна нехай мала, але перемога у своїй справі.

Я хочу досягти високої кваліфікації в обраній спеціальності, розробляти сучасні затребувані програми та пристрої.

Цілі на найближче майбутнє:

  • закінчити навчання в магістратурі на відмінно;
  • пройти практику в Німеччині;
  • написати і захистити магістерську дисертацію;
  • можливо, вступити до аспірантури в Штутгартському університеті.

Подальші плани:

  • знайти цікаву роботу за фахом, яка б приносила радість і хороший дохід;
  • одружитися на коханій дівчині;
  • багато подорожувати.

Потім:

Сім'я — один із шедеврів природи.

Д. Сантаяна

  • жити в дружній та міцній сім'ї, вже з дітьми;
  • бути фахівцем вищого рівня;
  • побачити світ.