Біографія

Мене звати Жиданова Юлія.
Народилась я в місті Горлівка у 1988р. Саме тоді все і почалось... Мої батьки обоє з вищою технічною освітою, та, нажаль чи навпаки ніхто з них не працює за спеціальністю. Незважаючи на це, наша родина дуже весела та непередбачувана.

Мама дуже цікава та різноманітно розвинута людина. Як і всі мами, які люблять своїх дітей, вона хотіла з дитинства привити мені такий же різнобокий інтерес до життя, в результаті чого я з п'яти років почала ходити у кружок бальних танців, грати на скрипці (правда всього один рік :), закінчила художню школу і, як не странно, загальноосвітню №1 міста Горлівки на відмінно! Медаль мені не дали, проте я отримала великий досвіт у досягненні успіху.

Папа ж усе життя займається авіамодельним спортом та має безпосереднє відношення до різної техніки. Він брав мене з собою на змагання, де я зустрічала людей, дуже захоплених своїм ділом. З тих пір я впевнена, що для досягення успіху в житті треба любити своє діло та не зупинятися на досягнутому, а навпаки — ставити перед собою нову мету та рухатися веред. Яскравим прикладом для мене є мій батько — 3хкратний рекордсмен світу ( http://records.fai.org/models/ history.asp? id = 4262 ). Папа встановив світовий рекорд по швидкості польоту радіокерованої авіамоделi по замкнутому чотирикутного маршруту. Керована ним модель розвинула швидкість в 272.47 км / г. Деяку цікаву інформацію можна знайти на його сайті, зробленому мною за адреcою http://www.igor-jet.narod.ru/ . Попередній рекорд швидкості в цій дисципліні був поставлений американськими спортсменами і склав 241,8 км / ч. Але це відхилення від теми.

Папа не став у свій час засмучуватись у "ненародженні" сина, а взявся з дитинства наближати до мене свої знання та вміння. Скажу чесно — виходило в мене не завжди:), але, не зважаючи на це, я все одно у школі більше знала фізику та інформатику, ніж істуорію. Ближче до 11 класу, я вже точно знала, що не буду зв'язувати своє життя із інститутом культури, а піду саме на факультет комп'ютерних наук та технологій. Вибір мій опинився непередбачуваним для всіх моїх родичів, але папа схвалив :).

Вступила я до університету за співбесідою на бюджет. Ближе к пятому курсу пришлось выбирать преподавателя для магистрской работы и мой выбар пал на Самощенко Александра Викторовича. Занимаясь исследованиями методов обработки и преобразования разного рода сигналов, а в частности изображений, он заинтересовал меня этой темой, что и послужило для названия магистрской работы: исследование методов преобразования цветных графических изображений.

Відчуваю в собі сили та бажання добитися більшого, а головне отримати якісну освіту. Що до майбутнього, я б залюбки вiдвiдала всi країни Європи та Азії. Можливо б залишилася в одній з них та працювала в своє задоволення.