Середній бал в період навчання в університеті 4.75. Вільно володію російською і українською мовами. У обсязі, достатньому для читання і переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи в наступних програмних пакетах: КОМПАС - 3d; AUTOCAD, ANSYS, MATHCAD, STATISTICA. Маю навички програмування на мові PASCAL у середовищі DELPHI. Захоплююся різними видами спорту.
      Дитинство
      Я народився 26 січня 1988 року в чудовому місті Донецьку. Цій події дуже раділи мої батьки, Сергій Анатолійович і Олена Миколаївна. Коли мені було 5 років батько відвів в дитячий садок. Цей час запам’ятався мені безумным веселощами і балощами. Хоча, там все було як у всіх: метушня, різні стрибалки і тому подібне. Вихователі в дитячому садку страждали від мене по повній програмі, тому що хлопцем я був невгамовним,а що найжахливіше для них, більше 5 хвилин усидіти на одному місці не міг. Проте, з вихователями мені пощастило б, вони були добрими, а головне терплячими. Знало багато всього цікаво і із задоволенням ділилися своїми знаннями з малечею)).
      Крім вихователів від мене діставалося і батькам через сильну любов до цікавості - мені було цікаво все довкола. Питання "Як?", Навіщо?" і найпоширеніший - "Чому?" були моїми улюбленими, вони вискакували в моїй розмові буквально через кожні декілька хвилин, а то і секунд якщо дорослі обговорювали вкрай цікаву тему. Аби я сильно не приставав, батьки подарували велику настільну книгу "Почемучка", саме ця книга була найулюбленішою в дитинстві!
      Школа
      1 вересня 1995 років мама і батько відвели мене в чудову, як я тоді думав, 31 школу. Того дня я радів, як і всі першокласники. Під звуки першого дзвінка в моєму житті, одинадцятикласники з посмішками вручили подарунки - зошити (до цих пір зрозуміти не можу, навіщо зошити в косу?). Початкові класи пролетіли непомітно. Звичайно, я не можу претендувати на звання самого гарного, класний керівник, Наталія Вікторівна, згадує зараз моє прізвище з нервовим смішком, проте вчився я загалом добре. По-перше трьох класах навіть зміг отримати похвальні грамоти.
      У школі проводилася безліч різних заходів: зустрічі з ветеранами, новорічні свята, шкільні дискотеки, спортивні змагання, яким я приділяв особливу увагу. Починаючи з сьомого класу я захопився волейболом. У мене навіть виходило! Ми не одноразово брали участь в змаганнях між школами Лененського району. Наша команда відрізнялася завидною стабільністю, щорік займаючи призове 3 місце.
      Навчання проходило весело і невимушено аж до 11 класу. Як і більшість старшокласників, я задумався про вибір своєї майбутньої професії. Послухавши поради батьків і друзів, я прийняв рішення вступати до Донецького Національного Технічного Університету (ДонНТУ) на кафедру "Обробка металів тиском".
      Університет
      З 2005 року я – студент фізико-металургійного факультету ДОННТУ. З однокурсниками відразу склалися доброзичливі дружні взаємини. Не даремно говорять, що студентство –кращі роки в житті людини!
      З першого курсу навчання прагнув зарекомендувати себе грамотним і відповідальним студентом. Особливо хочу виділити Терехова С.В. за великий вклад у вивченні вищої математики, такий напір з першого курсу звичайно викликав у всіх студентів нашої групи шок! Проте, інтеграли, я думаю до цих пір пам'ятають, що найменше, пів групи, включаючи мене!
      У 2009 році закінчив ДонНТУ за фахом «Обробка металів тиском» з привласненням кваліфікації бакалавра і поступив в магістрат. Тема магістерської роботи: «Експериментальне дослідження впливу дрібності деформації в вертикальних валках при редукуванні слябів на параметри форми кінців розкатів у плані та вимушене поширення після їх прогладжування», над якою працюю з науковим керівником професором Руденко Євгенієм Олексійовичем.
      В майбутньому планую захистити магістерську дисертацію, а далі знайти роботу за фахом.
Вверх |