Магістр ДонНТУ Веретеннікова Тетяна Євгенівна

Дитинство

Я з'явилась на світ 9 вересня 1988 року у місті Курахове Донецької області. Моя мама, Веретннікова Світлана Юхимівна, - бухгалтер. У сім'ї я єдина дитина, та на щастя, це погано не відобразилось на моєму характері. Мені подобалось ходити до дитсадка, їсти манну кашу і гуляти з друзями (останні два уподобання залишились й донині).

У дитинстві я себе пам'ятаю, в принципі, достатньо спокійною дівчинкою, хоча чомусь завжди ходила зі збитими колінками у зеленці.

Школа

У 1994 році я пішла у 1 клас загально освітньої школи №1 м. Курахове. Великий білий бант, такий же великий букет квітів і чорні лакові туфельки..., незрозуміле, але дуже цікаве дійство, і велика кількість схожих на мене, збентежених першокласників. Школу я любила, хоча у початкових класах і не була відмінницею.

У 1999 році я перейшла до Освітньо-виховного комплексу політехнічного ліцею м. Курахове, хоча мама й була спочатку проти. Це відбулося через наш переїзд. Мій 6 клас... Нове місце, нові вчителі, нове оточення..., але нічого, пристосувалась. З'явились нові друзі. Чесно кажучи, зараз я дуже рада тому повороту долі. Там навіть сама обстановка сприяла навчанню. І вже у 8-ому класі я стала відмінницею, до чого довго йшла. Коли ж був розподіл за напрямками: гуманітарний чи фізико-математичний, я обрала другий. Хоча гуманітарні науки я теж дуже любила, особливо Право.

Я приймала участь і в суспільній діяльності: була ведучою деяких свят, малювала стінгазети, брала участь у КВК та ін. Не можу не згадати й велику кількість олімпіад, особливо з математики. Але особливих висот (максимум обласний рівень) у цій справі я не досягла. Ліцей дав мені дуже багато. Саме тут я стала Особистістю, за що я дуже вдячна. У 2005 році я закінчила його з золотою медаллю.

Університет

Стосовно вибору університету, то для себе я одразу визначила два, де б я хотіла навчатись. Звичайно, це було після розгляду таких варіантів як Гарвард, Єль чи Оксфорд. ;) Коротше кажучи, варіанти були наступні: або Донецький національний технічний університет, або Донецький національний університет.

Для вступу до ДонНТУ на спеціальність "Енергетичний менеджмент" я пройшла три тури рейтингів. При цьому з кожним наступним разом підвищувала свій результат. Таким чином, у третьому турі я набрала 52 бали з 60 можливих, і вибилась у лідери, чому була дуже рада.

У ДонНУ на спеціальність "Менеджмент підприємства" я не була допущена до складання іспитів через те, що мою медичну довідку загубили. До кінця прийому документів залишалось 5 днів, усі з яких я намагалась вирішити ситуацію. Але всі мої зусилля зазнали фіаско. Зараз я цьому, соріше, навіть рада. Адже моя спеціальність сьогодні дуже актуальна і має попит, до того ж вона мені подобається.

Вчилась я добре, навіть відмінно, на 5 і 4. Також приймала участь у суспільній діяльності – зробила рекламу для мого фізико-металургійного факультету. Брала участь у конференціях з фізики, електроніки, менеджменту, екології, у факультетській конференції (напрямок «Енергетика»). Маю два патенти, пов’язані з електронікою.

У 2008/09 навчальному році стала стипендіатом Донецького міського голови. У тому ж 2009 році брала участь у II етапі Всеукраїнської олімпіади зі спеціальності «Енергетичний менеджмент», де зайняла 9 місце та 3 командне. Тим літом отримала диплом бакалавра з відзнакою і була зарахована у магістратуру.

Тема моєї магістерської роботи «Дослідження схеми джерела тепло електропостачання з регулюванням навантажень за допомогою теплових насосів з метою підвищення ефективності використання первинних енергоресурсів». Моїм науковим керівником є Сафьянц Сергій Матвійович.

З осені 2009 року паралельно з основною своєю спеціальністю отримую другу – «Перекладач ділової документації (англійська мова)» на факультеті суміжних і додаткових спеціальностей у Донецькому національному університеті (закінчення освіти 2011 р.).

Плани на майбутнє

Як казав Мілорд Павич: "Один із правдивих шляхів у справжнє майбутнє - це йти в тому напрямку, в якому росте страх." Так ось я і хочу спробувати свої шанси в одній міжнародній компанії. Адже "ніщо так не сприяє створенню майбутнього, як сміливі мрії. Сьогодні утопія, завтра - плоть і кров" (Віктор Гюго).

Портал магистрів|

ДонНТУ|

Yandex|

Скорочене резюме

Біографія