Source of information: : http://www.personal.in.ua/article.php?ida=224
Охорона та використан¬ня програмного забезпе¬чення в Україні — серед найактуальніших проблем у сфері інтелектуальної власності. Актуальність охорони програмного за¬безпечення (далі — ПЗ) зумовлена насамперед тим, що на нинішньому етапі розвитку інформаційних технологій виникла низка протиріч між якісно новим станом світового ринку ПЗ, який зростає, є надзвичайно динамічним і перспективним сегментом сучасної економіки, та існуючими тенденціями і методами його правового регулювання. Відсутність належної теоретичної основи та законодавчої бази не сприяє ефективному вирішенню цих проблем. Процесам охорони, використання та лега¬лізації комп'ютерного ПЗ присвячено низку робіт українських та зарубіжних учених: В. Дмитрішин [1], В. Машуков [2], В. Негрескул [3], С. Петренко [4], М. Селіванов [5] та інші. Але ці наукові дослідження не враховують існування різних видів ліцензій на ПЗ і не можуть коректно і в повному обсязі висвітлити та вирішити проблему охорони ав¬торського права у цій галузі для комп'ютерних систем. У статті ми розглянемо проблему охорони та використання ПЗ із урахуванням факту наявності різних видів ліцензій на нього, які кардинально змінюють підходи до специфікації і захисту авторських прав, і як наслідок — його використання — закрите і відкрите (вільне) ПЗ. Ці два типи ліцензій на ПЗ визначають модель використання, організаційну модель розробки (якість і технічні па¬раметри програм), структуру витрат на різ¬них етапах життєвого циклу програм, і, зреш¬тою, на модель ринку ПЗ загалом. Існує дві моделі ПЗ: Закрите ПЗ (Proprietary software) — автор (або інший власник) утримує за собою низку прав, а користувач — лише обмежене право використання ПЗ. Зокрема, заборонено або закрито доступ до коду, заборонено вне¬сення будь-яких змін, використання більш ніж на одному комп'ютері, тиражування та розповсюдження, перепродаж, копіювання тощо. Відкрите (вільне) ПЗ (Free/Open Source Software) — базовий набір майнових прав пе¬редається («ліцензується») власникові кожного екземпляра програми. Користувач ПЗ отримує право та можливість використання програми для різних цілей, доступ до прог¬рамного коду, можливість копіювання (тира¬жування) і публічного поширення копій програми, а також можливість зміни і віль¬ного поширення як оригінальної програми, так і зміненої; дозволено будь-які дослідження механізмів функціонування програми та можливість використання механізмів (принципів) функціонування і будь-яких довільних частин коду програми для створення інших програм та/або адаптації до потреб користувача без додаткової згоди ав¬тора (або іншого власника), обов'язкових грошових відрахувань тощо. Спираючись на аналіз ліцензій і враховуючи їх особливості, спробуємо дати коротку характеристику цих двох видів ПЗ. Для закритого ПЗ характерні такі основні несприятливі для користувача моменти, спричинені насамперед умовами закритого коду, за допомогою яких власники ПЗ впли-вають на ринок комп'ютерних програм: • Більшість закритих програм постачають користувачам без вихідного коду, тобто у формі, що допускає тільки експлуатацію програми, але не її вивчення, модифікацію. • Приховування вихідного коду спричиняє зростання асиметрії інформації про товар або послугу, зокрема про якість програмування. Власник, який приховує код, одержує переваги, пов'язані з якістю пропонованого корис¬тувачам ПЗ. Так, у випадку виявлення помилки вартість внутрішнього супроводу екземпляра програми на майбутніх етапах експлуатації може значно збільшитися. • Приховування вихідного коду спричиняє також монополізацію послуг із супроводу програм (виправлення помилок, розширення функціональності, інтеграція з іншими програмами і новим обладнанням). Право внесення змін належить до виняткових майнових прав автора, однак, що стосується випущених в обіг екземплярів програм, це право може бути обмежено (ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права» [6]). Все ж користувач, не маючи доступу до вихідного коду, але володіючи таким правом, мусить подолати серйозні технічні труднощі, щоб скористатися ним. У результаті на ринку надання таких послуг власник ПЗ мо¬же мати або має монополію. • Серйозним ексцесом закритого ПЗ є тенденція до «проприетаризації» («антистандартизації») інтерфейсів. Інтерфейс — це спосіб взаємодії програм між собою, з обладнанням і з кінцевим користувачем (визначає взаємодію програми із системою, формат збереження або передачі даних, протокол (послідовність кроків) пере¬дачі даних, інтерфейс користувача (сукупність команд, якими користувач керує програмою, і повідомлень, що відображають її стан або результати роботи). Володіючи винятковим доступом до вихідного коду більш як однієї програми, власник може спонукати інших розробників ПЗ взаємодіяти з його нестандартним інтер¬фейсом або навмисне відхиляється від стандартів і таким чином створювати «власні інтерфейси». Розвиток ринку ПЗ, як правило, супроводжується стандартизацією інтерфейсів. Стандартизація інтерфейсів, що формує конкурентний ринок сумісних і вза¬ємозамінних програм, вигідна для кінцевого користувача і, зрештою, для галузі загалом, однак може бути невигідна для компаній-монополістів, які домінують у деяких сег¬ментах ринку ПЗ. Зазначене варто розуміти саме як ексцеси закритого ПЗ, як закономірні, логічні, але не обов'язкові наслідки його закритості, які можна скорегувати виробленням відповідних угод, наприклад, які передбачають обов'язкове постачання вихідного коду програми. Проблема «піратства» — це ще один ексцес, тісно пов'язаний із існуванням закритого ПЗ. Це серйозний руйнівний фактор функціону¬вання ринку ПЗ загалом. Посилення державної боротьби з піратством в Україні призвело до сплеску попиту на відкрите ПЗ, яке через розподіл виняткових майнових прав припи¬няє можливість зловживань. Переваги відкритого ПЗ порівняно з закри¬тим ПЗ найяскравіше виявляються в ситуації масової експлуатації програм цього типу [7]. Наявність численних вже готових вільних програм. Замовлення на доопрацювання: мо¬дифікацію, адаптацію, локалізацію, документування існуючої програми, пакета або системи значно дешевше, ніж замовлення розроб¬ки «з нуля». Право введення в цивільний обіг додаткових екземплярів програм. Наявність цього права є важливим, оскільки дає змогу уникнути проблем, пов'язаних із ліцензуванням, і, як наслідок, користувач отримує право виготовляти та використовувати додаткові екземпля¬ри програми.
Література
1. Дмитрішин В. Легалізація та ефективне викорис¬тання програмного забезпечення в Україні // Інтелектуальна власність. — 2002. — № 10. — С.16–19.
2. Машуков В. М. Компьютерное право: практиче¬ское руководство. — Львов: Аверс, 1998.
3. Негрескул В. Ліцензійне програмне забезпечен¬ня. Правовий режим користування // Юридичний журнал. — 2003. — № 3. — С. 48–55.
4. Петренко С. Правовий захист програмного за¬безпечення в Україні // Право України. — 2003. — № 6. — С. 62–65.
5. Селиванов М. В. Захист права на комп'ютерну програму (авторсько-правовий аспект): Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — X., 2002. — 20 с.
6. Закон України «Про авторське право і суміжні пра¬ва» від 23 грудня 1993 року № 3792-XII. (Із змінами, вне¬сеними згідно із Законами: № 75/95-ВР від 28.02.95 // ВВР. — 1995. — № 13. — Ст. 85; № 998-XIV від 16.07.99 // ВВР. — 1999. — № 41. — Ст. 373; № 2627-III від 11.07.2001 // ВВР. — 2001. — № 43. — Ст. 214; № 850-IV від 22.05.2003 // ВВР. — 2003. — № 35. — Ст. 271; № 1294-IV від 20.11.2003 // ВВР. — 2004. — № 13. — Ст. 181).
7. Детальний фактологічний аналіз відомчих експертних зауважень на проект Закону України «Про використання Відкритих стандартів даних та Вільного програмного забезпечення в державних установах і державному секторі господарства» Реліз 4а, 18.06.2003: http://osdn.org.ua/legal/OSL_analysis_ofdept_objections_v4a.pdf
8. Текст ліцензії GNU General Public License: http://www.gnu.org/copyleft/gpl.html
9. Цивільний кодекс України: Коментар / Ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. — Одеса: Юридич¬на літ., 2004.
10. Проект Закону України «Про використання стандартів даних та Вільного програмного забезпе¬чення в державних установах і державному секторі господарства», внесений народним депутатом Укра¬їни Б. І. Олійником від 18.06.2003: http://osdn.org.ua/legal/ZP299_FSL_v11.pdf
11. Пояснювальна записка до Закону «Про вико¬ристання Відкритих форматів та Вільного програмно¬го забезпечення в державних установах та держав¬ному секторі господарства» від
12.11.2002: http://osdn.org.ua/legal/poasn_zap_v9a.pdf
13. Офіційний сайт компанії Red Flag Software Co., Ltd.: http://redflag-linux.com/egyhq.html