Source of information: http://vlp.com.ua/files/14_3.pdf
Розглянуто принципи побудови систем охоронної сигналізації, особливості та способи застосування сучасних охоронних сповіщувачів, наведено їхню класифікацію; пропонується перелік вимог та завдань, які повинні враховуватись під час проектування та створення таких систем.
Вступ. Характерною особливістю останнього часу стало питання забезпечення безпеки у сучасному суспільстві. Це проблема є однією з найголовніших та найважливіших для кожного з нас. Напевне, кожен серйозно задумувався над питанням власної безпеки та безпеки свого майна, квартири, офісу тощо. Проте вимоги до рівнів забезпечення цієї безпеки та способів їхньої реалізації звичайно є різними. Проблема фізичного захисту об’єктів, як не дивно, дійсно посідає чільне місце у нашому житті. Реалізація фізичного захисту дасть змогу уникнути різноманітних несанкціонованих проникнень на контрольований об’єкт, крадіжок важливих матеріалів та взагалі забезпечити надійний захист такого об’єкта. Розв’язання цієї задачі можливе тільки за умови грамотного оснащення об'єкта охорони сучасними високонадійними технічними засобами охоронної сигналізації. Звичайно, недостатньо знати, що техніка і система загалом буде працювати задовільно. Необхідна ще і впевненість в тому, що її нелегко буде вивести з ладу. Крім того, варто враховувати залежність надійності системи безпеки від її вартості. У цьому полягає одне з істотних обмежень у виборі методів і засобів охорони.
Охоронна сигналізація може бути автономною, з автоматичним додзвоном та пультова. Основна мета автономної сигналізації – відлякати зловмисників і оповістити про факт проникнення на об’єкт захисту за допомогою сирен. При застосуванні охоронної сигналізації другого типу у разі небезпеки відсилається голосове або текстове повідомлення на телефон власника об’єкта. Але найбільший ефект від охоронної сигналізації досягається при її під’єднанні на пульт позавідомчої охоронної служби або на пульт централізованого спостереження приватного охоронного підприємства.
Для знімання інформації про стан контрольованого об’єкта, що підлягає захисту, використовують сенсори, а в як основний, базовий блок – контрольні панелі, на які виводиться вся інформація від сенсорів через канали зв’язку.
Сенсор – це пристрій, що встановлюється на об'єкті охорони, який безпосередньо сприймає інформацію про стан об'єкта і перетворює її на величину, зручну для передавання каналом зв'язку. Особливістю сенсорів охоронної сигналізації є реєстрація, переважно, неелектричних величин, що є дуже складним завданням при забезпеченні високої надійності та достовірності контролю [1].
У системах охоронної сигналізації використовуються сенсори таких типів: пасивні інфрачервоні сенсори руху; розбиття скла; активні інфрачервоні сенсори руху і присутності; фотоелектричні; мікрохвильові; ультразвукові; вібросенсори; магнітні (герконові); шлейфи тощо.
Ультразвукові і радіохвильові сповіщувачі зараховують до активних, а всі інші – до пасивного типу сповіщувачів. Окрім вказаних, існують також сповіщувачі, що використовують інші фізичні принципи дії: ємнісні, індуктивні, електромагнітні тощо.
Сьогодні великого поширення набули охоронні сповіщувачі для захисту периметра та приміщень об’єктів, що охороняються. Звичайно кожен з таких сповіщувачів має певні переваги та недоліки і це багато в чому визначається умовами встановлення та експлуатації.
Для розроблення систем охоронної сигналізації з підвищеною надійністю роботи потрібно забезпечити виконання таких вимог та завдань, що ставляться до них [9]:
– максимальна повнота захоплення контрольованої зони;
– мінімальна ймовірність невиявленого обходу перешкоди зловмисником;
– достатні вибірковість та чутливість до присутності, руху та інших дій зловмисника;
– можливість виключення “мертвих” зон і простота розміщення сповіщувачів;
– висока надійність роботи у заданих кліматичних умовах;
– стійкість до природних випадкових завад;
– задовільний час виявлення зловмисника;
– простота і надійність конструкції;
– достатньо швидка і точна діагностика місця проникнення;
– можливість централізованого контролю подій;
– прийнятна ціна. Розглянемо принципи побудови і функціонування найпоширеніших сьогодні сенсорів охоронної сигналізації.
Детектори руху і присутності. Найбільшого поширення серед детекторів руху набули інфрачервоні сенсори руху та присутності. Бувають сенсори двох видів – активні та пасивні.
Активні інфрачервоні (АІЧ) сенсори призначені переважно для охорони зовнішніх периметрів об'єктів, що охороняються, і складаються з інфрачервоного (ІЧ) випромінювача та приймача. Принцип дії такого сенсора ґрунтується на формуванні випромінювачем імпульсного ІЧ випромінювання, яке уловлюється приймачем. У момент перетину порушником ланки, що охороняється, ІЧ випромінювання не потрапляє на приймач і спрацьовує сигнал тривоги. Для зменшення кількості хибних спрацювань застосовують більше ніж один ІЧ промінь, внаслідок чого формування сигналу тривоги відбувається тільки при одночасному перетині всіх променів [3].
Пасивні інфрачервоні сенсори (ПІЧ) руху дають змогу виявляти проникнення людини в контрольовану зону за допомогою реєстрації зміни інтенсивності інфрачервоного випромінювання, що приймається, від рухомого об'єкта, а також виникнення пожежі. Ці сенсори використовуються для блокування підступів до ділянок, що охороняються, в закритих опалювальних і неопалюваних 96 приміщеннях [1]. Сенсори відрізняються переважно формою зони чутливості і стійкістю до помилкових спрацювань. Зона чутливості сенсорів для систем охоронної сигналізації є сектором (90o-110o). У технічному описі сенсорів наводяться діаграми, які наочно демонструють зони чутливості сенсорів. Проте діаграма сповіщувача може бути змінена використанням змінних лінз Френеля, що додаються до сенсора, або накладки, які перекривають частину чутливого елемента сенсора. У простих пасивних інфрачервоних сенсорах опрацювання сигналу здійснюється аналоговими методами, в складніших – цифровими за допомогою вбудованого процесора. ПІЧ сповіщувачі бувають як настінними, так і такими, що кріпляться до стелі [3].
Як АІЧ, так і ПІЧ є надійними та простими в обігу. Проте цю особливість не потрібно переоцінювати, оскільки промені зазвичай розміщуються близько до землі, а не до стелі, де, як правило, збирається дим. Тому необхідно мати на увазі те, що від пилу або диму інфрачервоні системи сигналізації можуть мимоволі вмикатися. Більш того, якщо вони встановлені на вулиці, дощ, листя, кущі або тварини можуть спровокувати їхнє увімкнення [4].
Ультразвукові сенсори. Сенсори ультразвукової системи охоронної сигналізації призначені для охорони закритих приміщень і видають сигнал тривоги як у разі появи порушника, так і у разі виникненні пожежі. Принцип їхньої дії заснований на реєстрації зміни ультразвукового поля, викликаного появою в приміщенні людини або виникненні пожежі. Вони характеризуються високою чутливістю, але і високим рівнем хибних спрацювань, наприклад, якщо порушник дуже повільно переміщується, то він може обійти систему сигналізації. Окрім цього, деякі матеріали поглинають звук і, якщо об'єкт, що охороняється, містить багато предметів, виготовлених з такого матеріалу, або великогабаритні предмети, то вони обмежують дію такого сенсора, створюючи ділянки екранування ("мертві зони"), в яких сенсор не реагує на рух порушника, а це, своєю чергою, створить труднощі у використанні системи. Налаштування таких сенсорів залежить від зміни навколишнього середовища, наприклад, повітряні потоки, що створюються кондиціонерами і опалювальними приладами, також можуть призвести до помилкового спрацьовування системи сигналізації. Тому ці сенсори здебільшого використовують для охорони об’єктів, малих за об’ємом, наприклад, вітрин, музейних цінностей, салону автомобіля тощо[5]. У найпростішому випадку до складу сенсора входять блок опрацювання сигналу, акустичний випромінювач та акустичний приймач. Як випромінювальний елемент використовується п'єзоелектричний ультразвуковий перетворювач, який перетворює електричну напругу, що виробляється задавальним генератором ультразвукових частот, на акустичні коливання повітря в об'ємі, що охороняється. Чутливим елементом сповіщувача є п'єзоелектричний ультразвуковий приймальний перетворювач акустичних коливань на змінний електричний сигнал. З виходу приймача сигнал надходить у схему блока опрацювання сигналів, яка залежно від закладеного в неї алгоритму формує те або інше повідомлення [6].
Література
1. Журавлев С.Ю. Частная охрана. – М.: Здоровье народа, 1994. – 270 с.
2. Лаврус В.С. Охранные системы. – серия "Информационное издание", 1996. – 125 c.
3. www.mdsafe.com.ua Системы охранной сигнализации.
4. www.wisp.ru Системы сигнализации и замки.
5. Мокренко П.В. Елементи і пристрої фізичної та електронної охорони об’єктів. – Львів:Фенікс, 2000 – 185 с.
6. www.bez.net.ru Охранные извещатели.
7. www.ref.net.ua Анализ современных оптических ТСО.
8. www.allbest.ru/referat Системи сигналізації.
9. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах. – М: Финансы и статистика; Электроинформ, 1997. – 368 с.