Магістр ДонНТУ Бурлак Ольга Сергiївна

Як проходило моє дитинство?.. Народилася я 9 лютого 1988 року в м. Донецьк, а в жовтні 1989 року пішла до дитячого садочку «Іграшка». Група в нас була дуже дружна та згуртована. Весело проходили заняття з нашими вихователями, а саме із Гладковою Іриною Миколаївною та Вдовенко Лідією Олексіївною. Ранком завжди робили зарядку з нашими вихователями, а вдень були уроки з музики й англійської мови. Саме з дитинства я відчула любов до іноземної мови, якою я займаюся і донині. Особливо в пам'яті залишилися підготовки до дитячих ранків: розподіл ролей, пошиття та підбор костюмів і генеральні репетиції. На ці свята завжди приходило багато батьків, бабусь і дідусів. Пам'ятаю, як на початку вересня ми з вихователями пішли до школи, щоб подивитися, як проходить перший дзвінок, і це були незабутні враження: море квітів, всі діти були ошатно одягнені, а вчителі говорили напутні слова своїм підопічним.

Коло моїх захоплень не обмежувалося дитячим садком. Кілька разів на тиждень я ходила на народні танці в ансамбль «Конфіті» та кілька разів виступала на різних заходах у складі цього ансамблю. Також займалася малюванням, а ще один раз у тиждень відвідувала школу творчості для дітей. Як правило, на цих заняттях нас вчили англійській мові, малюванню, ритміці, хореографії та музиці. Як і у дитячому садку, на цих заняттях ми готувалися до свят: учили вірші, пісні та ставили цікаві сценки, переодягалися у карнавальні костюми та запрошували батьків на свята.

На початку літа або на початку осіні я зі своїми батьками їздила у Слав’яногірськ на відпочинок, а іноді батьків заміняли бабуся й дідусь. Це були казкові часи! Тому що цілими днями ми гуляли по лісу, збирали гриби, шишки, квіти і опалі листочки з дерев. А по дорозі назад, коли поверталися із прогулянки, підгодовували білок, які жили у пансіонаті. Іноді прогулянку по лісу дорослі заміняли прогулянкою по річці на човні, але вражень від цього в мене залишалося не менше. Коли мені було три роки, бабуся з дідусем у перший раз у моєму житті повезли мене на море до Криму. Тому що це був травень місяць, то купатися у морі мені не дозволяли. Але тоді для мене це море здавалося цілим океаном!!! Під час відпочинку ми багато гуляли по парках і навіть бачили дельфінів у відкритому морі.

Ось так радісно та райдужно пройшло моє дитинство з морем приємних вражень і спогадів про нього!

Із чого почалося моє шкільне життя?.. У 1995 році я пішла до першого класу школи №19 м. Донецька. Моя перша вчителька – Бурова Людмила Петрівна, чудовий педагог і людина. З початковою школою пов'язано чимало пам'ятних подій, таких, як дитячі ранки, поїздки із класом до ботанічного саду, цирк і театри.

У п'ятому класі нашим класним керівником стала Волкова Ганна Григорівна, учитель української мови та літератури. Ми багато чим зобов'язані цій людині, не тільки тим, що саме вона виховувала в нас любов до рідної мови й літератури та вчила завжди виражати і відстоювати свою точку зору, але і тим, що вчила нас бути командою та завжди залишатися людиною в будь-якій життєвій ситуації.

Протягом мого навчання з п'ятого по восьмий клас у цій школі мені зустрілось чимало прекрасних педагогів, яким хочеться сказати величезне спасибі за те, що вони були терплячі до нас і намагалися поділитися знаннями, якими володіють самі. А саме: Картунова Людмила Захарівна (учитель російської мови та літератури), Гелло Тамара Василівна (учитель німецької мови), Нікуліна Світлана Іванівна (учитель фізики).

Шкільне життя проходило активно. Дуже часто ми із класом брали участь у багатьох заходах, присвячених пам'ятним датам, ставили сценки та брали участь в олімпіадах і конкурсах по німецькій мові.

І ось вже закінчується 8-ий клас і я поступаю до Донецького ліцею «Інтелект». І знову проходить час, а разом із ним три роки навчання та ліцейського життя. Уроки, контрольні, іспити, цікаві поїздки – все це назавжди залишиться в моїй пам'яті. Ліцей став для нас другим будинком, де сполучалися екологія духу та тіла. Наші педагоги розкривали перед нами свої знання, а ми при цьому пізнавали істину для себе, щоб увійти до ріки життя вільними людьми.

Хочу виявити особливу подяку Власову Володимиру Володимировичу (директор ліцею «Інтелект» і вчитель історії), Курносовій Світлані Олександрівні (завуч по виховній частині та вчитель правознавства), Толпигіну Олександру Єгоровичу (вчитель алгебри та геометрії), Федорову Григорію Івановичу (вчитель інформатики), Котановій Інні Вікторівні та Лавриновіч Вікторії Альбертівні (вчителі хімії), Олендарь Ользі Сергіївні (вчитель російської мови та літератури) і, звичайно ж, нашому класному керівникові – Носач Олені Володимирівні (вчитель української мови та літератури).

Саме ці педагоги навчили нас бути вимогливими до самих себе і толерантно ставитись до помилок товаришів. За час навчання в ліцеї ми навчилися працювати з повною віддачею, мислити, творити, відстоювати свою точку зору.

Переді мною відкрилася можливість збагатити свою пам'ять ще більшими знаннями і стати дійсно духовно багатою, а тому вільною і творчою людиною.

Що дуже важливо: мені допомогли побачити в собі краще, повірити в себе, а це невеликі кроки до самоствердження у житті.

Не дивлячись на всі пережиті труднощі й випробування, зараз складно представити, що в моєму житті могло не бути цих трьох чудових років.

Я вдячна долі, що все відбулося саме так!!!

Як проходить моє студентське життя?..

У 2005 році я поступила до Донецького національного технічного університету на факультет економіки та менеджменту на спеціальність «Управління персоналом і економіка праці».

Важко передати словами ту радість і ті емоції, які я відчула, довідавшись про вступ до університету ще на рейтингах навесні. Але не менш важко передати перші враження, які справив на мене перший навчальний день 1 вересня 2005 року в університеті. Усі здавалися мені дуже дорослими, а багато предметів незрозумілими. У такому руслі непомітно пройшов перший семестр першого курсу. І ось підійшов час першої сесії. Завдяки тому, що протягом усього семестру я вчилася та готувалася до занять, страху перед сесією не було, і більшість відміток по іспитам я одержала автоматом. Дуже добре запам'яталася перша курсова робота з макроекономіки і здача її на «відмінно». Ось так промайнули перші три семестри університетського життя. І стали вже дуже звичними курсові та контрольні роботи, реферати і доповіді. Весело проходило студентське життя: щодня відбувалося щось нове і цікаве. Поряд з навчальною діяльністю завжди був час для зустрічі з друзями дитинства і зі шкільними друзями, для поїздок за кордон і просто на відпочинок.

Наприкінці 5-го семестру відбулося перше проходження практики на ЗАТ «Сармат». Практику я проходила з декількома одногрупниками (Борейко Мариною і Воробйовим Олексієм). Під час практики ми ознайомилися не тільки з кадровим діловодством, а також і з деякими елементами виробництва. Наприкінці 7-го семестру я проходила практику на ТОВ «Страхова компанія «НАСТА», де ознайомилася з деякими видами страхування і страховою справою. Під час проходження практики я визначилася з темою для дипломного проекту. Тема моєї майбутньої магістерської роботи називається «Стилі керівництва людьми в організації». Я вважаю, що ця тема дуже актуальна в момент, коли починає розвиватися середній бізнес, тому що успіх кожної компанії прямо залежить від людей, які в ній працюють. А для того, щоб правильно організувати роботу колективу, необхідно вибрати найбільш прийнятний стиль керівництва людьми, що підходить саме для даної конкретної організації. Мій науковий керівник - кандидат економічних наук Следь Олександра Миколаївна, яка дуже допомагає в написанні магістерської роботи.

Також особливу подяку хочу висловити викладачам: Усачовій Галині Вікторівні (кафедра економічної теорії), Матвейчук Вікторії Іванівні (кафедра фінансів і банківської справи), Голоті Валентину Станіславовичу (кафедра соціології і політології), Євсєєвій Олені Геннадіївні (кафедра вищої математики ім. В.В. Пака) і, звичайно ж, викладачам нашої рідної кафедри «Управління персоналом і економіка праці»: Швець Ірині Борисівні, Захаровій Оксані Володимирівні, Чумаченко Олені Володимирівні, Следь Олександрі Миколаївні, Поздняковій Світлані Валерівні, Коваленко Тетяні Вікторівні, Коновальчик Вірі Володимирівні, Подлужній Наталі Олександрівні і Шульгіній Тетяні Сергіївні.

Улітку, після закінчення 4-го курсу, я влаштувалася на роботу в компанію ТОВ «Донбас Арена». Я вважаю, що це колосальний досвід роботи з людьми, тому що до кожної людини необхідно знайти свій підхід і зрозуміти її психологічний стан і настрій. Крім того, що я вчуся і працюю, ще регулярно займаюся спортом у спортклубі «Спортмакс» і протягом декількох років вивчаю англійську мову, тому що вважаю, що знання іноземної мови - одна із запорук успішності людини.

Які в мене плани на майбутнє?..

У майбутньому я планую продовжити вивчення англійської мови і приступити до вивчення німецької або іспанської мови. Сподіваюся, що в мені вийде гармонійно сполучати мою професійну діяльність зі спортом і моїми близькими людьми та друзями. Зараз починаю замислюватися про одержання другої вищої освіти за фахом «Психолог» і вважаю, що це буде прекрасним доповненням до моєї першої спеціальності.

Звичайно ж, хочеться знайти постійне місце роботи зі своєї спеціальності для того, щоб зрозуміти – чи дійсно я зможу займатися цим все життя чи ні. Адже головне – щоб людина одержувала від роботи не тільки матеріальне задоволення, але і моральне.

Існує багато країн, у яких хочеться побувати і зануритися у культуру місцевого населення. І з кожним днем їх кількість збільшується. Наприклад, дуже мрію побувати в Іспанії і побродити по маленьких вуличках Барселони і Валенсії, в Америці, а саме в Нью-Йорку, в Індії і познайомитися з культурою і релігією місцевого населення, а якщо вистачить сміливості та рішучості, то відправитися у туристичний похід з рюкзаками та наметом.

«Зірко одне лише серце. Самого головного очами не побачиш»
Антуан де Сент-Екзюпері

Повернутися до початку

Бурлак Ольга Сергіївна