Григор'єв В.В., Позднякова C.B.

Источник: Актуальные проблемы экономического и социального развития производственной сферы - 2009 / Материалы 6-ой Международной научно-теоретической конференции студентов и молодых учёных. - Донецк, Донецкий национальный технический университет, 2009. - с. 155-156.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
 

Як економічна категорія продуктивність праці - це ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ.
Кожне підприємство характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати або знижуватися під дією різноманітних чинників. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робот чи послуг).

Управління продуктивністю праці - це складне комплексне завдання однаково важливе для організацій будь-якої сфери діяльності і будь-якого розміру, якщо вони планують досягти успіху в ринковій конкуренції. Реалізація цього завдання залежить від грамотної та скоординованої роботи економістів і менеджерів на всіх етапах програми.

На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва. Підвищення продуктивності праці є безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва. Джерелом зростання продуктивності праці, е техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу. За рахунок цього продуктивність праці зростає так швидко, що дає можливість виробляти все більше споживчих благ меншою кількістю праці.

Фактори зростання продуктивності праці представляють собою сукупність рушійних сил і причин, що призводять до збільшення продуктивності праці. На підприємстві існують також резерви зростання продуктивності праці, що визначаються як можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Основним завданням економіста і менеджера в даному контексті є знаходження шляхів використання внутрішньовиробничих резервів та способів підвищення позитивного впливу факторів на продуктивність праці.

Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на вітчизняних підприємствах необхідно розробити програми управління продуктивністю, в яких визначатимуться види резервів, конкретні терміни і заходи по їх виявленню і реалізації, плануватимуться витрати на ці заходи і очікуваний економічний ефект від їх впровадження, призначатимуться відповідальні виконавці, розроблятимуться системи мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності.

Отже, продуктивність праці є важливою економічною категорією, підвищення, вдосконалення і раціоналізація якої має важливе значення для ефективної діяльності будь-якого підприємства.