ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ  В УКРАЇНІ

 Шаров В.С.

VI щорічна наукова конференція "Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія"

Сучасний розвиток  економіки країни здійснюється на інноваційних засадах і безпосередньо пов'язаний з формуванням ефективної державної інноваційної політики, її реалізація передбачає визначення пріоритетів і концептуальних засад інноваційного розвитку країни, формування нормативно-правової бази щодо відносин між державними інституціями та інноваційно активними суб'єктами діяльності, використання прямих і опосередкованих методів регулювання інноваційної діяльності з метою її активізації, формування і розвитку відповідної інфраструктури. Проблеми інновацій, стратегії нововведень як комплексу заходів, спрямованих на впровадження в господарську діяльність нової техніки, технологій, винаходів постійно перебувають у полі зору світової і вітчизняної економічної думки. Водночас опрацювання наявних вітчизняних джерел  засвідчує,  що більшість складових частин даної сфери аналізу мають простір для подальшого розгортання досліджень. Крім того,  представлені наукові пошуки потребують узагальнення, урахування нових факторів стосовно формування активізації інноваційного розвитку підприємств. Незважаючи на велику кількість досліджень і публікацій щодо проблем інноваційної діяльності, її аспекти залишаються дискусійними. Актуальність обраної теми зумовлюється, з одного боку, ключовим значенням ефективної економічної стратегії інноваційного розвитку підприємств, створенням передумов для підвищення їх конкурентоспроможності на державному і глобальному рівнях, а з іншого усе ще недостатнім ступенем розробленості відповідної проблематики у вітчизняній науці.
Держава, будучи головним суб"єкто  створює умови для фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт із різних джерел. У галузі прикладних досліджень і розробок головним має стати контрактний метод фінансування на базі проектної (програмно-цільової) організації.
З метою фінансової підтримки суб'єктів інноваційної діяльності при­йнято постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Поряд­ку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюдже­ті для фінансової підтримки інноваційних та інвестиційних проектів" від 1 березня 2008 року №329 та "Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки" від 14 березня 2008 року №455.
У світовій практиці підтримки інноваційної діяльності вироблено значну кількість інструментів, за допомогою яких держава реалізує необхідні функції у цій сфері, серед них - пряма фінансова підтримка інновацій­них процесів та фіскальні пільги для суб'єктів інноваційної діяльності.
Пряма фінансова підтримка державою інноваційної діяльності перед­бачає:
-  надання пільгових позик і грантів;
-  безпосереднє фінансування утворення нових галузей, наукоємних виробництв тощо за рахунок коштів державного бюджету, зокрема на державних підприємствах;
- компенсацію банківського відсотка цілком чи його частини, в разі спрямування позики на фінансування інвестицій у технологічні ін­новаційні зміни;
До числа фіскальних пільг, що використовуються в розвинутих краї­нах для стимулювання інноваційних процесів, слід віднести такі:
-   зниження ставок податку на прибуток підприємств;
-   податковий кредит інноваційним підприємствам;
-   звільнення від деяких відрахувань до бюджету;
-   пільгова амортизація для фірм, визначених як інноваційні.
Як свідчить практика провідних країн світу, підвищення ефективності фінансового і податкового механізмів стимулювання є одним з головних напрямів реалізації державної інноваційної політики. У разі запрова­дження пільгового оподаткування пріоритетних видів інноваційної діяльності в Україні має бути забезпечений перехід від принципу надання пільг за належністю до пріоритетних галузей економіки до функціональ­ного принципу, а саме:
-        застосування пільг в оподаткуванні прибутку інноваційних підпри­ємств згідно з чинним законодавством;
-        звільнення від податків наукових установ, діяльність яких здійсню­ється за рахунок державного бюджету;
-        звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів (з прирівнюванням їх до інвестицій в людський капітал);
-        звільнення від оподаткування коштів підприємств, які спрямову­ються на фінансування наукових досліджень (з прирівнюванням їх до інвестицій в інтелектуальний капітал);
-        звільнення від оподаткування коштів комерційних банків, страхових компаній, пенсійних фондів та інших фінансових установ, які ін­вестуються в інноваційні підприємства та встановлення пільг з опо­даткування коштів, отриманих внаслідок цих інвестицій, зокрема - диференціювання ставки податку на прибуток комерційних банків залежно від напрямів використання ресурсів шляхом зниження їх у разі довгострокового кредитування високотехнологічних проектів, пільгове оподаткування прибутків від страхування інноваційних підприємств тощо;
-        надання пільг в оподаткуванні комерційних банків, які здійснюють кредитування інноваційних підприємств, насамперед - довгострокове.
Висновок
Таким чином, для того що б в країні розвивалася фінансування  інноваційної діяльності  необхідно перейняти зарубіжний досвід так як розвиток західних країн досконаліший  та  більш стабільніший тому пропонується впровадити такі принципи. Лише в разі систематичного виділення необхідних фінансових ресурсів у достатньому обсязі для створення високотехнологічних виробників науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт може бути досягнуто кумулятивного ефекту від науково-технічної та інноваційної діяльності. Треба що б стратегія передбачала ком­плексне стимулювання щодо нововведень, відсутні достатній рівень державного фінансування, сприятливе оподаткування компаній, що фінансують високотехнологічні розробки та інно­ваційних підприємств, спрощений механізм їх реєстрації, пільговий доступ до кредитних ресурсів та інститути стандартної інноваційної структури.