Сёмик Мария Сергеевна

СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ІННОВАЦІЙНИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У сучасних умовах господарювання одним з найбільш важливих чинників ефективного довгострокового функціонування вітчизняних підприємств є успішне здійснення інноваційної діяльності, яка дозволить значною мірою забезпечити соціально-економічний розвиток нашої країни. Однією з причин низької інноваційної активності в Україні разом з браком фінансових і інших ресурсів, а також невизначеністю і ризиком інноваційної діяльності, є відсутність належного досвіду в управлінні інноваційною діяльністю в сучасних умовах ринкової економіки. Коріння цієї проблеми йде в минуле і зв'язані з відсутністю загальноприйнятої термінології. У вітчизняній літературі широко представлені різні визначення терміну «інновація», «інноваційна діяльність». Але немає єдиного уявлення про поняття «інноваційні рішення», яке по суті є засобом реалізації інноваційної діяльності підприємства, оскільки направлена на впровадження і використання нововведень для отримання прибутку. Виходячи з того, що інноваційні рішення є вирішальним елементом розвитку сучасного виробництва, проблеми визначення сутності поняття інноваційних рішень набувають особливої актуальності. Ці проблеми важливі як на рівні підприємств (організацій), так і на вищих рівнях управління національною економікою.

Існує велика різноманітність думок з приводу поняття визначення, суті і природи інноваційних рішень. Це пов'язано з багатоаспектністю цього явища, недостатнім використанням в реальній діяльності, ігноруванням в існуючому законодавстві. При проведені досліджень сформульовано власне визначення, згідно з яким, інноваційне рішення – це свідомий вибір альтернативи серед множини можливих, виконання якої веде до реалізації конкретних інноваційних цілей.

На сьогоднішній день у авторів в області даної проблематики немає єдиної точки зору не тільки щодо того, який є оптимальна класифікаційна система інноваційних рішень, але і чи повинна ця класифікація розроблятися як самостійна система, або базою для неї може служити загальна, універсальна класифікація рішень, розроблена до специфіки діяльності економічного суб'єкта. Причиною тому, на наш погляд, є той факт, що на сьогоднішній момент не вирішено фундаментальне питання щодо можливості існування подібної універсальної класифікації в принципі. Відповідно до цього нами запропоновано ввести наступні класифікаційні групи чинників для інноваційних рішень:

1. За суб’єктом прийняття: одноосібні; колективні.

2. За рівнем прийняття: рішення на вищому рівні управління; рішення на середньому рівні управління; рішення на низовому рівні управління.

3. За сферою охоплення: загальні рішення; часткові рішення.

4. За тривалістю дії: короткотермінові; середньотермінові; довготермінові.

5. За способом обґрунтування: інтуїтивні; аналітичні; логічні; імпульсивні; інертні.

6. За ступенем складності: складні; середньої складності; прості.

7. За цілеспрямованістю: стратегічні; тактичні; оперативні.

8. За характером: економічні; соціально-психологічні; адміністративні; технологічні.

9. За наслідками впливу: негативні; нейтральні; позитивні.

Таким чином, інноваційні рішення торкаються усіх функцій підприємства, формуючи своєрідний "діалог" між ними. У процесі прийняття інноваційних рішень головною метою є прийняття таких рішень, які би забезпечили створення конкурентоспроможної продукції та досягнення ефективних результатів інноваційної діяльності.