Про себе

          Середній бал у період навчання в університеті становить 4,85. Вільно володію російською й українською мовами. В обсязі, достатньому для читання, спілкування й переписки, володію англійською мовою. Маю досвід роботи з: Windows 98/XP; МS Office 97/2007 (MS Word, MS Excel, PowerPoint); SPSS 9+10/15.0, Golden Software Surfer 8;

          В 2009 році одержала червоний диплом бакалавра за фахом «Геологічна зйомка, пошук та розвідка родовищ корисних копалин».

          Захоплююся читанням літератури різного змісту, малюванням, дизайном одягу й інтер'єра.

Коротка біографія

Дитинство

          Я, Тарасенко Анастасія Степанівна, народилася 15 жовтня 1988 року в місті Шахтарск. Перші роки життя пам'ятаю погано (а точніше - взагалі не пам'ятаю), тому довелося активно розпитати батьків. Спираючись на їх розповіді, справи йшли як в усіх - принесли з пологового будинку – зачекали деякий час - відвели в дитячий садок. З особливих моїх талантів у ті часи називають вміння танцювати й виразно декламувати віршики, але найціннішим вважають художні здатності - дотепер пригадують розмальовані шпалери по всій квартирі;)

          Мама - Тарасенко Наталя Вікторинівна, головний маркшейдер ДП «Шахта ім. М. Горького», тато - Тарасенко Степан Тимофійович, заступник начальника служби охорони ТК «Привокзальний».

Школа

          В 1995р. пішла в перший клас загальноосвітньої школи № 1 міста Шахтерска, де й продовжився мій розвиток як особистості. Пройшло декілька років, на сімейній раді виявилося, що є бажаючі жити в Донецьку й тому треба якось це вирішувати...

          В 2000 році бажання стало дійсністю, а навчання моє продовжилося в загальноосвітній школі № 74 міста Донецька. За всі роки навчання, на радість татові, мамі й коту Митьку (жартую, звичайно!), я зібрала чудову колекцію похвальних аркушів і різних грамот, закінчивши, згодом, школу з відзнакою. Паралельно крутилась як білка в колесі (занадто багато всього було, тому розповім детальніше):
          - брала участь в шкільних, районних і міських олімпіадах з гуманітарних та технічних предметів, при цьому, час від часу, посідаючи призові місця;
          - брала участь у конкурсах з малювання на різні тематики (ось де мені допоміг дитячий досвід розмальовування шпалер!..), при цьому перемагала. Дуже часто;)
          - далеко не останнє місце займала у редколегії шкільної газети «Серпанок» (була штатним кореспондентом і художником -дизайнером). Мої найкращі матеріали пізніше були опубліковані в газетах «Вечірній Донецьк» і «Голос шахтаря»;
          - виступала, як мені здається, на всіх концертах, у якості ведучої. Також брала участь у всіх постановках, граючи всіх підряд, але жодного разу в житті не дісталася тільки одна роль - Діда Мороза); Географія виступів різна - школа, район, місто...

          -і багато чого іншого...

Університет

          Вибір вузу й спеціальності - це особлива історія, що трапилася із мною відразу після закінчення школи. Своє свідоцтво з відзнакою я йшла віддавати на спеціальність «Геологія», супроводжували мене позаду маркшейдер і гірський інженер-шахтобудівник (мама і тато). Разом з цим, щоб я згадала і нізащо не забула, мені нагадували про наявність у більш дорослому поколінні інженера-розроблювача підземних родовищ, збагачувача корисних копалин, фахівця з гідровидобутку вугілля й фахівця з ремонту підземного остаткування (бабусь і дідусів)... Взагалі, я зрозуміла, що якщо не виберу собі майбутнє зі спеціалізацією «Геологічна зйомка, пошуки й розвідка», гірська промисловість не переживе втрати такого майбутнього фахівця;)
          Тому довелося скласти іспити й почати навчатися в ДонНТУ. Тепер от продовжую династію...
          ... У період навчання в університеті я, втім як і багато хто, з головою пірнула в навчальний процес. Лекції й лабораторні змінювалися модулями й сесіями, супроводжувала їх наукова праця, час від часу траплялася виробнича практика…

          Зі своїх особливих успіхів і досягнень я можу назвати героїчні здійснення походів в шахту (не треба спиратися на підручники, там картинки, звичайно, гарні, але слабко відповідають дійсності!) і участь у наукових конференціях (незабутній досвід...) Також, пам'ятається, на першому курсі я старанно заблукала в третьому корпусі, але це сумнівне досягнення).

Магістратура

          По закінченню чотирьох курсів у деканаті мені видали червоний диплом бакалавра. У цей же день написала заяву й вступила до магістратури. Чому б і ні? Нехай навчальний процес триває. Додому я принесла тільки ксерокопію диплома (оригінал залишився в деканаті), батьки поставили її в сервант і пишаються дотепер)
          Варто розповісти й про мого наукового керівника. Його я вибрала, природно, не випадково. Це професор кафедри ПІ й ЕГ Віктор Іванович Альохін. Пам'ятаю, коли бігла в деканат подавати заяву на навчання в магістратурі, він побажав щасливого вступу. От тепер ми й працюємо разом - я творю, а він, як старший товариш, дуже допомагає мені в цьому й поточняє потрібний напрямок дій. Добре, що наші наукові інтереси збігаються! Що стосується вибору теми моєї магістерської роботи - намагалася підібрати найбільш актуальну і цікаву, потрібну для розвитку нашого регіону. Докладніше - в авторефераті).

          Плани на майбутнє ...

          Плани на саме найближче майбутнє - поповнити портал магістрів ДонНТУ власним сайтом..
          Плани на більш віддалене майбутнє - захистити магістерську роботу й одержати диплом.
          А далі поки нічого не хочу загадувати – життя довге й непередбачуване!