Я народилася прекрасним, сонячним ранком 25 листопада 1988 року в місті Макіївці, який є, на мою думку, самим прекрасним місцем на землі. Мої батьки з моменту моєї появи оточили мене своєю любов'ю і турботою, і по сьогоднішній день вони є моєю надійною опорою і підтримкою в житті. Все дитинство я отримувала всілякі подарунки: ляльки, ведмедики, але найдорожчий подарунок я отримала 28 лютого 1994 - мені подарували сестру, рідніше людини немає на всьому білому світі. Наші милі дитячі жарти є незмінними супутниками нашого існування досі. Як і більшість дівчаток, я ходила на танці, плавання, але ніде на довго не затримувалася, єдиним хобі, яким я віддаю по можливості максимум часу — це здоровий міцний сон.
У 1996 році пішла у звичайну школу №47 міста Макіївки. Мені щастило — завжди зустрічалися чудові вчителі. Першою моєю вчителькою була Ірина Миколаївна Радченко, вона стала для нас не просто класним керівником, але і старшим другом і помічником, вона завжди про нас піклувалася, підтримувала в скрутну хвилину, давала поради. Я вчилася добре радувала батьків похвальними листами і п'ятірками в щоденнику, але так як і на сонці є плями, я теж була не ідеальна і моя поведінка часом залишала бажати кращого. У старших класах я займала почесну посаду старости. Брала участь у багатьох шкільних заходах, у тому числі КВК. Про вибір професії я почала замислюватися ще в початкових класах, найбільш улюбленим уроком був урок музики, тому бачила себе співачкою, велика сцена маніла мене до 8 класу поки на уроці фізики не дізналася про закон Ома, який перевернув мою свідомість, з того самого дня я зрозуміла що моє покликання дарувати людям "світло". Першою сходинкою для досягнення цієї мети був вибір внз, вибір був очевидний, потім у випускному класі займалася на підготовчих курсах Донецький національний технічний університет (ДонНТУ), де і вибрала спеціальність "Електричні станції". ДонНТУ є членом асоціації європейських університетів і членом Європейського товариства інженерної освіти. Університетом укладено більше 40 договорів про співробітництво із зарубіжними партнерами з країн Європи, США, Китаю, Кореї. За роки існування ВНЗ підготовлено більше 107 тисяч фахівців. Серед наших випускників чимало державних діячів, керівників підприємств, великих вчених.
У 2006 році пройшовши всі екзаменаційні тести, я отримала заповітний лист про зарахування мене в почесні ряди студентів електротехнічного факультету (ЕТФ) на спеціальність "Електричні станції" (ЕС). Студентські роки були дійсно гарні. Група в яку я потрапила, складалася з розумних, цікавих, товариських людей з якими я незабаром знайшла спільну мову і подружилася. Одним з найбільш пам'ятних подій для мене стала перша сесія, словами не передати, які сни снилися мені і моїй родині за ці два тижні. У порівнянні з ними не здача іспиту була лише маленькою неприємністю. На практиці все виявилося не так страшно, і після першої сесія я гордо змогла носити звання студента ДонНТУ. Так пройшли всі сесії, і заслужена стипендія гріє душу мою з року в рік. Хотілося б сказати пару слів про викладачів. За ці п'ять років я прожила маленьке життя і провівши паралель з реальністю, зрозуміла: у життя студентської, як і в реальному на шляху зустрічаються люди, які залишають приємні спогади, і таких серед викладачів було чимало. Життєвий досвід, який я придбала навчаючись в ДонНТУ, говорить про те, що знання, якими наділили мене кваліфіковані викладачі, допоможуть мені зайняти гідне місце в суспільстві і застосовувати їх для вирішення нових, цікавих, дуже важких завдань, які ставить перед нами сучасне життя. В 2010 році я отримала диплом бакалавра і вступила до магістратури. Тема магістерської роботи: "Розробка методу інтелектуального визначення режимів роботи елементів власних потреб теплоелектростанції". Керівником моєї магістерської роботи я вибрала одного з провідних викладачів на кафедрі ЕС факультету ЕТФ д.т.н., професор Миколи Васильовича Гребченко, який допоміг вибрати тему магістерської роботи і постійно стежить за ходом її виконання. Тема моєї магістерської роботи не просто цікаве словосполучення, а потрібне і перспективний напрям.
У планах на майбутнє написати і успішно здати магістерську роботу, потім знайти роботу, яка приносила мені моральне та матеріальне задоволення. Ще хотілося б об'їздити весь світ і познайомитися з культурою різних народів нашої планети, а почну я, мабуть, з Білорусі ... Ну і, звичайно, створити сім'ю, яка буде моєю підтримкою і стимулом по життю.