РОЗРОБКА МОДЕЛІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ МАТРИЧНИМ ПЕРЕТВОРЮВАЧЕМ ЧАСТОТИ

Кострубіна К.А., магістрант 1-го курса, Шумяцький В.М., канд. техн. наук., доц.
Донецький національний технічний університет


Джерело:


В останній час на основі повністю керованих ключів (GTO, IGBT) з'явився окремий клас перетворювачів частоти з безпосереднім зв'язком, що отримав назву матричний перетворювач частоти. Використання методів широтно-імпульсної модуляції робить матричний перетворювач конкурентноспроможнім по відношенню до перетворювачів з проміжною ланкою постійного струму та автономним інвертором напруги.

Матричний перетворювач з'єднується з навантаженням за допомогою дев'яти двонаправлених ключів. Також при керуванні перетворювачем необхідно дотримувати двох основних правил:

а) не повинні бути одночасно включені ключі, що з'єднують фази живильної мережі і фазу двигуна щоб уникнути короткого замикання;

б) хоча б один ключ, що з'єднує фази мережі і фазу двигуна повинний бути включений.

Схема матричного ПЧ із навантаженням

Рисунок 1 – Схема матричного ПЧ із навантаженням

Система вхідних напруг перетворювача має вид:

Формула

Вектор вихідних напруг матричного перетворювача може бути представлений:

Формула

З формул (1) і (2) ?i і ?про відповідно частоті вхідної і вихідної напруги.

Якщо розглянути зв'язок між вхідними і вихідними напругами, то має місце залежність:

Формула

де M(t) – передатна матриця:

Формула

де:

Формула

– циклічний режим ключа SAa;

Ts – період роботи.

Вхідний струм дорівнює:

Формула

Циклічний режим повинний задовольняти наступним умовам щоб уникнути коротких замикань:

Формула

Це може бути реалізоване за допомогою алгоритму Вентуріні, що керує ключами SAa, SBa, SCa відповідно до бажаного вихідними напругою і частотою. Ключі, що формують напругу кожної фази двигуна замикаються по визначеному циклі.

Час циклу:

Формула

де

Формула

– частота переключення, що повинна бути якнайбільше, щоб мати низький гармонійний склад вихідної напруги.

Ключі керуються таким чином, що середнє значення вихідної напруги дорівнює бажаній напрузі за період Ts.

На основі викладених вище рівнянь будується математична модель матричного перетворювача частоти .

Необхідний коефіцієнт використання живильного напруги (q), вихідна частота (fo) і частота переключення (fs) – вхідні величини необхідні для розрахунку циклічного режиму матриці М. Цикл для коефіцієнта використання живильного напруги q=0.5 має вид:

Формула
Формула
Формула

де

Формула

- частота модуляції;

teta - відповідна фаза виходу;

q – коефіцієнт використання живильного напруги.

Модель генератора керуючих імпульсів показана на рисунку 2. У даній моделі на вході порівнюються модуляційні функції з пилкоподібною напругою і далі надходять на вхід логічних елементів. Логічні ключі використовуються для одержання трьох сигналів, що пропорційні циклічному режиму силових ключів, для однієї фази вихідної напруги.

Модель генератора керуючих імпульсів

Рисунок 2 – Модель генератора керуючих імпульсів

Блок Switch у пакеті MatLab працює по наступному принципу: він має 3 входи [in(1), in(2), in(3)] і 1 вихід і виконує логічну операцію: – if in(2)>0 then output=in(1) – else output=in(3).

Вихідними сигналами даної моделі є сигнали періодів замикання/розмикання силових ключів для формування фази вихідної напруги, що надходять на керуючі електроди транзисторів (рис.3).

Модель силового ключа

Рисунок 3 – Модель силового ключа

Замикаючи по визначеному алгоритму, силові ключі формують криву вихідної напруги однієї з фаз матричного перетворювача з відрізків кривих живильного напруги.

Модель фази матричного перетворювача частоти

Рисунок 4 – Модель фази матричного перетворювача частоти

Крива вихідної напруги перетворювача для fo=100Гц

Рисунок 5 – Крива вихідної напруги перетворювача для fo=100Гц

Таким чином, на базі існуючих рівнянь розроблена структурна схема МНПЧ у пакеті MatLab, що доповнена реальними напівпровідниковими елементами (транзисторами, діодами) з урахуванням їхніх властивостей.

Література

  1. Шавьолкін О.О., Наливайко О.М. Перетворювальна техніка: Навч. посібник. – Краматорськ: ДДМА, 2008. – 202-216с.
  2. Шрейнер Р.Т. Математическое моделирование электроприводов переменного тока с полупроводниковыми преобразователями частоты. - Екатеринбург: УРО РАН, 2000. – 654 с.