Я,
Євгенія Олександрівна Тукмачова,
народилася 8 жовтня 1988 в місті Суми. Тато – Олександр
Дмитрович Головань, токар, мама – Тетяна Іванівна Головань,
монтажник
радіоелектронної апаратури,
брат – Максим Олександрович Головань, слюсар.
Коли
я була дуже маленькою, мій батько вчився на вечірньому
відділенні політехнічного інституту. Щоб не заважати йому складати
сесії й готуватися до диплома, ми (мама, брат і я) часто їздили в гості
до
бабусі, яка живе в місті Торезі. Після закінчення татом інституту, у
віці 2-х
років, ми переїхали жити до міста Торез, де я почала ходити в дитячий
сад зі
своїм старшим братом. Мені, як і всім дітям, в основному, ніколи не
подобалась тиха година,
тому що завжди хотілося спілкуватися зі своїми друзями. Дитячий сад
називався «Веселий», тому життя в ньому протікало
дружно й весело. Там
мене навчили малювати, ліпити з пластиліну, а згодом, у підготовчій
групі
читати і писати. На диво
моїх батьків перші кроки навчання мені давалися
дуже легко на відміну від брата. У цьому допомагала мені моя
посидючість тацілеспрямованість.
У
1996
році я пішла, вчитися в загальноосвітню школу
Ι-ΙΙ ступенів № 22 міста Тореза.
Моя перша вчителька – Галина Олександрівна Дюкова, яка була
мені другою
мамою. Вона
і мої батьки доклали дуже багато зусиль, щоб я добре вчилася, так як я
часто
хворіла. І я виправдала
їх сподівання і
закінчила початкову школу з похвальним
листом.
У
процесі навчання брала участь в олімпіадах з географії та фізики. З
2002 року
батьки перевели мене в школу № 1 міста Тореза, яку потім перейменували
в ліцей
«Спектр». Надійшла я у технічний клас, де був упор
на точні предмети
(математика, фізика). Брала участь у міжнародній олімпіаді
«Кенгуру» та посіла
призове третє місце. З дитинства мріяла отримати економічну освіту, але
в 11–му
класі, при виборі професії віддала перевагу інженерній
спеціальності.
Я вирішила вступати
до Донецького національного
технічного університету, на електротехнічний факультет, тому що це дуже
сильний
ВНЗ в технічній підготовці. У 2006 році я вступила на французький
технічний
факультет за спеціальністю «Електротехнічні системи
електроспоживання». Чому на
французький факультет, так як я в школі хотіла вивчити ще одну іноземну
мову.
25 листопада 2006 я вийшла заміж. Перший семестр був дуже важким для
мене, і
з'являлися навіть думки покинути
навчання, але
мета була поставлена, до якої я досі прагну. У травні 2007 року я
народила сина
і екстерном закінчила перший курс. Але я не здалася і продовжила
подальше
навчання. Я вдячна своїм батькам, які завжди допомагають мені в скрутну
хвилину
і наставляють на вірний шлях. Особливо хотілося подякувати декана
Олександра
Васильовича Левшова, Валентина Яковича Горіна, Геннадія Григоровича
Ізмайлова, Наталію
Миколаївну Погрібняк, Наталію Валентинівну Камозіну, Іллю Адольфовича
Бершадського,
Віктора Івановича Чурсінова і багато інших викладачів за надану
допомогу, терпіння
і розуміння.
Брала
участь у студентській олімпіаді з французької мови і зайняла третє
місце. Крім
хорошої
успішності у
навчанні я ще й встигала у вихованні
улюбленого сина. Після
успішного закінчення
четвертого курсу в 2010 році я здала державний іспит на відмінно і
вступила до
магістратури на бюджет. Тема моєї магістерської роботи
«Дослідження
іскробезпечних кіл змінного струму і кіл з імпульсним
живленням». Ця
тема є досить актуальною у сфері вугільної промисловості.
Науковий керівник – кандидат технічних наук, доцент Ілля
Адольфович
Бершадський,
який викладає у мене з другого курсу. Він зарекомендував себе як
розумний,
грамотний і знає свою справу викладач з моєї кафедри.
У найближчому майбутньому планую завершити написання магістерської роботи і успішно захистити її. Хочеться знайти хорошу і цікаву роботу, яка приноситиме мені лише задоволення. Надалі сподіваюся народити дівчинку і мати дружну, міцну сім'ю.