Про себе
Я, Коршунова Наталія Сергіївна, народилася 30 серпня 1989 року в м. Антрацит, Луганської області. До моменту мого народження мої батьки: Валентина Вікторова Коршунова й Сергій Миколайович Коршунов, були студентами третього курсу ДонНТУ і після мого народження проживали разом зі мною в другому гуртожитку.
Теплі слова хочу сказати про своїх бабусь: Ольгу Дмитрівну й Ларису Петрівну, які витратили величезну кількість часу на моє виховання в дошкільні роки і разом з мамою допомагали робити перші кроки в цьому величезному світі. Саме завдяки їхнім старанням я вивчила безліч казок і віршів.
Після закінчення університету мої батьки переїхали в мамине рідне місто Антрацит.
На даний момент мій батько працює інженером програмістом у ТОВ «Торговий Дім Амстор» у м. Донецьку, мати провідним економістом в управлінні «Антрцитміжрайгаз».
Дитинство
Якщо чесно, не пам'ятаю всіх подробиць свого дитинства. Відразу після переїзду в Антрацит мене віддали в садок, де я була активною і в той же час слухняною дитиною, брала участь у святах, любила співати й танцювати. У садку мені хотілося якомога швидше піти в школу, тому що я вірила, що одержу багато нових знань, та й хотілося швидше подорослішати.
Також любила гуляти надворі з друзями, виїжджала в село до бабусі, там подобалося влітку бігати купатися на ставок.
Дуже любила їздити до бабусі в м. Маріуполь, щоліта ми всією родиною відпочивали в пансіонаті на Білосарайскій косі, я вважаю що це був дуже гарний час, який назавжди залишиться в моїй пам'яті як найяскравіший і найприємніший спогад з дитинства.
Школа
В 1996 році я пішла в перший клас у СШ№9, але в наступному році із-за переїзду мене перевели в школу-ліцей №3, де я провчилася наступні 9 років ( 4-й клас перескочила). Саме з цього моменту в моєму житті з'явилися друзі, з якими ми не розстаємося дотепер.
У шкільні роки я відвідувала безліч кружків: 5 років займалася в балетній студії, закінчила «Школу ведучого», ходила на волейбол та на кружок дизайнерів.
Наприкінці свого оповідання про шкільні роки особливу подяку хочу виразити своїй класній керівниці, Вікторії Митрофанівні, яка із самого дитинства намагалася виховати в нас найкращі моральні якості, і витрачала на це чимало сил та енергії. Ніколи не забуду вчителя алгебри й геометрії Валентину Максимівну, дуже активну талановиту жінку, завдяки якій я відкрила в собі здатності до технічних наук.
Університет
У виборі університету й спеціальності мені допомагала мама, за що зараз я їй дуже вдячна, оскільки на той момент я не дуже розуміла, ким прагну стати.
В 2006 році вступила в Донецький національний технічний університет (Доннту), а також у Луганський Східно-український університет. Вибір зробила на користь ДонНТУ, тому що в цьому інституті вчилися мої батьки. Закінчивши семестр в університеті я зрозуміла, що мій вибір правильний.
Початок навчання став для мене початком нового життя. Перші враження від університету були приємними й повністю виправдали мої надії: життя в гуртожитку, нові знайомі й друзі. Перший курс пройшов дуже весело й швидко, він був початком дорослого, самостійного життя. Вчитися в університеті нелегко, але головне старання й бажання досягтися більших вершин.
4 роки навчання пролетіли непомітно, після чого я одержала червоний диплом бакалавра й без питань вступила в магістратуру, де зараз і навчаюся.
Вибір теми магістерської роботи і наукового керівника не викликав у мене особливих сумнівів, оскільки екологічні проблеми, що виникають при збагаченні вугілля є дуже актуальними в моєму рідному місті. Мій науковий керівник – Михайло Михайлович Перістий дійсно відповідальний викладач, головною метою якого є навчити студентів і передати їм знання!
Плани на майбутнє
Що стосується моїх планів на майбутнє – найближчим часом, у першу чергу, це написати гарну магістерську роботу й успішно захистити її, одержати цікаву, високооплачувану роботу в області екології.
На мій погляд, найголовніше в житті кожної дівчини – це створити міцну родину, народити дітей, дуже хочеться зуміти сполучити ці дві основні цілі свого життя: родина й кар'єра.
Також хочеться прожити своє життя з гідністю і з розумом використати знання, які придбала в університеті.