Поклонська А. Ю.

Источник: Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів – 2011 / Матеріали ХХI Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів. – Донецьк, ДонНТУ – 2011.

У 1994 році Європейський парламент прийняв Європейську директиву «Упакування й поводження з відходами», але за останні майже два десятиріччя проблема твердих побутових відходів (ТПВ) перейшла до групи глобальних.

Особливо гостро дана проблема спостерігається в Україні: на сьогодні накопичено близько 5 млрд. м³ твердих побутових відходів, що складуються на 750 полігонах (звалищах), заповненість багатьох з котрих досягла 70 – 90%, а деякі – переповнені і давно повинні припинити своє функціонування.

У Донецькій області близько 400 млн. м³ побутових відходів (8% від загальноукраїнських) складуються на 82 звалищах загальною площею 230 га, більшість з них досягли 100%-вого заповнення. Негативним фактором є щорічне появлення в області 700 – 900 несанкціонованих («диких») смітників, що «кочують» з одного місця столиці Донеччини на інше [3].

У Донецьку діють три полігони: «Чулковський», «Ларинський» і «Петровський», які за своїми характеристиками не відповідають сучасним санітарно-екологічним вимогам. Крім того, їхні потужності майже вичерпані. Розташовані дані об’єкти вкрай нераціонально (всі три – у південній частині міста). У цьому випадку витрати на перевіз і склад ТПВ різний для 8 районів міста. Вивіз сміття в Донецьку здійснюють 4 – 6 підприємств.

Чулковський полігон знаходиться у південно – східній частині міста, експлуатується з 1979 року. Майданчик межує із вільними від забудови землями Донецької міськради. Площа території смітника – 3,2 га [2].

Ларинський полігон розташований у відпрацьованих вапняних кар'єрах. Перебуває у видаленні від південної границі міста, в 30 км від колишньої станції перевантаження ТПВ Куйбишевського району. Смітник експлуатується з 1993 року, але розрахований лише на п’ятнадцятирічний строк експлуатації. Розміщаються ТПВ Ворошиловського, Куйбишевського, Буденівського, Ленінського й Калінінського районів.

Петровський полігон займає проммайданчик колишнього кар'єру в південній частині Петровського району; має площу 3,5 га й глибину 5 – 6 м. Обслуговує Петровський і Кировський райони. Заповнений на 100%. Полігон не тільки не відповідає сучасним екологічним нормам, але взагалі не має обов'язкової 500-метрової санітарної зони від житлової забудови, внаслідок чого є вогнищем поширення небезпечних інфекцій [2].

В місті прийнята вивізна система збору. Метод збору і видалення при цій системі планово-подвірний. Система такого збору передбачає наявність спеціально обладнаних майданчиків або відведені місця для контейнерів. Сміттєзбирачі відвозять ТПВ до полігонів згідно затвердженому графіку.

Діяльність спеціалізованих підприємств по збору і вивезенню ТПВ фінансується в основному за рахунок оплати договорів.

Діюча система збору відходів не відповідає сучасним вимогам, залишається низьким рівень механізації об'єктів комунального господарства внаслідок значного фізичного і морального зносу основних фондів, недостатньої кількості спеціалізованих транспортних засобів, машин і механізмів для санітарного очищення і прибирання територій. Ускладнює ситуацію відсутність санкціонованих місць складування, системи збору і сортування ТПВ.

В роботі представлені результати обробки анкетування населення міста Донецька щодо питаннь збору, вивозу і обізнаності мешканців з таких питань, як адреса підприємства, що обслуговує район, реальна плата за вивіз сміття, проблеми роздільного збору, відомості про акцію «Натисни на сміття» та «Регіональний план про поводження з відходами».

На рисунку 1 представлені результати обробки анкет з 2 питань:

1) задоволення графіком вивозу сміття;
2) звернення до відповідних інстанцій у разі порушення графіку.

– так; – ні; – байдуже Рисунок 1 – Результати обробки анкетування

Аналіз даних графіку показав, що 50,4% населення влаштовує графік вивозу сміття, 25,9% не згодні з існуючим графіком, решта проявляє байдуже відношення. Крім того, опитування показало, що 85,2% населення у разі порушень графіку вивозу нікуди не звертаються.

Нажаль, 68,1% мешканців міста не знають адрес підприємств, що обслуговують райони, 75,5% ніколи не замислювались над тим, скільки складає реальна плата за вивіз ТПВ, 78,1% ніколи навіть не чули про акцію «Натисни на сміття» та про існуючий в місті Донецьку «Регіональний план про поводження з відходами».

Отже, однією з найгостріших та найголовніших екологічних проблем в Україні є збір міського сміття. Міста ростуть, збільшується кількість відходів, несанкціонованих смітників, з кожним роком погіршується екологічна обстановка, а відношення до сміттєвої проблематики практично не міняється. В Донецьку, як і багатьох інших містах України не приділялася належна увага проблемі твердих побутових відходів. Основна причина існування цієї проблеми – погана інформованість та байдужість населення до стану навколишнього середовища міста.

Список літератури

1. Остапко В. М., Глухов О. З., Блакберн А. А., Мулєнколва О. Г., Єндеберя А. Я. Регіональна екологічна мережа Донецької області: концепція, програма та схема / Під загальною ред. Остапко В. М. – Донецьк: Видавництво – ТОВ «ТЕХНОПАК», 2008. – 96 с.

2. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2005 році / Під ред. С.В. Третьякова, 2006. – 108 с.

3. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2008 році, Донецьк, 2009. – 116с.