Поклонська А. Ю.

Источник: Сучасні проблеми екології та геотехнологій – 2011 / Матеріали VII Міжнародна наукова конференція студентів, магістрів та аспірантів. – Житомир, ЖДТУ – 2011.

У 1994 році Європейський парламент прийняв Європейську директиву «Упакування й поводження з відходами», але за останні майже два десятиріччя проблема твердих побутових відходів перейшла до групи глобальних.

Особливо гостро серед європейських держав ця проблема стоїть в Україні: на сьогодні накопичено близько 5 млрд. м³ ТПВ, що складуються на 750 полігонах (звалищах), заповненість багатьох з яких досягла 70-90%, а деякі – переповнені і давно повинні припинити своє функціонування.

У Донецькій області близько 400 млн. м³ побутових відходів (8% від загальноукраїнських), які складуються на 82 звалища загальною площею 230 га і більшість з яких досягли 100%-вого заповнення. Слід відмітити, що щорічно в області з’являються 700-900 несанкціонованих («диких») смітників, що «кочують» з одного місця столиці Донеччини на інше [2].

У Донецьку діють три полігони: «Чулковський», «Ларинський» і «Петровський», які за своїми характеристиками не відповідають сучасним санітарно-екологічним вимогам. Крім того, їхні потужності майже вичерпані. Вивіз відходів у місті здійснюють 6 автопідприємств [1].

Проблема міста ускладнюється тим, що населення, особливо приватного сектору, у зв’зку з низьким рівнем свідомості, з одного боку, і неефективною роботою сміттєзбирачів, з іншого, утворює до 200-300 смітників, що займають площу родючих земель до 15 га.

В роботі представлено результати дослідження стану Петровського полігону, як потужного осередка забруднення всіх складових природного середовища - атмосфери, гідросфери, ґрунтів. Будь-який полігон виступає своєрідним «біохімічним реактором», оскільки в товщі ущільнених шарів ТПВ відбувається утворення значних кількостей токсичних фільтратів і газів, деякі з котрих відносяться до вибухонебезпечних. Крім цього наявність умов для розвитку хвороботворних мікроорганізмів стають причинами інфекційних хвороб, а залишки харчових компонентів привертають до себе небажану увагу безпритульних собак, кішок, які можуть стати джерелом спалаху сказу.

На даному полігоні на глибині 1,5-2,5 м утворюється рідина сіро-чорного кольору з показником по БПК5 500-5000 мг/дм³. Фільтрат, досить труйна рідина, що безперервно витікає з товщі відходів.

Біологічне розкладання органічної частини ТПВ супрводжується утворенням води, кількість якої збільшується за рахунок атмосферних опадів і забруднюючих речовин органічного і неорганічного походження (нітрити, нітрати, ціаніди, As, Pb, Cd, Hg, Zn). Вся вода під дією гравітації проходить крізь шар відходів, насичується хімічно небезпечними речовинами.

Токсичність фільтрату настільки велика, що вона практично не знижується навіть при його розведенні в 100 разів! Але на полігоні не передбачені системи збору і очищення фільтрату, що і відрізняє санітарно-екологічний полігон від звалищ та смітників.

Нижче наведена формула для розрахунка кількості фільтрату (Уф), що може утворитися в робочому тілі Петровського полігону з урахуванням суми річних атмосферних опадів даного регіону (Р=500 мм/рік*м²), їхньої випаровуваності (І=200, мм/рік*м²) і поглинання води робочим тілом полігону (W=100 мм/рік*м²):

Таким чином кількість фільтрату становить 2000 м³/га.

Як видно з результатів розрахунку, фільтрат, потрапляючи у водні об’єкти міста може стати причиною погіршеня психо-фізіологічне здоров’я населення. Згідно головного завдання сталого розвитку будь-якої держави, здоров’я населення є найголовнішою цінністю і виступає індикатором сталого природного середовища, тому вирішення проблеми знищення і утилізації ТПВ є головним завданням сьогодення.

Список літератури

1. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2005 році / Під ред. С.В. Третьякова, 2006. – 108 с.

2. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2008 році, Донецьк, 2009. – 116с.