Толкачова Марина Геннадіївна

Факультет екології та хімічної технології

Кафедра руднотермічних процесів та маловідходних технологій

Спеціальність «Екологія металлургії»

Шляхи скорочення викидів діоксинів та фуранів в електросталеплавильному виробництві

Керівник: к.т.н., доцент Перістий Михаил Михайлович

Біографія

Я, Марина Геннадіївна Толкачова, народилася 2 листопада 1988 року в м. Сніжне, Донецькій області. Цей день багатьом запам'ятався тим, що вперше випав сніг, а моїй рідні – нарешті з'явилася довгождана дівчинка. Батько, Геннадій Володимирович Толкачов і мама Валентина Василівна Толкачова все життя працюють на «Снежнянському машинобудівному заводі», тому мене і брата вважають головним досягненням в житті, і ми намагаємося їх не розчаровувати.

Дитинство

У 1,5 роки я пішла в ясла, потім в дитячий сад. Там то і розкрилися мої здібності. Я виявилася відкритою, активною і дуже веселою дитиною, улюбленицею всіх виховательок, хоча був і недолік – я ніколи не спала під час тихої години, за що в покарання стояла в кутку з подушкою і одними хлопчиками. Запам'яталися також різні вистави на святах, де мені діставалися головні ролі. Я вдячна батькам зате, що вони відправили мене до садка, так саме тут я отримала відмінну підготовку до школи.

Школа

У 1996 році я була прийнята в 1-А клас середньої школи №5 м. Сніжне, який і закінчила з відмінністю. Навчання давалося мені легко, хоча відмінницею я більше не була – завжди була одна четвірка серед всіх п'ятірок, яка переслідувала мене всі 10 років. Улюбленими предметами були математика, географія і музика, з 6-го класу я вчилася в українському класі. Брала участь в шкільних і міських олімпіадах по географії і правознавству, де займала перші місця. З 7-го класу почала додатково займатися математикою в коледжі при Донецькому національному університеті. Паралельно з навчанням хотіла і творчо розкритися, тому ходила на декілька кружків. З танцювальним кружком ідея не вдалася – я була як «ведмідь на роликах» і терпіти не могла туди ходити, мама була дуже засмучена їй так хотілося бачити дочку з ходою балерини, зате кружок малювання і театральний кружок підкорив мене повністю і назавжди. Я навчилася малювати простим олівцем портрети, аквареллю і масляними фарбами пейзажі. Навіть зараз, коли мені нічим зайнятися – я малюю. Я довго не могла визначитися, ким хочу стати, але щоб легко було поступити в університет почала в 11 класі ходити на курси при ДонНТУ, у нас в школі була їх філія. Окрема подяка нашому вчителеві Володимиру Михайловичу Борисенко, завдяки його підготовці половина снежнянських студентів вчиться в ДонНТУ.

Університет

У 2006 я поступила в Донецький національний технічний університет за рейтингами, оскільки результати нам сказали ще в травні, то більше нікуди я поступати не захотіла. Спеціальність вибрала випадково, мені було все одно, на кого вчиться, ось я і взяла приклад з друга, він вчився на курс старше і обожнював предмет «Екологія». Проте, це спрацювало – я дуже рада тому, що вчуся на спеціальності «Екологія металургії». Університет допоміг мені розкритися ще більше, я стала старостою в групі і нарешті відмінницею. Люблю долати різні труднощі, напевно, тому пішла у французьку групу, хоча в школі вивчала англійську мову. Студентські роки стали для мене найцікавішими в житті. Я познайомилася з величезною кількістю людей, закохалася в свою групу, де обзавелася кращими подругами, сподіваюся, на все життя. Мене захоплюють викладачі, особливо на наший кафедрі «Руднотермічних процесів і маловідходних технологій», які надихають своєю любов'ю до предмету, і захоплюють об'ємом своїх знань і умінь. Найулюбленіший з них – це Аркадій Станіславович Бондар, який негласно займався нашою групою, і допомагав в різних бідах, для мене він став другим дідусем. А ще я обожнюю наш 5й корпус і вважаю його найкращим і ріднішим! Чотири роки навчання пролетіли на одному диханні, я і озирнутися не встигла, як отримала червоний диплом бакалавра. Тому захотілося продовжити цю чудову мить навчання – ось я і пішла в магістратуру. Тепер я магістр ДонНТУ. Звучить гордо, чи не так?

Плани на майбутнє

Мої плани на майбутнє? Поки не знаю, я про нього ніколи не замислююся. Хочеться знайти хорошу роботу за фахом, обзавестися сім'єю, а там хто його знає «як карта ляже»!!!!!