Василишина Ганна Миколаївна

Народилася 11 липня 1988 року в Донецькій області, Красноармійському районі, с. Михайлівка.

Батько, Василишин Микола Ілліч, інженер, начальник цеху ТОВ «Селидівського машинобудівного заводу» впевнений у собі, цілеспрямований, оптиміст. У моєму житті відіграє найголовнішу роль. У тому, чого я досягла на сьогоднішній день і поставленим цілям на майбутнє, зобов'язана, перш за все, йому.

Мати, Василишина Ганна Михайлівна, медсестра, володіє властивими не кожній жінці сміливістю і дуже вольовим характером. Ці риси в якійсь мірі присутні і в мене. У важких ситуаціях ніколи не опускаються руки.

Сестра, Василишина Любов Миколаївна, асистент кафедри менеджменту і господарського права ДонНТУ. Дуже приємно, що батьки прищепили нам почуття любові і поваги один до одного, між нами панують теплі стосунки, ми завжди можемо підтримати один одного. Я хочу подякувати їй за участь у моєму вихованні, яке й досі триває.

До вступу до школи, мене виховувала бабуся. На жаль, вона вже померла, але світла пам'ять про неї завжди зі мною. У цей період я повністю засвоїла програму першого класу: в 6 років техніка читання в мене була на рівні учня третього класу, мала гарну пам'ять, засвоїла рахунковий матеріал.

У 1995 році я пішла в Михайлівську загальноосвітню школу. Шкільний період особливий тим, що в цей час кожен починає пошук свого місця в житті. Ще в початкових класах у мене з'явилася мета - отримати атестат з відзнакою. У свою чергу, я дуже вірила, намагалася і знала, що це реально.

У 2004 році перейшла до Селидівської загальноосвітньої гімназії. Протягом шкільних років брала активну участь у громадському житті школи і класу: виступала на шкільних заходах, брала участь в олімпіадах з біології, хімії, географії та української мови. У 2006 році я закінчила гімназію з відзнакою. На мій погляд, це була перша важка ступінь, для проходження якої я приклала всі зусилля. У цьому мені допомогли вчителя. Зараз я не можу особливо виділити кого-небудь з них. Тому що всіх їх я поважаю і вдячна їм однаково. Школа заклала міцний фундамент для подальшого навчання у вищому навчальному закладі.

Якщо говорити про вибір вузу, то, закінчуючи школу, я не до кінця розуміла, куди хочу поступити. У старших класах я зупинялася на виборі філологічної освіти, так як перевагу віддавала гуманітарних наукам. Але до початку випускних іспитів мої плани різко змінилися.

Я вибрала важливу і актуальну нині професію еколога. За рейтингами ДонНТУ в 2006 році я вступила на спеціальність «Екологія гірничих технологій» на бюджетній основі.

Це був важко зробити, тому що в Донецькій області безліч вузів, що готують фахівців даного профіля. Я зрозуміла, що фахівцям обраної мною професії необхідно мати глибокі знання технології виробництва, тому що без цього не можна приймати правильні управлінські рішення. А такі знання я могла одержати тільки в технічному університеті. Так, у 2006 році я вступила на факультет геотехнологій і управління виробництвом Донецького національного технічного університету (ДонНТУ). Звичайно ж важливу роль зіграв авторитет вузу в регіоні і за його межами.

Під час навчання в університеті весь свій потенціал направила на вивчення як базових дисциплін, так і дисциплін за фахом. Кожна з них у певній мірі була для мене цікавою. Освіта зайняла головну роль у моєму жізні. Приймала участь у наукових конференціях університету. У 2010 році отримала диплом бакалавра з відзнакою, вступила до магістратури. З'явилися нові цілі, нові інтереси.

Необхідно відзначити важливість виробничої практики, яку, починаючи з другого курсу, ми проходили на різних підприємствах. У моєму випадку цим підприємством виявилося шахта "Росія" ". Проводячи аналіз шахти, можна було зробити для себе якісь висновки про її розвиток. Це послужило мотивом вибору теми магістерської роботи.

На 4 курсі стало питання вибору керівника і теми наукової роботи . Я зупинила свій вибір на одній з найважливіших екологічних проблем Донецька та Донецької області-породні відвали. Тема моєї магістерської роботи «Удосконалення комплексного використання породи (як природного ресурсу) в умовах шахти «Росія»». Мій науковий керівник - Артамонов Володимир Миколайович - кандидат технічних наук, професор кафедри екології та природоохоронної діяльності. Він завжди знайде час для відповідей на питання, пояснення матеріалу, він добрий і розуміючий чоловік.

На мій погляд, тема дуже актуальна і буде досліджуватися надалі. Тому що тільки в цьому випадку ми зможемо подолати кризу, яка вже довгий час спостерігається в гірничій промисловості України.

Нашій кафедрі потрібно велику увагу приділити підготовці фахівців у певній сфері діяльності

Що стосується мого майбутнього, планую успішно захистити магістерську роботу, а також паралельно з цим і захистити диплом по другій вищій освіті «Менеджмент організації». Було б добре знайти своє місце в житті, отримати роботу, яка буде приносити прибуток і в якій я змогла б реалізувати себе. Сподіваюся, що знання, отримані під час навчання в університеті , стануть в нагоді в житті і допоможуть мені принести користь суспільству. Також хотілося б вивчити досконало англійську мову і побувати в багатьох країнах світу.